У комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування розглянули законопроєкт, який значно підвищує штрафні санкції за порушення правил рибальства та шкоду середовищу існування біоресурсів. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований, передає www.kmu.gov.ua.
«Зараз цей проєкт готується до другого читання, розглядаються останні правки.В 2020 році в Україні діють штрафи, затверджені ще у 2003 році. Уявіть, як змінилися за цей час ціни, розмір мінімальної зарплатні й інші види штрафів. В той же час, браконьєр, який обкрадає державу, заробляє на риболовлі реальні гроші — за ринковими розцінками. Наприклад, порушення правил рибальства карається штрафом від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів (який зараз 17 грн). Кого може стримати таке «покарання»?» — написав Андрій Мальований.
Законопроєкт збільшує суми покарань за різні порушення, які призводять до шкоди водним екосистемам.
«Новий проєкт закону значно підвищує ці штрафи:
1. За порушення правил рибальства — 680 — 2550 гривень.
2. За використання заборонених знарядь вилову під час рибальства, приховування обсягів вилучення водних біоресурсів під час спеціального використання водних біоресурсів, тобто грубі порушення — 3400 — 8500 гривень.
3. Порушення вимог щодо охорони червонокнижних видів — 1700 — 3400 гривень.
4. Перевищення затверджених лімітів, часток добування (вилову) використання природних ресурсів — 1700 — 5100 гривень.
5. За засмічення водойм та порушення водоохоронного режиму — 1700 — 3400 гривень», — деталізував Андрій Мальований.
Проєкт закону також вводить право інспекторів ДЕІ використовувати транспорт, який належить громадським інспекторам. «Зважаючи на недостатнє матеріальне забезпечення інспекції, це досить актуальне питання. Фактично, така практика існує, але вона не закріплена на рівні закону», — додав Андрій Мальований.
Законодавчі зміни дозволять уникати шкоди для довкілля, натомість, зберігаючи біоресурси України.
«Що означатимуть ці зміни на практиці? Для мене це перш за все наближення функцій Держекоінспекції до її основної місії — запобігання завданню шкоди довкіллю... Ми не хочемо вести облік виловлених під час нересту рибин або підраховувати втрати по червонокнижних видах. Ми прагнемо зберігати і примножувати біоресурсне різноманіття країни», — пояснив Андрій Мальований.
