«Сьогодні вночі не стало мого друга Віктора Марущенка. Найщиріші співчуття його рідним і близьким. Заснована ним «Школа фотографії Віктора Марущенка» продовжує працювати», — так повідомив про втрату на своїй сторінці у Fаcebook Валерій МИЛОСЕРДОВ — український фотограф та фоторедактор, який викладає курс роботи над фототемою у згаданій фотошколі.
«Ми дружили разом майже 30 років... І коли зникає така людина, то світ стає іншим. Він був передусім митцем і художником, хоча починав працювати як фоторепортер. Проте Віктор одразу переходив цю межу, і своєю творчістю — ставав сучасним художником. Цим він і виділявся серед інших», — поділився із «Днем» Валерій Милосердов.
В Україні Віктор Марущенко, без перебільшення, видатний фотограф. Його фотороботи знаходяться в колекціях музеїв, галерей і приватних колекціонерів.
Він народився 1946 року в Новосибірську (Росія), де батьки перебували в евакуації. Коли Віктору виповнилося п’ять років, сім’я повернулася до Києва. Попри те, що він має вищу інженерну освіту, з середини 1970-х років починає фотографувати як театральний фотограф, якого (до речі) в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка в столиці називають своїм «давнім другом».
ПАЛІТУРКОЮ АЛЬБОМУ «THE BEST PHOTOS. КРАЩІ ФОТОГРАФІЇ. ПО СЛІДАМИ ФОТОВИСТАВОК. ДЕНЬ/THE DAY. 1997-2007» СТАЛА СВІТЛИНА ВІКТОРА МАРУЩЕНКА, НА ЯКІЙ ЗОБРАЖЕНА АКТРИСА НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕАТРУ ІМ. І. ФРАНКА ЛАРИСА РУСНАК. ЦЕ ФОТО СИМВОЛІЧНЕ — ЯК ВІКНО В ІНШИЙ СВІТ
«Більше, ніж 40 років його об’єктив фіксував усе: репетиції, вистави, святкування прем’єр, весілля, дні народження... життя франківців на сцені і поза сценою. Унікальний фотоархів театру Франка, який створив Марущенко, налічує більше, ніж шість тисяч фотографій. Як і мріяв Віктор Іванович, він упорядкований, оцифрований і зберігається належним чином в театрі, який сам він вважав рідним. Дякуємо Вам, Майстре! За співпрацю, за дружбу і любов до театру...», — висловили співчуття рідним і близьким щодо втрати в театрі.
Пан Віктор був учасником понад 60 персональних і групових фотовиставок в Швейцарії, Німеччині, Франції, США, Канаді, Бразилії, Чилі, Словаччини, Росії та Україні. Крім того, він учасник бієнале у Венеції (2001) і Сан-Паулу (2004), а також співзасновник журналу «5.6» та єдиної в Україні онлайн-галереї авторської української фотографії «5.6 store».
1997 РІК. ДІВЧИНКА НА УЗБІЧЧІ ОЧІКУЄ НА ПОКУПЦІВ ДОМАШНІХ ОВОЧІВ. ФОТО З АЛЬБОМУ «THE BEST PHOTOS. КРАЩІ ФОТОГРАФІЇ. ПО СЛІДАМИ ФОТОВИСТАВОК. ДЕНЬ/THE DAY. 1997—2007»
Не можемо не згадати, що Віктор Іванович з 1997 по 1999 рік, коли вирішив стати вільним фотографом, працював у штаті газети «Дня». Під його об’єктив потрапляли чимало видатних людей: Роман Віктюк, Богдан Ступка та Марія Приймаченко (на той час маловідома художниця).
Згодом заснував «Школу фотографії», яка і зараз є однією з найвідоміших в Україні. У фотошколі використовується авторська методика Віктора Марущенка, а також методика деяких фотошкіл Німеччини.
«У 2004 році з моїм партнером з галереї «Ра» Андрієм Трилисським вирішили організувати ніби курси підвищення кваліфікації для фотожурналістів, — розповідав у одному з інтерв’ю нашим колегам Віктор Марущенко. — Школа була побудована дуже просто. Ми робили майстер-класи, моя дружина-німкеня, яка працювала медіаекспертом від німецького уряду, провела пару лекцій на тему етики в журналістиці. Про етику наші журналісти тоді не замислювалися».
Варто зауважити, що завдання Школи фотографії — не навчити користуватися фотоапаратом, а розкрити творчі здібності і таланти учня.
18 СЕРПНЯ 1997 РОКУ ПОМЕРЛА МАРІЯ ОКСЕНТІЇВНА ПРИМАЧЕНКО. У ТОЙ ЧАС ПРО НАРОДНУ ХУДОЖНИЦЮ МАЛО ХТО ЗНАВ... ВІКТОР МАРУЩЕНКО БУВ ЧИ НЕ ЄДИНИМ ФОТОГРАФОМ, ЯКИЙ ЗАСНЯВ ПРОЩАННЯ З ЯСКРАВОЮ ПРЕДСТАВНИЦЕЮ «НАЇВНОГО МИСТЕЦТВА», РОБОТИ ЯКОЇ НИНІ УВІЙШЛИ ДО СКАРБНИЦІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА
«Сьогодні час ідей. Абсолютно нова для XX і XXI століть штука — арт-фотографія. Ми бачимо художників, одним з інструментів яких є фотоапарат... Взагалі, словосполучення «професійний фотограф» — смішне. Ми ж не говоримо «професійний стоматолог», «професійний інженер». За цим стоїть освіта. Перетинаючи кордон України — від Польщі і туди далі, ви можете зустріти словосполучення «дипломований лікар». Тобто освіта і мандат дозволяє вам називатися професіоналом. У нас цього немає», — вважав фотомитець.
Нагадаємо, на початку вересня «Школа фотографії Віктора Марущенка» повідомила, що її засновник потребує фінансової допомоги в боротьбі з хворобою... «Велика втрата для України. Дякую усім небайдужим, хто приєднався до збору коштів на його лікування. Глибокі співчуття рідним», — також написав у Facebook Ярослав Солоп — фотограф, куратор, один із успішних українських художників, які експериментують в площині концептуальної фотографії.
«Майстер своєї справи, наставник і викладач, що зробив величезний внесок в українську фотоосвіту. Його фотоархів — справжня історія української культури. Дякуємо за «Незалежні. Нове мистецтво нової країни» (2011), «Великий антикварний салон» (2012), «Arsenale 2012», «Fine Art Ukraine» (2013), «Обабіч» (2019), лекції, майстер-класи, наставництво та участь в програмах Малої Галереї Мистецького арсеналу. 10 фотографій із серії «Донбас — країна мрій» стали надбанням колекції Мистецького арсеналу в 2019 році й тепер завжди нагадуватимуть нам про співтворчість і співпрацю з Віктором Марущенком. Світла пам’ять та глибокі співчуття рідним!», — зазначають у Мистецькому Арсеналі.
До слова, 9 вересня в галереї The Naked Room відкрили останню виставку Марущенка — «Архів», де представили роботи, створені в 1970—1990-х рр.
Редакція «Дня» також висловлює щирі співчуття усім близьким, друзям та родичам померлого! Вічна пам’ять!