Дивна річ, коли Україну розкрадали, скуповували й розпродавали, чомусь ніхто про законність і конституційність не згадував. Коли наша країна внаслідок злочинних дій стала найбіднішою в Європі, юридична громадськість мовчала. Коли права людини порушувалися вздовж і впоперек — всі зберігали олімпійський спокій. Зате зараз суцільні крики й гвалт: «Не вийти з правового поля!», «Не порушувати прерогативи Конституційного Суду!», «Ой, що буде, що буде, якщо ліквідувати КСУ як інституцію!» Це нагадує мені інший випадок, про який прочитав у одного пострадянського історика. Одразу після смерті Сталіна знайома зателефонувала маршалу Будьонному й уся в сльозах і риданнях запитала: «Семене Михайловичу! Як же ми тепер житимемо без товариша Сталіна?!» Будьонний спокійно відповів: «Як житимемо, як житимемо? Добре жити будемо!» Краще, щоб в Україні взагалі не було КС, ніж існував такий, як сьогодні.
Ми раніше цих діячів не бачили й не чули, а тепер вони показали себе і враження справили дуже тяжке.
Один голова чого вартий, це він заявив, що в разі розпуску КСУ «проллються ріки крові в Україні». Дуже сумнівно, що в Україні набереться багато людей, готових вмирати за КСУ й особисто за товариша Тупицького. За що тут вмирати?
Специфіка мислення Тупицького, його логіка й аргументація змушують серйозно сумувати й переживати за нашу Вітчизну. На думку правознавця, КСУ може зберегти територіальну цілісність України, ухваливши «магічне» рішення про незаконність відділення від нашої держави тієї чи іншої області. То чому ж цей могутній КСУ не зберіг нам Крим, Донецьку та Луганську області? Чи він рішень не приймав? Мені здається, що рішення були, тільки Росія та її найманці їх не помітили. Власне, в будь-якій області України, де сепаратисти, а точніше російська агентура, наважаться на інспіровану Кремлем авантюру, на рішення КСУ наплюють і розітруть, та ще й посміються з них. А от якщо будинок обласної ради, захоплений зрадниками України, оточать підрозділи Національної гвардії, якщо негідників заарештують і віддадуть під суд (бажано військовий!) за звинуваченням у державній зраді, а місцеву владу замінять цивільно-військовими адміністраціями — ось тоді заколотникам буде не до сміху. І одразу в їхньому середовищі почнеться рев і плач і заяви про те, що їх «неправильно зрозуміли»...
Зараз Україна веде процеси в міжнародних судах проти країни-агресора. Здебільшого процеси успішні. Але чи допомогло це нам повернути хоч один квадратний кілометр окупованої ворогом території? Зрештою, все вирішує сила, а не нескінченні міркування юристів. А от сила наша з приходом Зеленського тане на очах... До речі, крім власності Тупицького на окупованих територіях, виявилося, як повідомило ТБ, що серед суддів є пані, у якої чоловік є громадянином Російської Федерації, який отримує російську пенсію...
Ну і на кого працюватиме такий суд?
Чому в Україні абсолютно легально діють антидержавні партії й організації? Це закінчиться ліквідацією України. Демократія не повинна перетворюватися на самогубство.
На телеефірі Миколи Вересня на каналі «Прямий» прозвучало повідомлення про те, що в Австрії якась пані, яка виступала під гаслом «Путін, введи війська!» і створила відповідну організацію, де сумнівалися в законності існування австрійської держави, отримала від суду 14 років ув’язнення.
У нас би на таку діяльність просто не звернули уваги, у нас бойовикам, які воювали проти України, менше дають...
В Україні під час війни легально діють структури, яких не терпіла б жодна нормальна держава...
Нинішній КС може спровокувати дуже важкі події в Україні. Його нинішній склад у будь-який спосіб слід позбавити своїх повноважень, інакше він просто запустить процеси, які ліквідують Українську державу...
А в подальшому не можна давати Конституційному Суду фактично диктаторські повноваження, коли його судді можуть приймати будь-які рішення і ні за що не відповідати. «Ніхто не може бути суддею у своїй справі» — стверджує юридична норма. Але ж КС саме таким і є! Його ніхто не може відправити у відставку, крім нього самого. Ніхто не може пред’явити йому претензії з організаційними висновками. Це якісь «небожителі», які стоять над всім і вся. Але при цьому маніпуляції Конституційним Судом з боку якихось партій, груп, олігархів абсолютно не виключені... 21 мільйон гривень на рік ми витрачаємо на кожного суддю КС, а їх там удвічі більше, ніж суддів Верховного Суду США, при тому, що в США — 300 млн населення, а в Україні близько 40. Їх, суддів КС, робили незалежними. Вони стали незалежними від моралі, відповідальності та патріотизму...
Не тішить і медична ситуація. Поширення пандемії стає дедалі стрімкішим. Маси практично не реагують на небезпеку. Ще навесні можна було різко сповільнити поширення зарази. Але наші люди не схотіли себе обмежувати. А сьогодні становище — катастрофічне. Влада все провалила, але вона у нас дуже схожа на народ, який її обрав, принаймні щодо безвідповідальності й легковажності. А Зеленський і його уряд не зробили нічого з того, що могли зробити. Для них асфальт важливіший за життя українців. Однак люди й самі не дуже піклуються про своє життя, в ім’я порятунку якого вони не готові навіть скорегувати свій побут і звички. І влада в цьому їм не сприяє. Тут нещодавно міністр Степанов заявив, що тих, хто не носить маски, штрафуватимуть. А потім виступив міністр юстиції Малюська і сказав, що нікого не штрафуватимуть...
У цьому вся наша нинішня влада й це все, що вам потрібно знати про правління пана Зеленського...
На каналі ICTV пройшла дуже неприємна інформація в програмі «Анти-зомбі». Виявилося, що у воюючій Вірменії звинувачують Україну в постачанні фосфорних бомб Азербайджану. Доказів не наводять жодних. У черговий раз намагаються догодити Москві? ICTV показав кадри, як 2014 року в Степанакерті (центр Нагірного Карабаху) вірменська влада організувала свято з нагоди анексії Криму. Тобто вірменські політики раділи національній біді українців?
Азербайджан сьогодні звільняє свої міжнародновизнані землі. Але крім Карабаху Вірменія окупувала 7 суто азербайджанських (за складом населення) районів — це 20% території Азербайджану. Навіть РФ визнала, що бойові дії йдуть на азербайджанській території. А ненависть до України у Вірменії роздувають марно. Я не знаю, скільки українців живе в цій країні, але вірменська діаспора в Україні — дуже численна. Про це не слід забувати. Коли йдеться про вірменський народ, мені хочеться згадувати Сергія Нігояна, який загинув за Україну, а не єреванських політиків, повністю збанкрутілих з їхньою ставкою на Кремль...
