Фільм «Пофарбоване пташеня» знятий чеським режисером Вацлавом МАРУЛОМ за однойменним скандальним бестселером польсько-американського письменника Єжи КОСИНСЬКІ.
Вацлав Марул народився в 1960. Він дебютував з кримінальною комедією «Хитрий Філіп» (2003) за романом Реймонда Чендлера. Другий фільм — «Тобрук» (2008) — про чеський батальйон, який воює в Північній Африці під час Другої світової.
На роботу над екранізацією роману Косинські пішли 12 років. На батьківщині письменника ніхто не хотів фінансувати проект, бо там «Пофарбоване пташеня» вважається «антипольським». З другого боку, Косинські свого часу запевняв, що всі події в романі — реальні, автобіографічні. Але згодом виявилося, що вся оповідь — художній вимисел. Це викриття аж ніяк не вплинуло на популярність книги, нині перекладеної на більш ніж 30 мов.
Претензії польської громадськості до роману Косинські насправді необґрунтовані, бо автор максимально прибрав будь-яку конкретику: дія розгортається в умовній слов’янсько-католицькій країні. Марул пішов ще далі. Він зняв фільм мовою, впізнаваною як одна зі слов’янських, але при цьому не вживаною в побуті. Так «Пофарбоване пташеня» стало першим в історії фільмом, знятому на інтерславіку — «спільнослов’янському есперанто», створеному на основі старослов’янського і живих слов’янських мов.
Головний герой — хлопчик-єврей 10-12-річного віку (Петро КОТЛАР), час — Друга світова. Батьки відправляють його в село в Східній Європі, намагаючись уберегти від переслідувань. Тітка, що опікувалася ним там, несподівано помирає, і з цього моменту починаються мандри хлопця по ворожому світу, в якому діє лише один закон — право сильного. Те, що дорослі з самих різних соціальних верств роблять з дитиною й одні з одними, цілком відповідає рівню озвіріння, властивому війнам на знищення. До того ж у ставленні до євреїв це зона тотальної небезпеки, так що рішення усунути національні риси за допомогою інтерславіка здається тут єдино вірним.
Персонаж Котлара рухається по умовному східноєвропейському краю: дерев’яні хати, убогий побут, домотканий одяг, дикі забобони, іноді чисте Середньовіччя. Крім місцевих, діють ще й німці, червоні партизани, козаки-нацисти, радянська армія. Чорно-біле зображення додає цьому нерадісному світу особливого драматизму.
Стрічка виграла 9-й пітчинг Держкіно України у грудні 2016. Розмір державної підтримки склав 9,5 млн грн. Окрім Чехії та Словаччини, зйомки відбулися також і в Україні, а поряд із світовими зірками Стелланом СКАШГОРДОМ («Чорнобиль», «Німфоманка»), Гарві КЕЙТЕЛЕМ («Кримінальне чтиво», «Злі вулиці», «Таксист»), Удо КІРОМ («Джонні-Мнемонік», «Доґвіль», «Антихрист», «Меланхолія») і Джуліаном СЕНДСОМ («Обід голяка», «Чорнокнижник», «Залишаючи Лас-Вегас») зіграли вітчизняні актор(к)и, зокрема Алла СОКОЛОВА, Ніна ШУНЕВИЧ і Остап ДЗЯДЕК.
Ігор САВИЧЕНКО, український співпродюсер стрічки, зазначив: «Пофарбоване Пташеня» — це енциклопедичний фільм, з часом він посяде своє місце поруч із «Списком Шиндлера» Стівена СПІЛБЕРГА і «Життя прекрасне» Роберто БЕНІНЬЇ. Саме таке завдання ставила перед собою наша велика міжнародна команда, і саме це стало причиною участі зірок світового кінематографа першого ешелону. Переглянути цей фільм — це пережити весь жах, який проходять «інакші», що стикаються з ненавистю оточуючих... і зрозуміти, що весь світ, по суті, складається з інакших — тобто дуже різних людей, яких об’єднують чи роз’єднують зовнішні фактори, такі як дурість, ідеологія, релігія, жага добробуту чи слави, або ж політичні амбіції маргіналів».
Світова прем’єра картини відбулась у основному конкурсі 76 Венеційського кінофестивалю; прем’єри так само пройшли на фестивалях у Торонто, Токіо, Талліні, Каїрі та Гоа. Фільм потрапив до короткого списку премії Американської кіноакадемії «Оскар» у категорії «міжнародний повнометражний фільм» як кандидат від Чехії. Картина отримала 10 нагород від Чеської кіноакадемії, а нещодавно була номінована й на премію Європейської кіноакадемії як «найкращий європейський фільм».
Інтерв’ю з режисером «Пофарбованого пташеняти» Вацлавом Марулом читайте в найближчих номерах нашого видання.