Ідея провести відповідну науково-практичну конференцію визріла у членів оновленої Наглядової ради університету навесні минулого року. Головний редактор «Дня» Лариса Івшина, котра є багаторічним членом Наглядової ради, не раз висловлювала думку, що саме молодий інтелект та чиста екологія можуть стати своєрідними волинськими брендами. Волинська влада активно використовує інтелектуальний потенціал вишу, про що свідчить і участь у конференції голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука та луцького міського голови Миколи Романюка, й те, що у роботі кожної секції взяли участь представники міської ради.
Модний (а точніше такий, що на часі) слоган «брендинг міста» актуальний і для Луцька. За географічним розташуванням місто знаходиться на півдорозі між двома столицями. І до Києва, й до Варшави — по 400 кілометрів. На думку голови Наглядової ради університету, народного депутата Ігоря Палиці, таке розташування могло б також посприяти розвитку й міста, й території. Поруч — державний кордон, Євросоюз, знамениті Шацькі озера. Луцьк міг би стати тим центром, з якого здійснюються радіальні виїзди у ці місця. Про величезні туристичні перспективи свідчить цікавий факт, наведений доктором географічних наук, професором Леонідом Ліпичем: 45 відсотків туристів, які прибувають до Луцька, із... Польщі. Далі йде Білорусь —15 відсотків, і сім відсотків — Литва, яку Волинь приваблює через спільну історію. А для України Луцьк і Волинь є своєрідною «терра інкогніта», бо насправді брендингом міста донині займалися недостатньо. Тим часом у ньому є середньовічний замок і старе місто, побачити які прибуває понад 45 відсотків туристів. І вже шість відсотків приїжджають зумисне заради Музею волинської ікони. Хочеться сподіватися, що свою роль у його популяризації відіграли й публікації «Дня».
Варто відзначити, що це перша подібна конференція щодо проблем розвитку регіону, яку провів університет. Голова Волинської ОДА Борис Клімчук вважає, що без інновацій, які ведуть за собою інвестиції, Луцьк далі розвиватися не може. Які ж бренди, на думку науковців вишу, можуть посприяти цьому? Ботанічний сад. Доктор біологічних наук, професор університету Сергій Волгін представив проект, який народився з ідеї ректора вишу, професора Ігоря Коцана й котрий допомагають втілювати в життя науковці одного з німецьких університетів. У Луцькому ботанічному саду мають бути рослини з трьох континентів, оранжерея, можливості для екологічного туризму, й навіть передбачена його соціальна функція у вигляді своєрідного саду для незрячих. Власне ботсад має бути й майданчиком для бізнес-структур, фірм, котрі спеціалізуються на постачанні рослин, садового реманенту тощо. А найбажанішим наразі є інший проект. З ним виступила студентка географічного факультету Олександра Ничая. Він присвячений річці Сапалаївці, котра протікає в центрі Луцька. Колись це була повноводна артерія, в якій ловили рибу, на берегах якої відпочивали, а нині це — смердючий потічок. Дослідження студентки передбачає не лише друге життя для річки, а й створення нової бази відпочинку для міста. Й саме цей проект збирається підтримувати благодійний фонд «Новий Луцьк». До речі, фонд Ігоря Палиці виступив ще з однією доброю ініціативою: вже придбано кілька десятків екземплярів книжки з бібліотеки «Дня» — «Сила м’якого знака», для всіх шкіл та середніх навчальних закладів Луцька. Їх збираються вручити під час акції з нагоди Міжнародного дня рідної мови. Директор благодійного фонду Ніна Тарасенко говорить, що історики та краєзнавці, до яких фонд звертався з проханням оцінити актуальність книжки газети «День», поставили «Силі м’якого знака» найвищі оцінки.
ДО РЕЧI
Нині Луцьк обирає і свій логотип. На конкурс кращого логотипу міста подано близько сотні робіт, але довелося проводити другий тур. У першому жодна робота не стала «родзинкою», яка передає дух міста.
Нині в соціальній мережі Facebook міська рада опублікувала для обговорення роботи фіналістів.
Уже є пропозиції зареєструвати потім обраний логотип як знак для товарів і послуг міста.
Багато запропонованих логотипів нагадують не так древній Лучеськ, як древній Львів, адже виконували їх художники з цього міста. І, врешті, жоден із фіналістів так і не став одним із найкращих.
