Космонавтика як напрям діяльності людства цікавить мене вже більше, ніж 30 років — ще з часів навчання на космічному факультеті авіаційного інституту і роботи на космодромі «Байконур», на тому самому пусковому майданчику, з якого злітали свого часу в космос і Юрій Гагарін, і перший космонавт-українець Павло Попович. Продовжую я «космічну діяльність» і зараз, пишучи про космонавтику і її досягнення у своїх книгах і статтях. Тому коли виникла можливість відправити свої прізвище і ім’я на Марс на борту американської станції, я не сумнівався ані хвилини — треба!
Чому нинішня експедиція на Марс важлива для людства? Здавалося б, треба спочатку навести лад на Землі, а потім вже летіти на інші планети. Але одне одному не заважає: не так вже й багато витрачено людством на наукові цілі для дослідження іншої планети у порівнянні з військовими бюджетами деяких країн світу.
Але чи варто було взагалі витрачатися на доставку на Марс робота-планетохода і автоматичного гвинтокрила? Що це практично дасть нам, землянам? Варто, бо головне завдання саме цієї місії не тільки продовження вивчення Марсу, щоб краще зрозуміти, як взагалі розвиваються планети у Сонячній системі — у тому числі і наша Земля, але й спроба точно встановити, чи було колись або, може, і зараз є життя на Марсі. Відповідь на це питання є принциповою: вона дозволить нам приблизитися до розуміння, як і чому виникло життя на нашій Землі. Якщо на Марсі будуть знайдені якісь форми життя, буде дуже цікаво порівняти їх із земними — схожі чи ні? А якщо не схожі, то чому?
Результати біологічних, геологічних, кліматичних і інших досліджень четвертої планети дадуть людству — і Україні зокрема, — можливість вирішити багато практичних, «земних» питань. Хтозна, може, навіть універсальні ліки від багатьох земних хвороб будуть створені у наземних лабораторіях саме після дослідження «марсіанських» форм життя, якщо вони таки будуть знайдені серед пісків і каміння Марсу.
Потенційно ж Марс може дати людству багато корисних природних матеріалів. А якщо помріяти, то через сотні років взагалі стати навіть «другою Землею», на якій коли-небудь дійсно будуть цвісти яблуні.
ПРО АВТОРА
Із Сергієм Чебаненком читачі «Дня» знайомі відносно нещодавно. Із вересня письменник та громадсько-політичний діяч, автор творів історичного, детективного та фантастичного жанрів, надсилає до редакції щомісячні огляди про найважливіші події у світовій космонавтиці. Його освіта співпадає із колом його нинішніх інтересів — у 1987 році з відзнакою закінчив факультет космонавтики і автоматичних літальних апаратів Московського авіаційного інституту. Крім того, долучався до опитування експертів «Дня» про війну на Сході та альтернативи розвитку Донбасу (№14 від 27 січня 2020 р.). Сергій Чебаненко народився та жив до 2014 року у Луганську.
Тож дружба між автором та виданням має міцне підґрунтя. Не дивно, що саме з читачами «Дня» наш дописувач поділився, як каже, маленькою сенсацією, — надіславши свої дані в NASA, він опинився серед 11 мільйонів щасливчиків на планеті, чиї дані вирушили на Марс разом з американським марсоходом.
