Газета “День” та Центр прав людини ZMINA продовжують розповідати про громадян України, яких Російська Федерація незаконно утримує на своїй території або в тимчасово окупованому Криму. Ми просимо вас писати їм листи підтримки.
Ви можете писати в’язням Кремля все, що у вас на серці. Можна переповідати новини, інтерв’ю з цікавими людьми, писати поради зі зміцнення здоров’я в закритому приміщенні, вірші, короткі оповідання. Діти також можуть робити малюнки.
Нагадаємо, щоб пройти тюремну цензуру, потрібно дотримуватися простих правил:
• писати російською мовою (листи, написані іншими мовами, адміністрації місць несвободи викидають);
• додержуватися політичної нейтральності;
• вказувати на конверті рік народження, повне ім’я, по батькові та прізвище адресата.
Костянтин Давиденко
Костянтин Давиденко народився 1 липня 1986 року в місті Шахтарську на Донеччині. Фахівець з оцінювання рухомого і нерухомого майна. Він працював у брокерській компанії "Донецько-східний брокерський торговий дім", який належить його батькові Олександрові Давиденку.
Російські силовики затримали чоловіка 11 лютого 2018 року в Сімферополі й звинуватили в шпигунстві на користь СБУ. Батько ж політв'язня раніше стверджував ЗМІ, що до Криму його син поїхав, щоб узяти участь в оцінюванні майна на півострові. Також у Криму живе дядько Костянтина. За словами батька, востаннє він виїхав до Криму 10 лютого.
[playlist type="video" ids="129094"]
ФСБ заявляє, що українець "цілеспрямовано" збирав та передавав українським спецслужбам інформацію “про діяльність частин і з’єднань Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації” та збирав інформацію про співробітників ФСБ.
Давиденка відразу вивезли на територію РФ і ув'язнили в московському СІЗО "Лефортово". "Прокурор" просив "суд" ув’язнити українця на 12 років. 6 червня 2019 року “суддя” незаконного "Верховного суду Республіки Крим" Андрій Палій, який раніше засудив іншого політв’язня Євгена Панова, призначив Давиденку 10 з половиною років ув'язнення в колонії суворого режиму за ст. 276 КК РФ ("Шпигунство").
15 жовтня Верховний суд Росії скоротив йому термін покарання до семи років колонії суворого режиму. Суд оголосив тільки резолютивну частину рішення, за якою залишаються невідомими мотиви Давиденка. Рішення скоротити термін покарання, за словами адвоката, ухвалили через погіршення здоров’я політв’язня. Справа політв’язня слухалася в закритому режимі.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник каже, що Костянтин Давиденко є політв’язнем, оскільки слідчі дії проводилися із порушенням норм навіть російського процесуального законодавства. Вона також вказує, що російські силовики оприлюднили раніше пропагандистське відео, з яких випливає ймовірне застосування тортур задля необхідних ФСБ свідчень.
"Як я розумію, ФСБ вибивало з нього зізнань про якусь мережу громадян України, які передавали інформацію українським спецслужбам... Але на прикладі інших справ, ми бачили, що ФСБ часто вигадує мережі – "екстремістські", "терористичні" чи "диверсійні", щоб затримувати людей на підтвердження існування цієї мережі. Це було так із політв’язнями Володимиром Дудкою, Олексієм Бессарабовим, Дмитром Штибліковим. Ми не знайшли підтверджень того, що за цією справою Давиденка та згаданих бранців Кремля затримували інших "членів мережі", – сказала Ольга Скрипник.
За словами адвоката Дмитра Дінзе, Давиденко не укладав угод зі слідством, а тільки надавав допомогу. Ольга Скрипник вказує на малу кількість даних про цю справу, адже російські слідчі відразу взяли в адвокатів підписку про нерозголошення даних справи, а самого бранця Кремля утримували в повній ізоляції від зовнішнього світу.
Костянтину Александровичу Давыденко
01.07.1986 г. р.,
ул. Зеленая, д. 20а,
с. Каменський,
Саратовская обл.,
412815, РФ
Рустем Емірусеїнов
Народився Рустем Емірусеїнов 5 липня 1979 року в місті Бекабад Ташкентської області, що в Узбекистані. Через 10 років разом з батьками й сестрою переїхав до Криму, в селище Октябрське. Там Рустем закінчив дев'ять класів Кримськотатарської національної школи ім. І. Гаспринського, після чого вступив до одного з ліцеїв у Красногвардійську.
Пізніше вступив на історичний факультет Стамбульського університету. Утім, через низку обставин повернувся додому.
У Криму чоловік налагодив торговельний бізнес. Активісти громадської ініціативи "Кримська солідарність" кажуть, що Рустем завжди намагався підтримувати своїх співвітчизників. Зокрема, у 2014 році, коли кримські татари почали зазнавати утисків і репресій, він був одним з небагатьох, хто не залишився осторонь.
Він неодноразово їздив на збори "Кримської солідарності", брав участь у збиранні коштів для незаконно ув’язнених співвітчизників, відвідував "суди" та виходив з одиничними пікетами.
Чоловіка затримали вранці 13 лютого 2019 року. Його звинувачують в “організації діяльності терористичної організації “Хізб ут-Тахрір” й інкримінують, відповідно, порушення ч. 1 ст. 205.5 КК РФ. Так він став фігурантом красногвардійської справи “Хізб ут-Тахрір”. Як відомо, ця релігійна партія легально діє в Україні, отже, як наполягають українські та міжнародні правозахисники, Росія не має права переслідувати українських громадян.
Він відмовився йти на співпрацю зі слідством і визнавати сфальсифіковані звинувачення.
3 листопада 2020 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив йому обвинувальний вирок, засудивши його до 17 років колонії суворого режиму. Зараз Емірусеїнова утримують в СІЗО міста Новочеркаська Ростовської області, де він чекає на апеляцію.
В останньому слові Рустем наголосив, що Росія провадила цілеспрямовану політику зі знищення ідентичності кримських мусульман починаючи з окупації Кримського ханства у 1783 році. Через це кількість кримських мусульман скоротилась із шести мільйонів до 300 тисяч.
«Репресії проти мого народу наразі можна порівняти з репресіями Сталіна. Навіть за часів Хрущова та Брежнєва, коли народ вів ненасильницьку боротьбу за повернення до Криму, репресії були м’якішими, тюремні терміни коротшими і їхнє число було значно меншим», – зазначив Рустем Емірусеїнов.
Політв’язень звертає увагу, що в основі обвинувачення про так званий тероризм лежать не планування, підготовка чи вчинення терактів, а кухонні розмови на ісламську тематику: історичні факти структури ісламського правління та питання виховання дітей і опікунства над ними в разі смерті одного або обох батьків.
"У цих обговореннях немає й натяку на підготовку або планування дій, пов'язаних з насильством! Під час судових засідань ні прокурор, ні судді не навели жодного доказу нашої причетності до тероризму. Вони лише посилаються на горезвісне рішення Верховного суду РФ від 2003 року про заборону “Хізб ут-Тахрір”. Верховний суд тоді ухвалив, по суті, кон'юнктурне політичне рішення про визнання низки мусульманських організацій терористичними. Усе це зробили задля досягнення певних цілей у зовнішній і внутрішній політиці країни", – наголошує політв’язень.
Одружений, має трьох дітей: Алі, Айше і Хатідже.
Рустему Эмирусеинову
05.07.1979 г. р.,
ФКУ СИЗО-3 ГУФСИН России по Ростовской области,
ул. Украинская, №1,
г. Новочеркасск,
Ростовская область, 346408, РФ
Вадим Бектеміров
Вадим Бектеміров народився 7 липня 1981 року в місті Кургантепа, що в Узбекистані, в родині столяра-тесляра. Через майже дев'ять років разом з родиною повернувся до Криму, де оселився в селі Стефанівка.
Під час навчання в Майському районному ліцеї за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії В і С чоловік почав активно вивчати релігію.
1998 року вступив до медресе в селі Азовське. Потім почав працювати імамом у селищі Красногвардійське. У грудні 2000 року продовжив навчання та поїхав учитися в університет "Аль-Джінан", що розташований у ліванському місті Тріполі, на факультеті арабської мови й літератури відділення “Ісламська освіта”. Із 2006 року, повернувшись на батьківщину, працював перекладачем у різних бюро.
Паралельно Бектеміров підтримував і допомагав своїм одновірцям. Відвідував суди раніше заарештованих мусульман, а також робив їм передачі в місця позбавлення волі.
Його арештували в 7 липня 2020 року за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ ("Участь у діяльності терористичної організації") й засудили до 20 років позбавлення волі.
Російський правозахисний центр "Меморіал" визнав громадянина України політв’язнем. Правозахисники пояснюють, що чоловіка позбавили волі через реалізацію його права на свободу віросповідання. Це засвідчують докази щодо зборів вірян і обговорення релігійних тем та читання ісламської літератури.
"Меморіал" також наголошує, що рішення Верховного суду Росії від 2003 року про визнання партії "Хізб ут-Тахрір" терористичною організацією є необґрунтованим.
"У його мотивувальній частині не міститься доказів терористичної спрямованості діяльності організації. Наразі невідомо жодного факту вчинення або підготовки з боку учасників цієї організації терактів де-небудь у світі", – кажуть російські правозахисники.
Відомо, що Росія не забезпечила політв’язня належним медичним лікуванням. У нього болі в спині, проблеми із зубами, а також зі шлунком через погане харчування.
Одружений, має трьох дітей: Айше, Асіє та Ахмада.
Вадиму Бектемирову
09.07.1981 г. р.,
ФКУ СИЗО-1 ГУФСИН России по Ростовской обл.,
ул. Максима Горького, 219,
г. Ростов-на-Дону, Ростовская обл.,
344022, РФ
Ельдар Кантеміров
Народився Ельдар 10 липня 1980 року в місті Бегавад в Узбекистані. У школі був зразковим учнем. Також мав добрі успіхи в спорті: став чемпіоном Криму, а також призером чемпіонату України з боксу (друге місце).
Після закінчення школи вступив до Київського ісламського університету. Через зразкове навчання 2001 року отримав право на проходження практики в єгипетському університеті "Аль-Азхар", кажуть активісти громадської ініціативи "Кримська солідарність".
Пізніше Ельдар Кантеміров почав ще більше цікавитись ісламом. Свого часу мав невеликий бізнес у сфері торгівлі сувенірами, намагаючись робити акцент на продажу сувенірів, що характеризують побут і культуру кримських татар.
Із 2014 року зайняв активну громадянську позицію. Відвідував суди, обшуки за політично вмотивованими справами. 2017 року він виходив на одиничний пікет із плакатом "Кримські татари – не терористи", протестуючи проти утисків і гноблення за національною і релігійною ознакою. Тоді російські силовики затримали його і незаконно склали адміністративний протокол за порушення встановленого порядку пікетування (ч. 5 ст. 20.2 КпАП Росії). Водночас в українському законодавстві не існує жодного порядку, який стосується свободи мирних зібрань. Окупаційний суд оштрафував його на 10 тисяч рублів (3 677 гривень).
Перші обшуки в будинку активіста відбулися в листопаді 2017 року. Тоді із залученням ОМОНу і спецпризначенців силовики вилучили з його помешкання всю електронну техніку. Під час наступних візитів російських силовиків на чоловіка тиснули, висловлюючи погрози й натяки, щоб він покинув Крим.
Утім, чоловік ще активніше почав вести громадську діяльність. Він відвідував обшуки й суди, брав участь у житті мусульманської громади "Салгір-баба" села Зарічне Сімферопольського району.
Зрештою його арештували 10 червня 2019 року, після обшуків у будинках чотирьох кримських татар у межах так званої алуштинської справи "Хізб ут-Тахрір". Його звинувачують за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ ("Участь у діяльності терористичної організації"), що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 20 років.
"Алуштинську справу" ініціював Олександр Компанієць, колишній співробітник СБУ, який зрадивши присягу України, вступив до лав ФСБ. Він є ініціатором рапорту керівництву ФСБ щодо фігурантів справи стосовно порушення проти них кримінального провадження. Компанієць також брав участь як основний свідок у ялтинській справі "Хізб ут-Тахрір", у межах якої російський суд незаконно засудив Арсена Джеппарова, Рефата Алімова, Еміра-Усеїна Куку, Мусліма Алієва, Інвера Бекірова й Вадима Сірука.
"Меморіал" визнав громадянина України політв’язнем.
У жовтні минулого місяця його на сім діб відправили в карцер через те, що він здійснював намаз (молитву).
У СІЗО під час медичного огляду лікар-невролог виявив в Ельдара початкову стадію хвороби Паркінсона.
Одружений, має четверо дітей, які є відмінниками в школі й призерами міських та республіканських олімпіад.
Эльдар Кантемиров
10.07.1980 г. р.,
ФКУ СИЗО-5 ГУФСИН России по Ростовской области,
ул. Тоннельная, 4,
г. Ростов-на-Дону,
344064, РФ
Айдер Джаппаров
Народився 20 липня 1980 року в місті Ташкент, Узбекистан. У 1997 році, після переїзду до Криму, закінчив зуйську середню школу. Потім вступив до ПТУ, де отримав червоний диплом та професію кухаря четвертого розряду. З 1998 до 2000 року навчався в духовній семінарії, а пізніше вступив до ліванського університету "Аль-Джінан" на факультет арабської мови й літератури відділення "Ісламська освіта".
Починаючи з 2003 року Джаппаров працював сервісним інженером та монтажником на різних підприємствах. Свого часу отримав статус найкращого інженера в Білогірському районі Криму. Крім того, чоловік паралельно займався активізмом. Часто відвідував суди над політв'язнями, організовував навчання для дітей і дорослих основ читання Корану.
Він також постійно брав участь у будівництві й тепловому оснащенні мечетей. Організовував та знімав релігійні свята.
Починаючи з 2014 року до помешкання Айдера Джаппарова почав приходити дільничний, перевіряючи його місце перебування. А вже за рік до арешту він помітив постійне стеження за своїм автомобілем. Особливо у вечірній і нічний час.
Його арештували 10 червня 2019 року в селищі Зуя Білогірського району, після того як у будинках трьох кримських татар відбулись обшуки з подальшим затриманням. Ці затримання сталися в межах білогірської справи “Хізб ут-Тахрір”.
Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив чоловіка до 17 років позбавлення волі за ч. 1 ст. 205.5 ("Організація діяльності терористичної організації") та ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК РФ (приготування до насильницького захоплення влади організованою групою за попередньою змовою).
Фігуранти цієї справи вказують на відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про спробу повалення конституційного ладу Російської Федерації і захоплення влади.
Як випливає з матеріалів справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичний акт і не закликали інших до скоєння терористичних дій. У матеріалах справи є аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні та політичні теми. Це, по суті, стало єдиним доказом скоєння злочину терористичного характеру з їхнього боку.
У своєму останньому слові Айдер висловив здивування, запитуючи, як багатодітні батьки можуть вчиняти суспільно небезпечні дії, зазіхаючи на мир і порядок свого дому і дому своїх дітей та близьких – Криму. Він закликає бути небайдужими до політичного переслідування.
«Неможливо жити мовчки, так, наче нічого не сталося. Неможливо залишатися глухим, сліпим і аполітичним за очевидної несправедливості, формально одягненої у форму закону, але, яка, по суті, є беззаконням. Думка, що «це мене не стосується», що це проблема окремих людей, проблема держави, що вона не зачепить вас, вашу родину, країну, – це все ілюзія. Думати так і залишатися осторонь після беззаконня, що сталося в далекому 1783 році, після 18 травня 1944 року і після подій у 2014 році, нерозумно. Знайдіть у собі сили подивитися правді в очі! Не заспокоюйте себе, вважаючи, що ваш голос нічого не дасть», – сказав він.
"Меморіал" визнав чоловіка політв’язнем.
Одружений, має восьмеро неповнолітніх дітей: Ясміну, Алі, Абдуллаха, Ахмада, Мар’ям, Умара, Османа та Фатіму.
Айдер Джаппаров
10.07.1980 г. р.,
ФКУ СИЗО-3 ГУФСИН России по Ростовской области,
ул. Украинская, №1,
г. Новочеркасск,
Ростовская область,
346408, РФ
Айдин Мамутов
Народився 16 липня 1978 року. Чоловіка затримали в Криму 22 квітня 2019-го за звинуваченням в участі в добровольчому кримськотатарському батальйоні ім. Номана Челебіджихана". Російські силовики закидають Айдину Мамутову те, що він не з’явився до ФСБ і не заявив про свою участь у “незареєстрованій за кордоном організації”.
У цьому батальйоні служать українці та кримські татари або ті кримчани, які не бажають служити в російській армії. З моменту створення батальйону в Україні тривають обговорення його приєднання до структури правоохоронних органів України. Наразі батальйон не входить до системи Міністерства внутрішніх справ України.
Відомо, що чоловік під час слідства визнав свою провину та уклав досудову угоду про співпрацю. Під час допиту в справі Меджита Аблямітова він повідомив, що брав участь у бойових діях на сході, в районі Авдіївки, в складі Збройних сил України. Був контужений. У батальйоні ім. Челебіджихана проводив час між ротаціями складу на лінії бойового зіткнення.
У колонії до нього регулярно приїжджають співробітники ФСБ і вимагають підписати якісь документи. Читати водночас вони їх йому не дають.
Незаконний "Київський районний суд Сімферополя" 24 липня 2019 року засудив його до чотирьох років позбавлення волі за ч. 2 ст. 208 Кримінального кодексу РФ.
Ольга Скрипник звертає увагу на непропорційність покарання.
“До російського законодавства внесли жорсткіші зміни про покарання після початку тимчасової окупації Криму. У цих справах чітко простежуються політичні підстави переслідування. Людей з цієї категорії кримінальних справ звинувачують у тому, що вони брали участь у батальйоні, який хотів порушити “територіальну цілісність Росії”, тобто виступали за те, що Крим – це Україна. Такої справи не було б, якби не було нападу Росії на Україну. Тому ці справи – прямий наслідок російської агресії в Україні”, – пояснює правозахисниця.
Центр громадянських свобод,
політв’язню Айдину Мамутову
16.07.1978 г. р.,
вул. Басейна, 9-Г, оф. 25,
м. Київ, 01004
Айдер Саледінов
Народився Айдер Саледінов 21 липня 1987 року в смт Новоолексіївка Херсонської області. У сім років пішов до школи, де вчився добре, брав участь у шкільних олімпіадах. У 2003 році сім'я повернулася до Криму, в село Строганівка.
Через рік Саледінов закінчив Денисівську середню школу Сімферопольського району. Цього ж року вступив до Таврійського національного університету ім. Вернадського на економічний факультет.
У 2009 році Айдер одружився: має трьох синів та одну доньку. Паралельно працював будівельником, щоб забезпечувати сім'ю. У 2016 році здійснив паломництво в Мекку, що є обов'язковим обрядом для всіх мусульман.
Чоловіка затримали 12 жовтня 2016 року після обшуку його будинку. Активісти "Кримської солідарності" кажуть, що після перенесеного стресу погіршилося здоров'я батька Айдера та психологічний стан дітей. На сьогодні його незаконно утримують у Сімферопольському СІЗО. Російські силовики звинувачують його в порушенні ч. 2 ст. 205.5 КК РФ. ("Участь у діяльності терористичної організації"). Громадянину України загрожує до 20 років позбавлення волі.
Центр громадянських свобод,
політв’язню Айдеру Саледінову
21.07.1987 р. н.,
вул. Басейна, 9-Г, оф. 25,
м. Київ, 01004
Микола Мирний, Валентин Марчук для газети «День»
