Найдорожче за останні 13 років: ціни на природний газ на європейському ринку сягнули рекордних позначок. Наприкінці липня спотова ціна газу в Європі на хабі TTF зросла до 484 доларів за тисячу кубометрів. А вересневий ф'ючерс узагалі перевищив позначку в 500 доларів за тисячу кубів: 2 серпня зафіксували ціну в 525 доларів!
Усе це відбувається на тлі подорожчання скрапленого природного газу в Азії, а також низького рівня запасів в підземних сховищах у ЄС і шантажу Газпрому, котрий «сушить» європейський ринок.
Російський монополіст свідомо обмежує обсяги поставок свого газу до європейських країн, стимулюючи дефіцит та зростання цін. У той момент, коли Європа потребує додаткових обсягів для споживання та закачування в сховища, Газпром ігнорує можливості збільшення поставок, зокрема – через недовантажену українську ГТС.
«Оператор ГТС України» пропонував «Газпрому» додаткові транзитні потужності обсягом 63,7 млн кубометрів газу на добу, починаючи з квітня. Але Росія пропозицію так і не акцептувала, навіть – з огляду на заплановані ремонти інших своїх газогонів.
Для Європи це означало недоотримання майже 2 млрд кубометрів газу в активний літній сезон закачування до підземних сховищ.
Росіяни продовжили створювати штучний дефіцит газу на європейському ринку, відмовившись бронювати додаткові транзитні потужності України й на четвертий квартал цього року.
Крім України, Газпром також відмовився бронювати транзитні потужності газопроводу «Ямал-Європа» через Польщу на четвертий квартал, а також на перші три квартали 2022 року!
«Такими діями Кремль надсилає чіткий сигнал, що без запуску «Північного потоку-2» не варто чекати на збільшення обсягів поставок газу. Сподіваємося, що ЄС вірно прочитає цей сигнал і антимонопольний орган Європи надасть відповідну оцінку», - вважає генеральний директор «Оператора ГТС України» Сергій Макогон.
На його думку, якщо не трапиться нічого екстраординарного і Газпром не збільшить обсяги постачання газу до Європи, ціна, найімовірніше, продовжить зростати. Адже саме зараз необхідно забезпечити закачування достатнього обсягу газу до підземних сховищ ЄС на опалювальний сезон.
Урятувати ситуацію міг би газ із країн Середньої Азії, який би йшов транзитом до Європи через ГТС Росії та України. Та Газпром досі блокує його, монополізувавши експорт зі сходу.
«Після того, як Газпром не забронював додаткові транзитні потужності через Україну, ціни на газ в Європі продовжили зростання. Створена штучна монополія Газпрому на експорт газу з РФ не дозволяє іншим гравцям використовувати транзитні потужності української ГТС. На мою думку, Європейський Антимонопольний орган повинен звернути увагу на такі дії домінуючого постачальника газу», - додає Сергій Макогон.
Та профільні органи ЄС досі не відреагували. Хоча фахівці переконані: Росія демонстративно шантажує Європу й лобіює свої геополітичні інтереси.
«Мене дивує, що Європейська комісія та її генеральний директорат, який відповідає за дотримання конкурентної політики, не проводить відповідне дослідження антиконкурентної та неринкової поведінки Газпрому і його клієнтів», - каже президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
Тим часом подорожчанню газу сприяють і інші фактори. Перший - падіння обсягів видобутку в Нідерландах - на найбільшому європейському родовищі газу.
«За результатами 2020 року, із Гронінгена було видобуто лише 8,6 млрд, що співрозмірно із річним споживанням газу в Чехії, - пояснює директор з інтегрованих комунікацій Групи Нафтогаз Максим Білявський. - Нідерландська влада вирішила виводити з експлуатації дане родовище у 2025-2028 році, незважаючи на доведені запаси газу (2,7 трлн кубометрів). Офіційна причина такого рішення – землетруси в районі родовища Гронінген».
Паралельно в ЄС зростає попит на газ. На думку фахівців, глобальний кліматичний тренд у найближчі 5 років остаточно витіснить теплову генерацію і, відповідно, спонукатиме виробників електроенергії збільшувати частку споживання «блакитного палива». Тож рівень імпортозалежності європейського ринку від поставок газу із РФ, США та інших постачальників скрапленого газу зросте.
При цьому суттєвого зменшення котирувань у найближчі три роки фахівці не очікують.
Водночас українські побутові споживачі (населення) цього опалювального сезону цінових шоків не відчують. Завдяки річним, фіксованим цінам на газ люди платитимуть від 7,80 до 13,50 грн за кубометр, залежно від постачальника. Такі ціни діятимуть аж до кінця опалювального сезону. Тож додаткового подорожчання газу для населення взимку боятися не варто. Так само від сезонних коливань захистили й виробників тепла. Їм запропонували вигідні трирічні угоди зі спеціальною ціною.
«Нафтогаз зі свого боку зробив усе, щоб забезпечити тепловиків ресурсом на опалювальний сезон. ТКЕ запропонували вигідні довгострокові угоди по 7,42 грн за кубометр. Таким чином, газова складова в тарифах на тепло, порівняно з минулим сезоном, не зросте. Тобто потреби піднімати тарифи на тепло через ціну газу точно немає. Але віднедавна тарифи на тепло та гаряче водопостачання повністю залежать від місцевої влади. Тож рішення про підняття чи непідняття тарифів кожне окреме місто чи містечко ухвалюватиме самостійно. Але ціна газу для ТКЕ не зросте, міста будуть з теплом», - наголошує голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.
Проте фахівці нагадують: українці можуть суттєво зменшити свої витрати на комірне – завдяки енергоефективним заходам. Потенціал для економії ресурсів, а отже – й коштів – в Україні з її високим рівнем енергоспоживання – величезний. У разі, якщо населення та підприємства теплокомуненерго сповна скористаються потенціалом енергозбереження, вони зможуть скоротити споживання на 40-50%. Таким чином, потреби країни в дорогому імпортному газі цілком реально звести до мінімуму.
Тож енергоефективність і як наслідок - зменшення споживання - в даному контексті має стати завданням №1 для країни, наполягають експерти.
