Нещодавно став доступним звіт «Україні — 30. Від Незалежності до взаємозалежності. Що єднає і що розділяє українців після тридцяти років Незалежності». У ньому підсумовано головні висновки проєкту, здійсненого дослідниками Програми «Арена» (на базі Лондонської Школи Економіки та Університету Джонса Гопкінса) у співпраці з Лабораторією журналістики суспільного інтересу та Харківським інститутом соціальних досліджень, за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Одразу зазначимо, що під «взаємозалежністю» автори мають на увазі, зокрема, усвідомлення різноманіття України й того, як різні регіони нашої держави пов’язані між собою. Як ідеться у звіті: «Сильні нації будуються на почутті взаємонеобхідності їхніх мешканців одне в одному. Люди з одного регіону переважно добре розуміють, що їхній добробут та успіх залежать також і від решти країни. В Україні таке відчуття взаємопов’язаності залишається слабким». Більш того, знання про певні регіони (якщо воно є) часто й досі обмежується певними стереотипами.
Обраний метод дослідження (20 фокус-груп) дав змогу глибше зрозуміти природу певних явищ. Зокрема, відомою є теза про те, що частина українців починає відлік незалежності України з 1991 року, інші — з 2013-1014, а дехто вважає, що ми й досі не є незалежними. Водночас, як виявилося під час обговорення у фокус-групах, саме визначення поняття «незалежності» різниться для багатьох українців. Як ідеться у дослідженні: «Українці різних поколінь частіше інтерпретують категорію незалежності з точки зору фінансової, економічної незалежності, а не в плані абстрактних політичних ідеалів як на міжособистісному, так і на міжнародному рівнях, однак при цьому економічний добробут у різних регіонах розуміється по-різному. Українці менш схильні пов’язувати незалежність з більш «позитивними» ідеями — такими, як свобода слова, свобода пересування, свобода думки чи висловлювання та самореалізація». Незалежність, відповідно, для одних може означати високий рівень життя, а для інших — відсутність потреби у міжнародній допомозі. Крім того, ці характеристики вказують на незалежність як певне досягнення, натомість, і на цьому наголошують у звіті, варто було б розглядати незалежність як поетапний процес, у якому кожен з нас є її співтворцем.
Загалом звіт пропонує чимало аспектів, які об’єднують і рідше роз’єднують українців. Наприклад, виявилося, що спільним для респондентів була ціла низка музичних виконавців чи телешоу. Не стало сюрпризом і те, що спільним для українців є відчуття гордості, коли нашу країну визнали на міжнародній арені, як-от, під час проведення Євро-2012. Багато респондентів згадували його у контексті того, що, як сформулював один з опитаних, Європа «довірила» Україні організацію такої масштабної події. Згадували й Олімпійські ігри, і Євробачення.
Детальніше зупинимося тільки на одному аспекті з цього звіту. Виявилося, що, як зазначають автори дослідження, «люди з усієї України з гордістю згадують, як потрібно було виявити неабияку винахідливість [у 1990-х], щоб адаптуватися до незрозумілого і ворожого середовища. Всупереч викликам, більшості таки вдалося переорієнтувати діяльність, здобуваючи терміново нові знання та навички, часом зовсім несподівані». От, наприклад, одна з таких історій. Жінка розповідає, як навчилася робити котлети «з крупи, яку відварювала, а потім через м’ясорубку перекручувала, і тушонки, яку обмінювала. Льотчикам давали шоколад, а технічний склад отримував продовольчі пайки, тушонку. Я їм шоколад, а вони мені тушонку. Ось такі котлети навчилася, нові страви, готувати. І так виживали». Що прикметно — цю власну винахідливість українці часто недооцінюють. «Люди скромно пояснюють, що їм просто треба було піклуватись про власні родини», — ідеться у звіті. Видається, що цей аспект українського національного характеру вдалося дуже влучно підмітити. І таке позиціонування українців як стоїчної (стійкої, незламної) та винахідливої нації може бути корисним не тільки для нас самих, а й стати меседжем про нашу державу назовні. Адже тема стійкості (resilience) є, принаймні в англомовному світі, доволі актуальною. Можливо, саме час поділитися своїми рецептами стійкості зі світом?
Детальніше про інші аспекти, які об’єднують українців — у звіті, що доступний онлайн двома мовами (українською та англійською).
