Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Добрий сигнал

Художник із Франкфурта подарував Львівській галереї мистецтв свій твір і книжки. Але не тільки
1 вересня, 2021 - 15:45

Ця непересічна подія припала на кураторську екскурсію мистецтвознавця, старшого наукового співробітника ЛНГМ ім. Бориса Возницького Богдана Мисюги виставкою Ярослава Качмара «Політ у замкненому просторі», що її демонстрували у Палаці Лозинського (див. публікації у «Дні» «Цілковита terra incognita» від 24 липня 2021 р. та «Інтелектуальне випередження дійсності» від 27 липня 2021 р.).

А тепер, власне, про гостя ЛНГМ та його презенти.

Першовідкривач «конкретного мистецтва» Райнхард Рой, перебуваючи у Львові, де завершував мандрівку Україною, прийшов до Галереї мистецтв, аби подивитися експозицію Ярослава Качмара, з яким перетинався на одному з проєктів у Європі, також – відвідати Музей модернізму, про який дізнався із мистецьких сайтів. Про це «Дню» розповів Богдан Мисюга. І додав, що Райнхард Рой – відома у мистецьких колах особистість, німецький живописець і скульптор, роботи якого можна віднести до «конкретного мистецтва». Багато років був головним спеціалістом у галузі мистецтва, дизайну та архітектури банківської групи KfW, викладав  дисципліну «Колір та дизайн» в Університеті прикладних наук Вісбадена. Член міжнародних журі в галузі мистецтва. Серед його досягнень – творчі роботи, проєкти промислового дизайну та теоретичні праці. Твори Райнхарда Роя зберігаються у міжнародних публічних та приватних колекціях світу.

«Рой – досить відомий художник, – наголошує Богдан Мисюга. – Має власну студію. Його творчістю цікавляться критики. І мені дуже приємно, коли він, ввійшовши до Музею модернізму, побачивши  мінімалістичні роботи 90-х років, впізнавши руку українських художників, з якими він брав участь у спільних проєктах, сказав: «Я не думав, що мінімалістична культура отак в Україні розвинута!».  Та й узагалі: наш Музей модернізму його дуже здивував, бо він був у Полтаві, Дніпрі, Києві і ніде такого не бачив: «Такого музею ніде в Україні нема! У мене таке враження, що я потрапив в інший світ». А син його має дуже велику галерею в Іспанії і дуже добре розуміється на українському авангарді. У нього в приватній колекції є роботи сценографа Дягілєва. Знає творчість Архипенка. Хотів би приїхати в Україну, щоби побачити оригінали творів Малевича. Все ж таки світ комунікує з Україною. І я думаю, що наш Музей модернізму – це дуже добра рука дружби на Захід. Це новий маркер української візуальної культури».  

Райнхард Рой також подарував Львівській галереї мистецтв дві монографії та два каталоги, а ще – роботу «Рівна послідовність» свого друга Клауса Шоена, який, за словами Богдана Мисюги, є одним із найвідоміших представників абстрактного мистецтва Німеччини. «Його роботи подібні до творів американських художників Hard Edge, таких як Кеннет Ноланд, Френк Стелла та Елсворт Келлі, – розповідає Богдан Мисюга. – Експериментальний підхід Шоена до основних елементів його живопису формує послідовне продовження. Багато років Клаус Шоен вивчав можливості та проблеми геометричної абстракції. Проте його твори виходять за рамки раціонально закріпленої або математично обчисленої систематики конкретно-конструктивного мистецтва. Окрім усіх формально-естетичних елементів, його твори мають ще й чуттєвий вимір. Це відбувається у прагненні до гармонії. Для цього він розділяє полотно на смуги або поверхні різної ширини, впорядковує їх у проміжки та ритми, які то горизонтальні, то вертикальні, то діагональні, що перетинаються. Кожен колір стоїть нарівні з іншим. У деяких серіях творів він також розширює творчі можливості звичайно прямокутного носія зображення неправильними форматами. У взаємодії лінії, кольору та поверхні художник неодноразово перевіряє візуальні можливості».

Насамкінець Богдан Мисюга ще раз наголошує, що працівникам Львівської національної галереї мистецтв дуже приємно, що художник з Німеччини знайшов маркер європейської культури саме в ЛНГМ. «І те, що художники із Заходу з нами комунікують  – це добрий сигнал для тих, хто займається розвитком культурної стратегії міста, – вважає Богдан Мисюга. – Дуже важливо, що Захід хоче з нами розмовляти, йде до нас з активним діалогом, хоче робити свої виставкові майданчики у Львові. І ми повинні бути до того готовими».

Щодо подарованих робіт Роя і Шоена, то зараз вони на стадії оформлення дарування. Стосовно експонування… Через два роки у Музеї модернізму з'являться змінні експозиції, і, цілком імовірно, в них буде представлений західноєвропейський модернізм, в тім числі – ці два твори, що їх отримала у подарунок галерея. «Ми маємо достатньо у колекціях творів західноєвропейського мистецтва ХХІ століття (навіть не ХХ), які можемо показувати», – додає Богдан Мисюга.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів. Фото «Дню» надав Богдан МИСЮГА
Рубрика: