Організація Об’єднаних Націй оприлюднила аналітичну доповідь Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (IPCC). Звіт ґрунтується на результатах досліджень кліматичних змін за останні 7 років. У ньому йдеться про те, що вплив глобального потепління на природні комплекси є незворотнім у масштабах століть та навіть тисячоліть. Тобто океани й надалі нагріватимуться, а гірські та полярні льодовики продовжуватимуть танути. Причина — людина! Саме через людський вплив піднімається рівень світового океану, зникають цілі екосистеми, почастішали екстремальні погодні явища, і зрештою це може призвести до того, що мільйони жителів планети стануть кліматичними біженцями вже до середини цього століття.
Таку ситуацію Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш назвав «червоним кодом для людства» і закликав припинити використання вугілля та інші викопні види палива, що сприяють забрудненню, інакше світ опиниться за точкою неповернення. Та попри похмурі прогнози вчені все ще сподіваються: якщо людство зможе скоротити глобальні викиди удвічі до 2030 року і досягти нульового рівня викидів до середини цього століття, то це дозволить зупинити й, можливо, повернути назад глобальне зростання температури. Власне, про майбутні сценарії розвитку подій нещодавно йшлося на «гарячій лінії» Української кліматичної мережі. Вітчизняні експерти з питань змін клімату, які були залучені до наукових досліджень та написання звіту ООН, поділилися своїми «попередженнями» для людства і вказали на головні виклики, які варто подолати України найближчим часом.
ЯК МОЖНА ЗАПОБІГТИ КАТАСТРОФІ
На думку експертів, які опираються на понад 14 тисяч наукових досліджень, якщо не вжити швидких заходів, середня температура у світі протягом найближчих 20 років зросте на понад 1,5 градуса. Через це значна частина рослин і тварин не зможуть пристосуватися до кліматичних змін, таких як посухи, повені, збільшення рівня моря та зменшення площі крижаного покриву в Арктиці. Як уточнює кліматологиня, старший науковий співробітник НАН України, співавторка першої частини звіту Світлана КРАКОВСЬКА, чотири минулі десятиліття були теплішими одне за одне, концентрація СО2 наразі є найбільшою за останні 2 млн років, а швидкість танення льодовиків найбільша за останні 2 тисячі років. Тому екстремальна температура та паводки на планеті відбуваються частіше та інтенсивніше, ніж раніше, а посухи захоплюють дедалі більші площі.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
«Зміни клімату інтенсифікуються, стають широкомасштабними стрімкими та безпрецедентними. Графік температури, який подали в резюме для політиків, свідчить, що за 2000 років (за різними показниками) спостерігається значний стрибок у бік плюса. Розпочинається наростання з 1900-х років, тобто з початку індустріального періоду, — відзначає експертка, — Тобто людський вплив спричинив нагрівання кліматичної системи такими темпами, які безпрецедентні за останні 200 років. І якщо взяти останнє десятиліття, то приріст на температурній шкалі в 1,1 градуса більше, ніж це було в доіндустріальний період. Чотири останні десятиліття були теплішими одне за одне, а такого раніше ще не було. Відзначалася природня мінливість, але постійного підвищення не було. Ми знаємо, що в останні роки в нас екстремальна спека і хвилі тепла, які відбуваються повсюди, вони частішають і стають інтенсивними. Те ж саме стосується і дощових паводків, посухи, які спостерігали минули три роки у Україні, лісові пожежі, які цього року накрили Туреччини та Греції. Теплішають океани, а рівень кисню у них знижується».
У звіті дослідники нагадали, що у 2015 році майже всі країни світу підписали Паризьку кліматичну угоду, яка серед іншого ставить за мету стримати глобальне підвищення температури на рівні, меншому, ніж 1,5 °C. Досягти цієї мети можна буде лише за умови суттєвого скорочення викидів вуглецю, але дієві кроки слід робити зараз. Інакше півтораградусне зростання температури не зупинити.
«У резюме для політиків чітко сформульовано: допоки немає негайних, стрімких та великомасштабних скорочень викидів парникових газів, втримати потепління у межах 1,5 градуса неможливо. На світ і так чекають ще інтенсивніші та частіші хвилі тепла, шторми, посухи, повені, пожежі, які вже сьогодні спостерігаються у Європі, США та Австралії, — продовжує Світлана Краковська. — У звіті зазначається, що раніше сильні опади випадали раз на 10 років, але тепер їхня частота збільшилася на 30%, а посухи трапляються на 70% частіше. Це сумний висновок, але надія є. Фахівці напрацювали 5 сценаріїв, які ілюстративно показують, як треба знижувати обсяг викидів парникових газів та малих реагентів, що мають вплив на кліматичну систему. Якщо викиди нарощуватимуться, то жоден з напрацьованих сценаріїв не виправдається. Коли глобальна температура досягне підвищення на 4 градуси, це буде найнебезпечніший сценарій і людство може опинитися в пеклі».
ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ ПЕРШОЧЕРГОВО
Одним із ноу-хау звіту стало те, що у ньому подається 45 регіонів суходолу і 11 регіонів океану. У кожному — прописані зміни, які спричинені людською діяльністю. Деякі зі них вже є незворотними для кліматичної системи, є такі, які можна призупинити, а ще частину взагалі виправити, якщо обмежити потепління. Єдиний глобальний вихід — це обмежити скорочення викидів СО2, метану та інших парникових газів. Це не тільки зменшить наслідки зміни клімату, але й покращить якість повітря, відзначає експерт з національних та субнаціональних політик Микола ШЛАПАК. Він співавтор третьої частини звіту, де подається аналіз викидів по секторах економіки та потенціалу скорочення викидів. За його словами, вже поточний рівень викидів парникових газів може призвести до порушення ключової температурної межі упродовж наступних десяти років. А глобальні кліматичні зміни призведуть до підвищення рівня моря до 2 метрів до кінця століття, а до 2150 року воно може зрости на 5 метрів.
«Напрацьований звіт — це концентрація інформації і думок на основі аналізу численних публікацій. Він подає як загальну динаміку викидів парникових газів і вплив на зміну клімату, так і секторальні глави — транспорт, будівлі, енергетику, промисловість, сільське господарства. Тобто відповіді можна знайти, як діяти тій чи іншій галузі, щоб зменшити рівень викидів парникових газів, від чого залежить динаміка викидів, які технології варто застосовувати, щоб скорочувати парникові гази, який, власне, потенціал скорочень можливий у кожному секторі. Тобто це готова методичка дій, — пояснює Микола Шлапак. — Дедалі більше уваги приділяється адаптації та прискоренню запобігання зміни клімату. Я, зокрема, залучений до глави 13 — у ній йдеться про те, що уряди різних країн роблять для зменшення викидів парникових газів. Мова йде про міжнародну співпрацю, інвестиційні інновації, малі технології. Новою порівняно з попередніми звітами є поведінкова модель, тобто як має поводитися споживач, щоб досягти скорочення обсягів викидів парникових газів. Це цікавий момент, бо тепер свою співпричетність може відчувати кожен із нас — жителів планети».
Експерти відзначили, що звіт мусить прочитати кожен, хто цікавиться кліматичним майбутнім. Документ містить низку ключових тез, які стосуються порівняння динаміки кліматичних змін із даними за минулі роки, а також прогноз таких змін на майбутнє. Зокрема, у ключових тезах ідеться про те, що глобальна приземна температура за десятиліття 2011—2020 років була на 1,09 °C вища, ніж у період із 1850—1900 років; останні п’ять років були найспекотнішими за всю історію спостережень із 1850 року; останні темпи підвищення рівня моря майже потроїлися порівняно із 1901—1971 роками; арктична крига повністю розтане принаймні один раз до 2050 року; у багатьох регіонах очікується збільшення кількості пожеж — і це відбуватиметься на різних материках.
ЧИ ГОТОВА ДО КЛІМАТИЧНИХ ВИКЛИКІВ УКРАЇНА
30 липня український Уряд затвердив оновлений Національно визначений внесок України до Паризької угоди. Після звіту міжурядової групи експертів з питань змін клімату (IPCC) прем’єр-міністр України Денис Шмигаль написав у твіттері, що уряд затвердив новостворений Національно визначений внесок України в Паризьку хартію: «...шляхом декарбонізації та розвитку відновлювальних джерел енергій Україна має намір зменшити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року». Хоча, як каже експертка з кліматичної політики, керівниця відділу клімату і транспорту ГО «Екодія» Євгенія ЗАСЯДЬКО, скорочення викидів з 1990 року в Україні відбулось не шляхом амбітної кліматичної політики. Це стало можливим через спад розвитку промисловості з часів Радянського Союзу та низку економічних криз. У 2018 році викиди парникових газів в Україні скоротилися на 39% порівняно з 1990 роком, а у 2019—2020 роках цей процес трохи призупинив коронавірус, коли великі промислові гіганти змушені були призупиняти свої підприємства. Тобто викиди парникових газів у 2020 років не перевищили показників 2019-го. Та зараз загальна тенденція щодо збільшення викидів продовжується.
«Україна все ще має величезний потенціал у скороченні споживання енергії завдяки енергоефективності, тим самим зменшуючи використання викопного палива та платіжок для споживачів. У секторах енергетики, промисловості, транспорту, сільського та лісового господарства ми теж маємо великий потенціал до скорочення, — говорить Євгенія Засядько, — Якщо говорити про енергетику, то, враховуючи економічне зростання та збільшення частки споживання електроенергії, прогнозується зростання попиту на електроенергію на 30% протягом наступного десятиліття. Відтак Україні необхідно замінити або модернізувати більшу частину вугільних електростанцій з метою досягнення рівня викидів забруднювальних речовин. Здавалося б, у цьому питання держава має робити акцент на відновлювальні джерела енергії і до 2030 року вони мали б забрати на себе 80% енергетичного ринку, тобто виробляти енергію безвуглецеву. Але насправді результати моделювання показують, що частка ВДЕ у загальному обсязі виробництва електроенергії не велика. До 2030 року вона може зрости від 17% до 30% у поєднанні з наявною ядерною генерацією».
Що стосується транспорту, то наразі, за словами Євгенії, у розробці держави транспортна стратегія. Її головний акцент робитиметься на розвитку громадського і залізничного транспорту. Оскільки у 2018 році парникові викиди від транспорту становили 35 млн тонн СО2, то ціль національної політики — до 2030 року зменшити рівень викидів парникових газів — він не повинен перевищити 40,2 млн тонн СО2. Та, щоб цього досягти, треба 15% від загального пасажиропотоку перевести на залізничний та громадський транспорт, який має бути комфортним і безпечним. Для цього планують 30% транспортних бюджетів спрямувати на розвиток громадського транспорту.
«Загалом упродовж наступник 10 років уряд та парламент України мають багато завдань для запобігання незворотності змін клімату. Зокрема планують напрацювати енергетичну стратегію розвитку країни, запровадити системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, а також інтегровані дозволи на викиди та скиди відповідно до найкращих доступних технологій, затвердити стратегію адаптації до зміни клімату, розробити національний план дій з енергетичної ефективності, ввести екологічний податок для транспортних засобів. І я сподіваюся, що ці цілі будуть реалізовані», — резюмує Євгенія Засядько.
До слова, над доповіддю щодо кліматичних змін Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (IPCC) працювало 234 експерти з 66 країн. Звіт складається із 42 сторінок і містить глибоку аналітику, яка, по суті, є першим великим науковим оглядом кліматичних змін із 2013 року. Висновки IPCC уже презентовані політикам і будуть використані під час найбільшого саміту зі зміни клімату COP26, що відбудеться у листопаді у Великій Британії. Під час нього у місті Глазго лідери 196 країн світу спробують узгодити свої дії у боротьбі з кліматичними змінами.
