Створення бренду України — виклик, над яким працюють численні фахівці з різних сфер і інституцій. Водночас це завдання, яке може об’єднати для свого вирішення не тільки дорослих, а й дітей, до того ж, не тільки тих, які проживають в Україні. Конкурс «Бренд Україна: творимо разом», організований Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) та українською школою в ОАЕ «Софія», за партнерства Світової федерації українських жіночих організацій, Світової координаційної виховно-освітньої ради Світового конгресу українців, — чудовий приклад такої синергії заради спільної мети. 94 учасники (21 команда) з 11 країн світу (Німеччина, США, Португалія, Японія, ОАЕ, Велика Британія, Молдова, Угорщина, Канада, Бельгія, Кіпр) надіслали свої проєкти, в яких описали, що знають їхні однолітки про нашу державу, і запропонували спосіб, який, на їхню думку, буде найбільш ефективним, щоби познайомити іноземців з Україною. Нещодавно було оголошено імена учасників трьох команд — переможців конкурсу.
ЗНАЧНО БІЛЬШЕ, НІЖ СТВОРЕННЯ БРЕНДУ
«У лавині інформації пересічний користувач, який мало знає про Україну, просто губиться, і справді є дуже важливо, щоби наша держава мала свій бренд. Не штучно придуманий, а такий, що підкреслює її органічні риси, які зможуть бути цікавими для світу й просувати зацікавлення до України. Є дослідження, що бренд відіграє велику роль, зокрема для економічного розвитку, бо зацікавлює туристів, які можуть бути різними — бізнесмени, науковці... Кожен має своє коло зацікавлень, так виникають контакти. І через ці контакти народжуються проєкти, які сприяють розвитку країни», — пояснює Олег ПАСКА, директор департаменту освіти та науки Львівської обласної держадміністрації.
Водночас створення бренду України — дуже амбітний виклик. «Коли школа з ОАЕ, зокрема пані Тетяна Співаковська, нам запропонувала організувати такий конкурс, перша реакція була «ні». Чому? Тому що в Україні відомі фахівці намагалися створити цей бренд, і я чула на конференціях, що їм це не зовсім вдається. А це діти, які народжені за кордоном або виїхали з батьками не так давно; які навчаються в школах країн свого проживання і ходять в українські суботні й недільні школи лише раз на тиждень і, напевно, не мають дуже глибоких знань про Україну, будуть творити бренд. На наше глибоке здивування на перший етап зголосилося 40 команд. А коли ми звернулися до провідних фахівців в Україні, відомих людей, щоб вони увійшли до журі конкурсу, жоден не відмовився», — розповідає директорка МІОК Ірина КЛЮЧКОВСЬКА. Бо справді, хоч проєкти дитячі, але оцінювали їх фахівці з різних сфер: Мирослава Барчук, Павло Гудімов, Андрій Гундер, Лариса Дір, Анна Кантер, Євгенія Петрова, Ярина Ключковська, Володимир Шейко.
Одна з причин такої підтримки конкурсу полягає, мабуть, у тому, що він про значно більше, ніж створення бренду. Насамперед ідеться про те, що діти з різних куточків світу змогли згуртуватися заради мети, яка їх надихає. Як зазначив Максим КОЗИЦЬКИЙ, голова Львівської обласної державної адміністрації, яка підтримала конкурс: «Це можливість показати світові, що українці живуть не тільки в Україні, а об’єднані по цілому світу». Перше завдання конкурсу — дослідження авдиторії — спонукало учасників поговорити зі своїми однолітками про Україну, що, можливо, стало приводом для іноземців детальніше ознайомитися з історією нашої держави, пізнати культуру.
Друга складова — створення бренду — стала імпульсом до дослідження різних аспектів України, щоб обрати саме той, який зможе вигідно представити нашу державу для молоді з інших країн. Це засвідчують слова координаторки команди, яка посіла третє місце, Світлани Бакуменко: «Наша команда провела десятки годин лише за спільним обговоренням і роботою над проєктом, і це не враховуючи годин самостійної роботи». «Переконаний, що ті знання про Україну, які в своїх середовищах отримали учасники конкурсу, готуючи власні проєкти, стануть для них орієнтирами на шляху їхнього подальшого відкриття України світові. Будьмо певні, що ті роботи, які представили команди-учасниці, зіграють не останню роль у зруйнуванні багатьох стереотипів щодо України», — зазначає ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій БОБАЛО.
Так, ці проєкти не створені професійними дипломатами, однак уже давно відомо, що кожен українець, який перебуває за кордоном, є послом нашої країни, як влучно нагадав засновник та куратор артцентру «Я галерея» Павло ГУДІМОВ: «Важливою комунікативною частиною цього конкурсу є робота з тими амбасадорами України, хто живе за кордоном, з тими українцями, які хочуть, попри глобалізацію, залишатися й ідентифікувати себе українцями».
Згаданий аспект протистояння наслідкам глобалізації є теж надзвичайно важливою складовою цього конкурсу, оскільки, як відомо, процеси асиміляції прискорюються з кожним роком. «Не помилюся, якщо скажу, що всі, хто працює з дітьми та молоддю в зарубіжжі, крім участі в навчальному процесі, працюють над тим, як не загубити українську молодь, яка має всі можливості швидко адаптуватися в суспільствах країни проживання, — наголошує Оксана ЛЕВИЦЬКА, голова Світової координаційної виховно-освітньої ради Світового конгресу українців. — Вони працюють над тим, як зберегти тяглість залучення молоді до українських організацій та вихованням громадян зі свідомою позицією і лідерів, які в своєму дорослому житті пропагуватимуть і обстоюватимуть Україну в світі». Як засвідчують ці проєкти, українська молодь має багато ідей для просування нашої держави в світі.
ТЕХНОЛОГІЧНА Й СУЧАСНА
Позиціонувати Україну як ІТ-державу вирішила команда з німецького міста Карлсруе, яка посіла третє місце. Її учасниками є Тереза Тихонюк, Анна Пивовар, Олег Артеменко, Давид Сенніков. Як розповідає Тереза Тихонюк: «Ми обрали нашою авдиторією молодь, оскільки ми їх найкраще розуміємо. А найважливіше, що вони скоро подорослішають, будуть мати свою справу, шукатимуть бізнес-партнерів, і ми хочемо, щоб вони бачили Україну як таку країну, де вони можуть знайти цих партнерів». Учні створили слогани (Ukraine United, Ukraine: the country of wonders) та логотипи, які б репрезентували зв’язок України та її здобутки в ІТ-галузі, а також плакати й презентації з найвідомішими українськими стартапами й ІТ-компаніями.
Видається, що ці плакати були б доречними й для самих українців, адже якщо про Grammarly чи PetCube більш-менш відомо, то відомості про GitLab — сайт та систему керування репозиторіями програмного коду для Git, Bitfury — багатопрофільну блокчейн-компанію, SolarGaps — стартап, який розробив перші в світі жалюзі з сонячними елементами, та численні інші компанії для багатьох стануть відкриттям. Свої матеріали учасники сприймають як інфографіку, яку можна використовувати для просування України в соцмережах. Плакати й презентації вони планують перекласти англійською та німецькою мовами, щоб показувати їх у школах і на міжнародних днях у місті. «Ми хочемо, щоб нашу державу сприймали як технологічну та сучасну», — зазначила Анна Пивовар.
ЯК ГЕРМІОНА РОЗПОВІДАЄ ПРО ГРЕЧАНИК
Друге місце посіла команда (Аліса Корпош, Стефан Голод, Ева Голод, Олександра Арлачова, Софія Арлачова; координаторка — Ліна Максимук) школи українознавства імені Лесі Українки в Ноттінгемі (Велика Британія). «Наша команда вирішила обрати для конкурсу «Бренд Україна: творимо разом» тему їжу. Тема насправді набагато складніша, ніж здається. Тому що інформації в інтернеті дуже багато, а це означає, що вже є багато міфів та фейків про українську кухню. В цьому ми переконалися, готуючись до конкурсу. Також нам хотілося показати світові, що Україна — це не тільки борщ, голубці та вареники. Опитування, яке ми провели серед своїх друзів, знайомих та по школах, показало, що наше покоління найбільше хотіло би дізнатися про Україну через її їжу. Британія загалом дуже відкрита до кухонь світу, і в школах на шкільні обіди часто подають страви індійської, італійської, польської та російської кухні. Української кухні серед них, на жаль, немає. Саме тому ми вирішили запустити веб-сторінку з англомовними рецептами українських страв, смачних і простих у приготуванні навіть для наших однолітків. Ми сподіваємося, що ці рецепти стануть у пригоді для приготування ланчбоксів і колись стануть частиною шкільного меню», — презентувала ідею проєкту Аліса Корпош.
Діти підготували проєкт сайта UCOOK й створили логотип, де одна з літер «о» в назві є буряком. «Бурячок на лого — один із знакових овочів в Україні. Це дуже корисний овоч, але не дуже популярний за кордоном, бо багато хто просто не знає, що і як з ним готувати, — пояснює Аліса Корпош. — UCOOK означає їжу України (Ukraine), їжу унікальну (unique) та їжу, яку ти можеш приготувати сам (you cook). Ми відібрали кілька рецептів та фото з сайта Євгена Клопотенка. Проте наша робота продовжується, адже веб-сайт ми плануємо зробити справжнім».
Крім того, команда створила рекламу цього сайта, яка буде близька, напевно, кожній дитині. Використавши конструктор «Гоґвортс», учасники зняли відео, на якому іграшковий Рон розповідає, що мама знову дала йому бутерброд із солониною, і запитує Герміону, що їсть вона. Та відповідає, що їсть гречаник, і розповідає всім студентам Гоґвортсу, що це за страва й що подібні рецепти можна знайти на UCOOK.
ТЕМАТИЧНІ АНГЛОМОВНІ ТАБОРИ ВІДПОЧИНКУ
А переможцем конкурсу стала команда учасників із ОАЕ та України (Крістіна Сомофф (Шарджа, ОАЕ), Павло Павловський (Київ, Україна), Віктор Датченко (м.Абу-Дабі), Руслана Терещенко (Київ, Україна); координаторка — Ірена Датченко). Принагідно зазначимо, що учасники з діаспори могли об’єднуватися зі своїми друзями чи знайомими з України — в такий спосіб посилюючи зв’язки з Батьківщиною.
Як розповіла Крістіна Сомофф: «Наша ідея — тематичні англомовні табори відпочинку, де можна буде не лише насолодитися українською природою, а й здобути нові вміння, розвинути таланти. Влітку я була в таборі Cinema Kids у Києві, і мені дуже сподобалося. Всі діти полюбляють робити ролики й відеокліпи, а в цьому таборі навчають, як це робити професійно. І я мріяла, як було б добре, якби мої друзі з Еміратів були зі мною, це було б дуже цікаво й корисно для них... Упевнена, вони полюбили б мою країну так, як люблю її я». Віктор Датченко поділився своїм досвідом перебування в таборі «Козацька фортеця», де ходять у вишиванках і шароварах, готують їжу в лісі, їздять верхи, вивчають мистецтво стародавнього бою... Він упевнений, що це зацікавило багатьох його друзів.
Як для справжнього бізнес-проєкту, діти зазначили переваги таких таборів. По-перше, в ОАЕ влітку дуже спекотно, а взимку немає снігу, тому сама наявність чотирьох сезонів в Україні може стати важливою перевагою. Це також можливість показати Україну з різних боків — завдяки екскурсіям, поїздкам, різним видам діяльності (що дало б змогу залучити українських фахівців із різних видів спорту та танців). У такі табори могли б приїжджати однолітки з усього світу. Учасники запропонували кілька типів таборів: культурно-історичні; екотуризм (відвідування унікальних природних об’єктів та заповідників); тематичні табори (для тих, хто, наприклад, хоче навчитися створювати якісні відео, танцювати, оволодіти бойовим мистецтвом).
КОНКУРС ЯК ІМПУЛЬС
Тетяна СПІВАКОВСЬКА, заступниця директора української школи в ОАЕ «Софія», слушно зауважила: «Насправді робота тільки починається. Бо тепер ми можемо обмінятися цікавими, креативними ідеями й почати їх потихеньку втілювати в життя. Кожен у своїй країні, школі, серед своїх друзів-іноземців». Можна сказати напевне, що проєкт уже став імпульсом до популяризації України. Як розповіла Оксана Левицька: «Цей проєкт надихнув інших, навіть тих, хто не брав участі в конкурсі. Зокрема, хочу поділитися одним прикладом. Через насиченість навчального матеріалу на курсах українознавства учні Рідної школи Оквил не мали змоги податися на конкурс. Але ідея бренду України була втілена таким чином, що випускники цього року представляли свої презентації на цю тему як завершальний проєкт. Ми поділилися цими презентаціями через фейсбук-сторінку «Шкільна Рада Конґресу Українців Канади». В Toronto Catholic District School Board вересень оголошено місяцем української спадщини, тож ми отримали запит подати презентації учнів про Україну англійською мовою для поширення цих матеріалів серед англомовних учнів у канадських школах у Торонто, над чим працюємо в даний час».
Переглянути проєкти учасників конкурсу можна на сайті МІОК.
