Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

У 81 – у постійному творчому пошуку

У Львові демонструють ретроспективу Івана Остафійчука
16 вересня, 2021 - 14:11

Експозицію «Іван Остафійчук. Живопис. Графіка» урочисто відкрили за участю 81-річного автора у Національному музеї ім. Андрея Шептицького.

Проєкт представляє генезу творчості художника – від його перших, студентських, етюдів і відомих графічних композицій та циклів, що вже стали класикою українського мистецтва ХХ століття, до зовсім нових, останніх років, робіт.

Виставка масштабна – представлена у п’яти експозиційних залах, і це – понад 150 творів зі збірки НМЛ та з приватної колекції автора. 


«Репрезентуючи особливості історії середини ХХ – початку ХХІ століття, творчість Івана Остафійчука не раз протистояла викликам часу, – розповідають втілювачі проєкту. – Митцеві довелося жити в обставинах обструкції тоталітарного режиму, але ні жорсткі ідеологічні межі, ні переслідування, ні допити у студентські роки не зруйнували моральних основ його світогляду і не перетворили самого художника на пасивного споглядача чи учасника ідейно заангажованої радянської мистецької спільноти. Навпаки, його пошуки художньо-образної мови, які відбувалися за цих умов, призвели до виразного протистояння тодішнім нормам і мали виразні національні ознаки».

Художник, графік, лауреат Національної премії ім. Шевченка, Іван Остафійчук народився 28 липня 1940 року  у Тростянці, що на Івано-Франківщині, в селянській родині. Мистецького фаху вчився у Вижницькому училищі прикладного мистецтва (1957–1960) та у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (1960–1965) на відділі текстилю. Педагоги – Карло Звіринський та Роман Сельський.

Виставлятися почав ще в студентські роки.

У першій половині 1970-х роках брав активну участь у колективних виставках не тільки в Україні – роботи Остафійчука бачать і помічають на презентаціях української графіки у Польщі, Білорусі, Литві, Східній Німеччині, США та Канаді. 

Перша індивідуальна виставка Івана Остафійчука відбулася 1979 року у Львівській картинній галереї.

«Іван Остафійчук є митцем, який не належить до жодного узагальнення, що об'єднує художників у рамках певних течій, – зазначено у статті, присвячений творчості Івана Васильовича, у Вікіпедії. – Винятковість його насамперед визначена тематикою творів. Герої і теми графічних чи живописних композицій художника живуть у своєму світі, близькому кожній людині з дитинства».

У 1960-х Іван Остафійчук спеціалізувався на графіці, малярстві, художньому текстилі та кераміці. Характерною для його робіт 1970-х рр. стала рівновага між видимим і значенням – за таким принципом створені літографії «Прихід велетів», «Танець життя», «Опришки», «Мольфар», «Людина і худоба» з циклу «Гуцульські легенди», які мають прямий зв'язок із легендами гуцульського краю. Мандруючи Україною, створив у 1975–1985 рр. цикл «Подорожі по Україні».

Ілюстрував книжки (збірка новел Марка Черемшини «Карби», збірки віршів Дмитра Павличка «Плесо» та «Рубаї», рисунки до циклу поезій Тараса Шевченка «В казематі» та ін.).

1987-го  емігрував до Югославії, 1988-го – до Канади. Мав персональні виставки в Едмонтоні, Оттаві, Монреалі, Торонто, Клівленді, Рочестері, Лос-Анджелесі, Чикаго, Нью-Йорку та Детройті.

З 1992-го року живе і працює у Львові.

У Нацмузеї зазначають, що творча манера художника після повернення в Україну зазнала змін: «Він віддає перевагу живописним працям. У них ще помітнішими стають вияви експресіонізму, захоплення творчістю знаменитого Едварда Мунка, австрійських і німецьких експресіоністів, модерністів. Ця стилістика вповні відповідає емоційним реакціям митця на виявлення історичної правди про трагічні події в Україні.

Знайомлячись із хронологією творчості Івана Остафійчука, з тематикою та ідейним змістом його творів, важко виокремити певні етапи. Перебуваючи в постійному творчому пошуку, художник працює циклами, які різняться технічними прийомами та засобами вираження, проте об’єднані властивим авторові інтелектуальним складником і балансом метафізичного відчуття комплексності світу та спокійного, в міру раціоналізованого способу творення довершених естетичних композицій.

Твори художника і надалі органічно адаптують модерні тенденції світового мистецтва й одночасно зберігають те, що найважливіше для нас сьогодні, – національну ідентичність, менталітет і душу українського народу».

Оглянути довершені естетичні композиції Івана Остафійчука встигнуть всі охочі – ретроспектива Майстра «Живопис. Графіка»  у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) триватиме до 3 жовтня.

Принагідно. Шість років тому, 28 липня 2015-го, у Національному музеї ім. Андрея Шептицького представляли виставку творів Івана Остафійчука з нагоди двох подій – 75-літнього ювілею та 50-ліття творчої діяльності. У музеї розповідають, що цей проєкт був особливо знаковим і зворушливим, позаяк більшість експонованих творів разом із значною частиною творчого доробку (загалом 200 робіт) митець подарував НМЛ.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів. Фото Андрія КУБ'ЯКА та Романа ЗІЛІНКА
Рубрика: