Польоти на Місяць, кінозйомки у відкритому космосі, участь України в міжнародних програмах — світ і наша країна поступово просуваються до подальшого освоєння космосу. Про головні здобутки космічної галузі — в нашому традиційному щомісячному огляді.
МКС: ВИХІД КОСМОНАВТІВ У КОСМОС І ЗАДИМЛЕННЯ МОДУЛЯ
Уже кілька місяців на борту Міжнародної космічної станції (МКС) працює екіпаж у складі російських космонавтів Олега Новицького, Петра Дуброва та американського астронавта Марка Ванді Хая, які прибули на МКС 9 квітня на кораблі «Союз МС-18», а також прибулих на МКС на кораблі Crew Dragon 24 квітня американських астронавтів Меган Макартур і Шейна Кимбро, астронавта Європейського космічного агентства Томаса Песке та астронавта японської агенції аерокосмічних досліджень Акіхіко Хошіде. У вересні екіпаж МКС здійснив кілька виходів у відкритий космос.
Спочатку 3 вересня російські космонавти Олег Новицький та Петро Дубров відкрили люк стикувального відсіку модуля «Поиск» і вийшли у відкритий космос у межах інтеграції багатоцільового лабораторного модуля «Наука» в загальну структуру МКС. Космонавти підключили кабелі системи електропостачання до нового модуля «Наука», змонтували перекидний поручень на другому приладно-вантажному відсіку модуля, а також підключили кабель Ethernet до багатоцільового лабораторного модуля.
Вночі 9 вересня в російському модулі «Звезда» на МКС спрацювала пожежна сигналізація. Екіпаж повідомив про дим і запах згорілого пластику. Це сталося під час проведення автоматичної підзарядки акумуляторів. Спрацював датчик задимлення, і включилася аварійна сигналізація. Космонавт Олег Новицький повідомив у підмосковний Центр управління польотами, що бачить дим і відчуває запах. За рекомендаціями фахівців із Землі, космонавти Новицький і Дубров відкрили панелі в модулі «Звезда» в районі виявлення диму та оглянули запанельний простір. Але джерело диму і запаху згорілого пластику відразу виявити не вдалося. Пізніше космонавти включили фільтр для очищення атмосфери станції від шкідливих домішок.
ФРАНЦУЗЬКИЙ КОСМОНАВТ ТОМ ПЕСКЕ ПІД ЧАС ВИХОДУ В КОСМОС
9 вересня 2021 року космонавти Олег Новицький та Петро Дубров здійснили 50-й плановий вихід у відкритий космос за російською програмою. Дубров змінив орієнтацію приладу блоку контролю тиску і осаджень на малому модулі «Поиск» і сфотографував антени системи «Курс» на транспортному вантажному кораблі «Прогрес МС-17», пристикованому до модуля «Поиск» з метою визначення їхнього пошкодження. Новицький у свою чергу сфотографував два датчики інфрачервоної вертикалі на модулі «Наука» для визначення їхнього технічного стану. Космонавти також змонтували кілька нових поручнів на багатоцільовому лабораторному модулі «Наука» для зручності пересування під час робіт у відкритому космосі. Потім космонавти завершили підключення кабелю локальної мережі Ethernet до багатоцільового лабораторного модуля «Наука». Космонавти проклали між двома російськими модулями — «Звезда» та «Наука» — два високочастотних телевізійних кабелі і кабель системи зближення «Курс-П». На модулі «Поиск» були розміщені три контейнери «Биориск-МСН» для отримання відомостей про прояви змін у конструкційних матеріалах, які використовуються в космічній техніці. У контейнерах містяться насіння рослин, штами мікроорганізмів на мінеральних носіях, лишайники, а також ґрунт чотирьох видів з мікроорганізмами — пустельний, сірий лісовий, мерзлотний і чорнозем.
12 вересня японський і французький космонавти Акіхіко Хосіде і Томас Песке також виконали роботу у відкритому космосі. Хосіде і Песке провели підготовчі роботи по установці нової сонячної панелі. Вперше вихід у відкритий космос з борту МКС проходив без участі американських або російських космонавтів.
22 вересня російські космонавти на борту МКС знову повідомили про неприємний запах в модулі «Звезда», який з'явився при роботі системи кондиціонування повітря. Наземний оператор попросив екіпаж протерти серветкою район можливого місця появи запаху для подальшого аналізу фахівцями на Землі, а також при необхідності включити систему очищення повітря.
Задля підготовки до зйомок фільму «Виклик» на борту МКС космонавти Олег Новицький та Петро Дубров в кінці вересня розпочали прибирання на російському сегменті станції. Стверджується, що це буде перший досвід зйомки художнього фільму в космосі. При цьому однак не згадується, що першими зйомки в космосі для фільму «Повернення з орбіти» студії ім. О. Довженка ще 1983 року виконали космонавти Володимир Ляхов та Олександр Александров.
28 вересня 2021 року російський транспортний пілотований корабель «Ю. А. Гагарин» («Союз МС-18») був перестикований із модуля «Рассвет» на модуль «Наука». У перебігу перестикування на борту корабля перебував екіпаж корабля в складі російських космонавтів Олега Новицького, Петра Дуброва та американського астронавта Марка Ванді Хая. Ця операція була необхідна для вивільнення стикувального вузла на модулі «Рассвет» для пілотованого корабля «Союз МС-19», який повинен стартувати до МКС 5 жовтня з космонавтом Антоном Шкаплеровим і учасниками космічного польоту — кінорежисером Климом Шипенком і актрисою Юлією Пересільд для зйомки фрагментів художнього фільму «Виклик» у космосі.
ЧИ Є МАЙБУТНЄ У МКС?
На початку вересня 2021 року відбулося засідання Комісії з безпеки країн-учасниць проєкту Міжнародної космічної станції (МКС). Учасники комісії — представники країн-учасників програми МКС — у дистанційному форматі обговорили поточний стан станції. Вони прийшли до спільної думки, що при постійному належному технічному обслуговуванні МКС можна рекомендувати продовжити виконувати покладені на неї завдання на орбіті після 2024 року.
Цю ж думку було підтверджено і в ході виступів російського та американського представників 13 вересня на організованій Роскосмосом спільно з МЗС Росії міжнародної Гагарінської конференції.
«Міжнародна космічна станція є вкрай затребуваною науково-експериментальною базою для вивчення космосу і відпрацювання нових технологій. Сьогодні вивчається можливість подальшого збільшення термінів використання МКС після 2024 року», — заявив заступник гендиректора Роскосмосу з міжнародного співробітництва Сергій САВЕЛЬЄВ.
«Ми ретельно працюємо над тим, щоб продовжити роботу МКС ще як мінімум на десять років, і це буде відігравати вирішальну роль у подальших дослідженнях. Ми опрацювали це в нашій адміністрації і зараз на шляху до того, щоб опублікувати наші плани на найближчі десять років», — зазначила керівник програми пілотованих польотів НАСА Кеті ЛЮДЕРС.
Проте в Росії триває і розробка власної пілотованої станції. Російська орбітальна службова станція (РОСС) буде включати сім модулів (модуль-стапель, універсальний вузловий модуль, лабораторний модуль, вільнопересувний модуль, модуль-трансформер, базовий блок, шлюзовий модуль) і центрифугу короткого радіусу. Станція буде частиною інфраструктури для здійснення польотів на Місяць.
В останній декаді вересня стало відомо, що Національне управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) реорганізує свою програму пілотованих польотів, створивши замість одного структурного підрозділу два нових директорати. Нинішній керівник директорату пілотованих польотів Кеті Людерс очолить новий структурний підрозділ, який отримає назву «Директорат космічних операцій». Його діяльність буде зосереджена навколо Міжнародної космічної станції (МКС), комерціалізації діяльності на низькій навколоземній орбіті, міжнародного співробітництва, а також на підтримку операцій на Місяці і в навколомісячному просторі. Керівником другого створюваного підрозділу, який отримає назву «Директорат розвитку дослідницьких систем», стане Джим Фрі. Він також буде займатися новою американською місячною програмою Artemis, однак особлива увага буде приділена розробкам, пов'язаним з подальшим польотом на Марс, для якого Місяць повинен стати опорним майданчиком.
КИТАЙСЬКІ КОСМОНАВТИ ПОВЕРНУЛИСЯ НА ЗЕМЛЮ
17 вересня 2021 року завершився політ космічного корабля «Шеньчжоу-12». Корабель відстикувався від модуля «Тяньхе» і через кілька годин спусковий апарат з космонавтами Не Хайшеном, Лю Боміном і Тан Хунбо благополучно приземлився в заданому районі на території провінції Внутрішня Монголія. Перший політ за програмою створюваної КНР національної космічної станції тривав понад 90 діб.
Того ж дня вантажний космічний корабель «Тяньчжоу-2» відстикувався від модуля «Тяньхе», облетів його і повторно стикувався з ним. Всі операції пройшли в автоматичному режимі. Перестикування вантажного корабля було необхідне для звільнення стикувального вузла для наступного корабля.
ПРИЗЕМЛЕННЯ КИТАЙСЬКИХ КОСМОНАВТОВ
20 вересня 2021 року з космодрому Веньчан був здійснений запуск ракети-носія «Чанчжен-7» з вантажним кораблем «Тяньчжоу-3». Через 6 годин 58 хвилин після запуску «Тяньчжоу-3» успішно пристикувався до комплексу, що складався з базового модуля «Тяньхе» і вантажного корабля «Тяньчжоу-2». Корабель доставив на орбіту продовольство, паливо й устаткування для екіпажу пілотованого корабля «Шеньчжоу-13», запуск якого заплановано на жовтень 2021 року.
ПРИВАТНИЙ КОСМОС: ХТО СМІЄТЬСЯ, А ХТО ПЛАЧЕ
Продовжували освоєння космосу і приватні компанії. 16 вересня 2021 року із майданчика LC-39A Космічного центру імені Кеннеді на мисі Канаверал (шт. Флорида, США) був виконаний запуск ракети-носія Falcon-9FT Block-5 (F9-126) з космічним кораблем Resilience. На борту корабля знаходив екіпаж місії Inspiration-4 — першої повністю приватної місії в космос: командир корабля Джаред Ісаакман, пілот Шан Хейлі Проктор, фахівці польоту Хейлі Арсено та Крістофер Семброскі. Для всіх чотирьох це був перший політ в космос. 18 вересня 2021 року корабель Resilience з четвіркою космонавтів на борту успішно приводнився неподалік від узбережжя штату Флорида. Тривалість польоту склала 2 доби 23 години 4 хвилини. За цей час члени екіпажу провели низку наукових досліджень. Експерименти стосувалися впливу невагомості на організм людини. Під час польоту корабель досяг орбіти висотою 590 кілометрів, що значно вище за орбіту Міжнародної космічної станції (близько 420 кілометрів).
На жаль, але успіх супроводжує не всіх учасників космічних польотів. В останні дні вересня 2021 року стало відомо, що Місія Orbital Flight Test-2 (OFT-2), яка повинна була стати другою тестовою спробою космічного корабля Starliner без екіпажу, щоби досягти Міжнародної космічної станції (МКС), навряд чи відбудеться поточного року. Фахівці компанії Boeing і НАСА досі не встановили конкретну причину виникнення неполадок клапанів декількох двигунів малої тяги, через які місію OFT-2, заплановану на серпень 2021 року, було відкладено.
Стало також відомо, що Управління цивільної авіації США розслідує інцидент з відхиленням від курсу при зниженні корабля Unity компанії Virgin Galactic під час першого тестового суборбітального польоту з повним екіпажем 11 липня 2021 року. Під час польоту в кабіні пілотів загорілася червона лампочка, що попереджає про відхилення від потрібної траєкторії. Майже дві хвилини апарат летів за межами виділеного повітряного простору, що могло призвести до аварійної ситуації в небі.
Місяць тому, 3 вересня 2021 із космодрому на базі Ванденберг в штаті Каліфорнія здійснено пуск ракети-носія Alpha компанії Firefly Aerospace. Планувалося, що Alpha доставить на низьку навколоземну орбіту вантаж вагою близько 93 кілограмів. Але вже приблизно через 15 секунд після старту, двигун номер 2 зупинився (усього на першому ступені ракети-носія Alpha змонтовано чотири двигуни Reaver). Закрилися головні клапани подачі палива, і тяга зникла. Ракета-носій продовжувала політ, але вийшла з-під контролю наземного центру управління польотом. Була застосована система переривання польоту, і ракета була знищена в повітрі. У майбутньому компанія Firefly Aerospace планує на комерційній основі за допомогою своїх ракет виводити на орбіти висотою 300 кілометрів і 500 кілометрів вантажі вагою до тонни й 630 кілограм відповідно.
А ось іншим «космічним бізнесменам» удача поки посміхається. До 12 вересня 2021 року новозеландсько-голландська космічна транспортна компанія Dawn Aerospace провела п'ять успішних польотів суборбітального космоплана Mk-II Aurora. Польоти проводилися з аеродрому Глентаннер на Південному острові Нової Зеландії. У результаті перших п'яти польотів космоплан поки що досяг висоти в один кілометр. У перших польотах випробовувалася маневреність космоплана і перевірялася його авіоніка. Космоплан призначений для польотів вище за 100 кілометрів над поверхнею Землі і зможе підніматися в космос по кілька разів на день. Його можна буде використовувати для збору даних про атмосферу, для проведення наукових досліджень і демонстрації технологій.
РОЗРОБКА ПЕРСПЕКТИВНИХ РАКЕТ-НОСІЇВ
У грудні минулого року генеральний директор Роскосмосу Дмитро РОГОЗІН повідомив, що проєкт надважкої ракети, яка отримала найменування «Енисей», а в більш важкій версії — «Дон», буде переглянуто задля використання інших технологій — метану в якості палива замість кисню і гасу. У січні 2021 року рада Російської академії наук з питань космосу рекомендувала відкласти створення надважкої ракети. У лютому 2021 року генеральний директор самарського Ракетно-космічного центру (РКЦ) «Прогрес» Дмитро Баранов заявив, що технічне проєктування ракети «Енисей» призупинено через те, що можлива корекція її вигляду. А 14 вересня 2021 року той же Баранов взагалі повідомив, що Росія припинила технічне проєктування киснево-гасової надважкої ракети «Єнісей» для польотів на Місяць, але не виключено, що роботи можуть відновити після уточнення програми. Роботи були припинені на стадії технічного проєктування.
Щоправда, уже наступного дня це твердження Баранова фактично спростував глава Роскосмосу Дмитро Рогозін: «Насправді робота зі створення стратегічної транспортної космічної системи ніколи не припинялася. Технічно ми готові приступити до створення ракети надважкого класу прямо зараз. Ми краще зробимо трохи пізніше, але зате зробимо так, що це буде стимулом для розвитку і композитних матеріалів в Роскосмосі, і нових систем сплавів, і нових виробничих систем, і нових двигунів, яких поки ще в наявності немає, але ми сподіваємося їх отримати до 2024 — 2025 років».
Якщо в Росії з розробкою ракети для польотів до Місяця не поспішають, то в Китаї повним ходом йдуть роботи над перспективними ракетами. 27 вересня 2021 року китайська компанія Space Transportation Technology Co., Ltd. здійснила новий випробувальний пуск крилатої ракети «Тяньсін-1» (TianXing-I / Jiageng-I). Багаторазова ракета «Тяньсін-1» довжиною 9,1 метра, з розмахом крил у 3,1 метр і стартовим навантаженням 3700 кілограмів була розроблена Сяменьським університетом і ракетною компанією Space Transportation. Політ проведено за суборбітальною траєкторією. Ракета досягла максимальної швидкості близько 4000 кілометрів на годину. На заключному етапі ракета успішно здійснила парашутну посадку в запланованому районі.
МАРС: МАРСОХОДИ І ВЕРТОЛІТ
Нещодавно у вересні американський планетоход Perseverance зумів з другої спроби отримати зразки породи і ґрунту на Марсі. Першу спробу забору ґрунту було здійснено 7 серпня. Вона закінчилася невдачею через непередбачений зсув породи під час буріння.
Вертоліт Ingenuity, який перебуває на Марсі, здійснив на початку вересня свій тринадцятий політ. Літальний апарат в ході польоту зробив зйомку поверхні планети. Всього було зроблено десять знімків. Дальність чергового польоту перевищила 200 метрів.
МІСЯЦЬ: ДОСЛІДЖЕННЯ І ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ЕКСПЕДИЦІЙ
Службовий модуль китайської місячної місії «Чан'е-5» на початку вересня зійшов з орбіти навколо точки Лагранжа L1 у системі Сонце-Земля. Однак Пекінський центр управління аерокосмічними польотами, який відповідає за зв'язок з космічними апаратами, ще не підтвердив факт відходу «Чан'е-5» із околиць точки Лагранжа. Наразі невідомі й подальші плани китайських фахівців. Космічний апарат може або повернутися на селеноцентричну орбіту, або вирушити до інших точок Лагранжа, або здійснити політ до астероїда Камоалева.
14 вересня 2021 року Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США вибрало п'ять компаній, які повинні посприяти в проведенні розробок, що стосуються застосування в майбутньому місячного посадкового модуля. Сума контракту складе 146 мільйонів доларів. У число компаній увійшли: Blue Origin, SpaceX, Dynetics, Lockheed Martin і Northrop Grumman. Blue Origin у рамках даного контракту отримає 25,6 мільйонів доларів, SpaceX — 9,4 мільйонів, Dynetics — 40,8 мільйонів, Lockheed Martin — 35,2 мільйонів, Northrop Grumman — 34, 8 мільйонів доларів.
УКРАЇНА: ВЕЛИКІ ПЛАНИ І КОНКРЕТНІ РІШЕННЯ
Президент України Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, котрий перебував у серпні-вересні з робочим візитом у США, 1 вересня обговорив з керівником американського Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) Біллом Нельсоном спільні проєкти у сфері космосу. Були обговорені перспективи участі українських підприємств у проєкті «Антарес», програмою дослідження Місяця «Артеміда», а також інші космічні проєкти, до яких Україна може долучитися.
«Україна повинна знову стати космічною державою. Дослідження та використання космічного простору в мирних цілях — важливий компонент партнерства між Україною та США», — наголосив Президент Зеленський.
Того ж дня Україна і США підписали Меморандум у сфері безпеки космічних польотів, інформації та послуг з космічної ситуаційної обізнаності. Документ, який підписали міністри оборони України і США Андрій Таран і Ллойд Остін, передбачає надання Україні можливості отримувати від космічного командування США інформацію та послуги з «космічної ситуаційної обізнаності». Україна отримає відомості про чисельний та якісний склад орбітальних угруповань діючих космічних апаратів космічних систем, зможе оцінити їхні загальні функціональні можливості за основними просторовими й тимчасовими характеристиками, визначити космічні об'єкти для спостереження вітчизняними засобами, зокрема радіолокаційними.
Верховна Рада України 10 вересня проголосувала за проєкт постанови № 5477, яким створила тимчасову слідчу комісію для перевірки дій керівництва Державного космічного агентства України та підприємств космічної галузі, зокрема під час реалізації проєктів «Либідь» і «Циклон-4». Україна за останні 20 років витратила на проєкти космічної галузі майже два мільярди доларів, але жоден із них не було завершено. Україна не має супутника на орбіті. Із 33 підприємств, які перебували в підпорядкуванні Держкосмосу, залишилося дев'ять. Постанову підтримав 281 депутат. Комісію очолив народний депутат від «Батьківщини» Сергій Тарута.
2022 року космічна місія британської компанії Spacebit доставить на Місяць прапор України із титану, надрукований на 3D-принтері. Британська компанія Spacebit, засновником і генеральним директором якої є українець Павло Танасюк, наступного 2022 року здійснить першу українську місію на Місяць. Місія має відбутися у співпраці з американськими партнерами. Її головне завдання — доставити техніку для проведення наукових досліджень на поверхню Місяця. Британській стороні місія обійдеться приблизно в п'ять мільйонів доларів, а українській — у півтора мільйона.
Уряд України затвердив 28 вересня 2021 року науково-технічну космічну програму держави на 2021 — 2025 роки вартістю в 40,78 мільярдів гривень. Серед основних завдань програми — створення космічних систем спостереження Землі, впровадження космічних технологій на ринку послуг, створення ракетно-космічної техніки, фундаментальні та прикладні наукові дослідження в галузі космічної діяльності. Документ має на меті створення технічних і правових умов для розвитку українських телекомунікаційних систем з використанням геостаціонарних і низькоорбітальних систем супутникового зв'язку й мовлення, власних наземних систем координатно-часового та навігаційного забезпечення з використанням глобальних навігаційних супутникових систем. Програма позитивно позначиться на реалізації проєктів створення перспективних ракет-носіїв легкого класу, дослідженні навколоземного простору, а також на розробці приладів і технологій для участі України в перспективних міжнародних проєктах, зокрема в дослідженнях Місяця. Україна також планує розширити співпрацю з Європейським космічним агентством з перспективою отримання членства нашої держави в цій організації.
