Микола Рашеєв (8 квітня 1935 - 5 жовтня 2021) вирішив попрощатись з нами, з цим світом благословенним. Причастившись і отримавши благословення, учора, на вічну путь від священика…
Рашеєв за першою своєю професійною освітою - сценарист, і неабиякий. Досить пригадати картину саме за його сценарієм «Висота», з Володимиром Висоцьким… Як режисер поставив фільми «Маленький шкільний оркестр» (1968, у співавт. з О.Муратовим, картину було заборонено, вона дивом збереглась), «Бумбараш» (1971, у співавт.), «Заячий заповідник» (1973, сатиричну картину одразу поклали на «полицю»), «Театр невідомого актора» (1976), «Королі і капуста» (1978), «Яблуко на долоні» (1981), «Розсмішіть клоуна» (1984), «Любов до ближнього» (1988), «Оберіг» (1991, за повістю Володимира Дрозда «Самотній вовк»). 30 останніх років Микола Георгійович фільмів не знімав. Хоча було кілька проектів - серед них «Закоханий чорт» (мюзикл!) за повістю Олекси Стороженка. Шандор Калаш і музику вже написав, і Богдан Ступка мав зіграти головну роль… І все розсипалось - не до кіна було тоді, і не до ума.
Два роки тому Рашеєв закінчив книгу мемуарів під назвою «Внутрішній емігрант. Записки склеротика». Читається на одному подихові - справжня література, де невигадані історії набувають якогось особливого шику і шарму. Це про своє життя, яке почалося в Києві, де він народився - у родині болгарського політемігранта Георгія Рашеєва.
