Представники НАК "Нафтогаз України", центральної та місцевої влади в четвер, 30 вересня, підписали меморандум про взаєморозуміння щодо тарифної політики в країні. Документ передбачає низку дій, які запобігатимуть зростанню тарифів на тепло та гарячу воду під час опалювального сезону 2021 - 2022 років.
Це означає, що платіжки для кінцевих споживачів не зростуть. А й тепловики, для яких незабаром настане перший опалювальний сезон без ПСО, взимку не залишаться без газу чи без обігових коштів. Фахівці стверджують: переваги відкритого ринку та урядова підтримка – це необхідні передумови, які стимулюватимуть відповідальних управителів подбати про комплексні плани капітальних інвестицій у модернізацію підприємств.
ГРОМАДИ ОТРИМАЮТЬ ДОДАТКОВІ КОШТИ НА ОСІННЬО-ЗИМОВИЙ СЕЗОН
У основі нового урядового меморандуму лежить домовленість про те, що місцева влада цієї зими не підвищуватиме тарифи на тепло та гарячу воду. Адже тепер місцеве самоврядування опікується тарифними питаннями. Ексчлен Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг Євген Магльований пояснив: різницю в тарифах місцевій владі компенсуватиме уряд.
"Із центральною владою вестиметься діалог щодо відшкодування різниці в тарифах. Якщо відбуватимуться якісь зміни, то для органів місцевого самоврядування передбачені дотації. Отже, кінцеві тарифи для населення підвищуватися не будуть", - указав Магльований.
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
Для незмінності тарифів уряд спільно з „Нафтогазом” підготував два інструменти: фінансову підтримку громад з боку держави і гарантію безперебійних поставок газу для населення та об’єктів інфраструктури.
"Ми розуміємо, що бюджети деяких громад не зможуть повною мірою самостійно покривати частину витрат підприємств теплопостачання для забезпечення їх безперебійної роботи та незмінності тарифів. Тому з боку держави передбачається субвенція громадам із незадовільним індексом податкоспроможності вже з четвертого кварталу 2021 року", — зауважив прем’єрміністр Денис Шмигаль.
Такі субвенції покриють до 80% дефіциту підприємств теплокомуненерго. Додатково держава спрямує до місцевих бюджетів ПДФО в розмірі 4%, тобто - це не менш ніж 11 млрд грн. Крім того, акциз із пального в розмірі 13,44% так само буде залишено для місцевих бюджетів у 2022 році, щоби вони могли підтримати комунальних виробників тепла й забезпечити спокійне проходження опалювального сезону.
Рахунки тих тепловиків, що були арештовані через борги за газ чи його розподіл, розблокують до початку опалювального сезону. На сьогодні таких підприємств в Україні — 59.
Ще одне важливе питання меморандуму — це питання постачання газу для бюджетних установ.
«Домовленість щодо ціни також досягнуто. Нафтобаз здійснюватиме відповідні поставки — нам вдалося знайти розумний компроміс, який забезпечить і стабільні тарифи, і безперебійність поставок», — зауважив Шмигаль.
Відповідно до досягнутих домовленостей, газ для обігріву всіх категорій споживачів продаватиметься за стабільною впродовж усієї зими ціною. Паливо для виробництва тепла для населення коштуватиме 7420 грн за тис. кубометрів (без врахування вартості транспортування газу та розподілу). Для бюджетних організацій — 13 659,63 грн за тис. кубометрів (без ПДВ та вартості транспортування та розподілу).
У ТЕПЛОВИКІВ ТА МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ З’ЯВИЛИСЯ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
«Тарифний» меморандум – це відповідь на рекордний цьогорічний ріст цін на газ на європейських біржах. Ще однією відповіддю на ціну газу має стати енергоефективна модернізація системи теплопостачання в Україні. Адже зниження споживання палива напряму впливає на зниження витрат ТКЕ.
Модернізація теплових підприємств має відбуватися з урахуванням екологічності, зниження витрат палива та оптимального використання наявних ресурсів, переконаний директор інтегрованих комунікацій НАК "Нафтогаз України" Максим Білявський.
"У Європейському Союзі лише 16 - 18% споживачів мають централізоване теплопостачання. В Україні - майже 40%, - наголосив Білявський під час дискусії першого інформаційно-просвітницького проєкту ProTeplo, організованого Федерацією роботодавців нафтогазової галузі спільно з „Нафтогазом” і «Діксі Київська школа енергетичної політики».
За словами експерта, коли йдеться про модернізацію об'єктів теплозабезпечення, то необхідно виділити три критерії: ергономічність - розумне й оптимальне використання наявних ресурсів, екологічність - вона прямо пов'язана з коефіцієнтом корисної дії котла і агрегатів, витрата палива - вона на сьогодні через знос обладнання становить на 20% більше ніж могла б бути.
«Ми шукаємо рішення, щоб привести ці показники до тих, які діють у ЄС», - зазначив Білявський.
Він переконаний, що централізоване теплопостачання має бути обов'язково збережене у великих містах, де проживає понад 150 тис. споживачів. Однак місцева влада має зосередитися на використанні не лише газу, а й альтернативних джерел енергії.
"Майбутнє - за більшою часткою використання альтернативних джерел. Насправді вже сьогодні достатньо міст в Україні, які використовують їх у системі теплопостачання. І тут я хочу згадати про трирічні контракти від „Нафтобазу”, які дали змогу запровадити ринок природного газу, відмовитися від моделі ПСО. Це дає виробникам можливість спрогнозувати свою діяльність, сформувати план капітальних інвестицій та програми ремонтів, передбачити використання таких ресурсів, як біомаса та біогаз", - вказав Білявський.
ПОСЛУГА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МАЄ БУТИ НАСАМПЕРЕД ЕФЕКТИВНОЮ
За словами експерта Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослава Павлюка, однією з головних проблем української системи теплопостачання є суттєві втрати теплової енергії - 15% втрачають котельні, 15 - 25% - зношені теплові мережі, 60% - не енергоефективні будинки. Інша проблема, яку необхідно вирішувати, це відсутність повного обліку енергії.
А до питання тарифів в Україні часто підходять із точки зору економічної оптимізації. Тобто - стоїть завдання зробити послугу дешевою, а не ефективною.
"Головною метою всіх реформ, які є в сфері енергоефективності, є скорочення потреби в енергії, справа не лише в тарифах. Загальна ідея енергоефективності в Україні полягає в тому, щоб забезпечити клас енергоефективності на рівні принаймні "С" - тобто скоротити споживання енергії в два-три рази", - наголосив експерт.
Він нагадує: енергоефективність, енергоощадність та відновлювані джерела енергії - це різні напрями роботи.
"Потрібно окремо розглядати проблеми постачання та споживання", - закликав Павлюк.
ЧИ ГОТОВА СИСТЕМА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ДО ЗИМИ?
Міністерство розвитку громад і територій, що відповідає за підготовку до зими, ще наприкінці вересня відзвітувало про практично повну готовність України до осінньо-зимового періоду.
"Станом на 29 вересня, маємо в регіонах такі показники: до опалювального сезону підготовлено понад 150 тис. будинків, що становить 99% від загальної готовності. Показник готовності навчальних, медичних культурних закладів становить понад 99%. До роботи готові 19 тис. котелень або 99,4%", - розповів міністр Олексій Чернишов.
Про готовність своїх об’єктів теплопостачання також доповідає НАК «Нафтогаз України». З кінця 2019 року компанія управляє двома ТЕЦ у Новояворівську та в Новому Роздолі на Львівщині.
"Мережі в Новояворівську ми підготували до опалювального сезону. Ми провели гідравлічні випробування, замінили труби. Зараз мережі заповнені та стоять під тиском. До початку опалювального сезону Новояворівська ТЕЦ буде на 100% готова до опалювального сезону. В Новому Роздолі ми за результатами гідравлічних випробувань продовжуємо ліквідовувати прориви. Заповнення планується на кінець цього тижня - початок наступного", - розповів технічний директор ТОВ "Нафтогаз Тепло" Федір Шевченко.
Максим Білявський, нагадує, що газу на зиму вистачить. Станом на 4 жовтня в сховищах уже зберігається майже 18,9 млрд кубометрів блакитного палива.
«Річний обсяг споживання разом з втратами оператора становить близько 30 млрд кубометрів. Із них 20,5 млрд кубометрів - це газ власного видобутку. Укргазвидобування за підсумками 2021 року забезпечить 14 млрд кубометрів валового видобутку», - розповів Білявський.
Він також прогнозує, що з нового року ціни на газ можуть повернутися до нормального ринкового рівня. Це стане можливо, якщо російський „Газпром” припинить зловживати монопольним становищем на європейському ринку.
«Це дасть можливість повернути котирування на європейських газових біржах до рівнів, які були до червня 2021-го - тобто до звичайної біржової торгівлі. Ми очікуємо, що аномальне коливання ціни завершиться вже в найближчий місяць-два, протягом жовтня-листопада. Це означає, що ціна в лютому-березні повернеться до прогнозованого коридору і становитиме 250 - 300 дол. за тисячу кубометрів. Тобто знизиться втричі в порівнянні з сьогоднішнім рівнем", - зазначив директор інтегрованих комунікацій „Нафтобазу”.
