НАК «Нафтогаз України» подав до німецького енергетичного регулятора — федеральної агенції німецьких мереж BNetzA заявку на участь у процесі сертифікації оператора одіозного російського трубопроводу «Північний потік-2».
«Наша основна позиція полягає в тому, що «Північний потік-2» не може бути сертифікованим, оскільки не забезпечено його повної відповідності до європейського законодавства. Нафтогаз є активним учасником європейського ринку газу: ми купуємо величезні обсяги газу, тому ми маємо прямий інтерес у тому, щоб цей ринок був конкурентний. Саме з цієї позиції ми показуємо німецькому регулятору, що сертифікація оператора «Північного потоку-2» завдасть шкоди на німецькому та європейському ринках. Зокрема, на ринках Словаччини, Угорщини, Чехії, Австрії», — повідомив на брифінгу голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій ВІТРЕНКО.
За його словами, питання не лише в тому, що Україна як транзитна держава потерпає від того, що Росія продовжує використовувати газ як енергетичну зброю.
«Ми наголошуємо, що є величезні ризики для безпеки України і безпеки регіону, є негативний економічний ефект для України та всього регіону. Але головна позиція в цій заявці полягає в тому, що оператор «Північного потоку-2» не може бути сертифікований через неконкурентні дії Газпрому, зокрема — будівництво і запуск в експлуатацію цього газопроводу, — додав Юрій Вітренко. — Європейське законодавство чітко вказує на те, що оператор ГТС (у нашому разі — «Північного потоку-2») не може контролюватися стосовно нашої сторони Газпромом чи паном Путіним. Також, згідно із зазначеним законодавством, має бути забезпечений реальний доступ третіх сторін до цього газопроводу».
Таким чином, з огляду на принцип солідарності, закладений у договір про заснування ЄС, а також на рішення Європейського суду, яке зобов'язує німецького регулятора враховувати цей принцип солідарності, коли регулятор визначає вплив на конкуренцію, — необхідно, щоб німецький регулятор розглядав зазначений вплив на конкуренцію на всьому європейському ринку, переконаний Юрій Вітренко.
«Північний потік-2» не може ставитися у привілейоване становище порівняно з іншими газопроводами, оскільки це буде спотворювати конкуренцію на тих ринках, куди доходять інші газопроводи, які сполучають Росію та Європейський Союз. Регулятор має дивитися на всю довжину газопроводу, на те, що відбувається на вході в цей газопровід із території Російської Федерації», — пояснює він.
Нагадаємо, раніше схожу заявку на участь у процесі сертифікації оператора «Північного потоку-2» подала польська державна нафтогазова компанія PGNiG.
Навіщо й Україні втручатися в процес сертифікації? Як пояснюють у Нафтогазі, така заявка формально зобов’яже німецького енергетичного регулятора враховувати позицію України та аргументи Нафтогазу.
«Процес сертифікації з боку BNetzA оператора «Північного потоку-2» може визначити, що Nord Stream-2 не відповідає європейському законодавству, тому цей газогін не може запрацювати в комерційному режимі. Заява на участь у процесі сертифікації з боку Нафтогазу, якщо її приймуть, зобов'яже німецького регулятора формально враховувати нашу позицію та аргументи. Це також дасть змогу Нафтогазу повідомляти BNetzA про всі ті аргументи, які свідчать, що «Північний потік-2» та його оператор не відповідають європейському законодавству. Це означає більшу прозорість процесу», — пояснив Юрій Вітренко.
Тим часом оператор одіозного газогону — Nord Stream-2 AG повідомив, що перша гілка трубопроводу вже заповнена технічним газом і готова до транспортування палива.
«На 18 жовтня процедуру щодо заповнення газом першої гілки газопроводу «Північний потік-2» було завершено. Відповідно до плану та проєктних вимог гілка наповнена так званим технічним газом в обсязі приблизно 177 млн кубічних метрів, що забезпечує рівень тиску 103 бар у газопроводі», — йдеться в заяві компанії.
Також у Nord Stream-2 AG відзначили, що цього тиску досить для того, щоб надалі розпочати транспортування газу. На другій гілці газопроводу тривають пусконалагоджувальні роботи.
Проте для початку поставок газу із Росії компанії необхідна сертифікація — саме в якості незалежного оператора транспортної системи.
І саме на цьому етапі українці разом з поляками можуть загальмувати процес.
Німецький регулятор має в розпорядженні чотири місяці — до 8 січня 2022 року — на ухвалення рішення щодо сертифікації оператора «Північного потоку-2». Далі Європейська комісія повинна впродовж двох місяців оцінити це рішення. Або — чотирьох місяців, якщо буде залучати зацікавлені сторони.
Німецький регулятор зобов'язаний максимально враховувати думку Єврокомісії, а також України, сподіваються в Нафтогазі. Під час саміту Україна — ЄС українська сторона передала до ЄС позиційний документ, у якому вказано на необхідність долучити Україну як зацікавлену сторону до оцінки Єврокомісією процесу сертифікації «Північного потоку-2».
«Ми очікуємо, що нашу заявку не буде відхилено. І це якраз буде доводити, що німецький регулятор почав більш широко дивитися — на конкуренцію не лише на німецькому ринку, а й на всьому європейському ринку. І також це означатиме, що німецький регулятор є дійсно незалежним. Було рішення Європейського суду, яке вказувало на те, що німецький регулятор був не досить незалежним. Таким чином BNetzA зможе продемонструвати свою незалежність, долучивши нас до процесу сертифікації. Він покаже, що він не є заангажованим з боку окремих політичних сил у Німеччині, які відверто симпатизують цьому проєкту Путіна, попри його очевидну невідповідність до європейського законодавства», — додав Юрій Вітренко.
Натомість українська ГТС працює повністю за європейськими правилами й готова транзитувати до ЄС в рази більше газу. Проте російський Газпром свідомо обмежує поставки через нашу трубу.
«Ще минулого року було заброньовано 65 млрд кубометрів, а цього року заброньовано 40 млрд кубометрів. Не тому, що щось сталося з українською ГТС, а тому, що Путін спеціально не хоче давати більші обсяги газу в ГТС, щоб шантажувати Європу. Пропускна здатність української ГТС на виході перевищує 130 — 140 млрд кубометрів, — нагадав очільник Нафтогазу. — Тому зараз у нас є величезна надлишкова потужність, величезний надлишковий резерв. Наприклад, на виході із Словаччини у нас не одна труба, а п'ять. Навіть якщо нам потрібно ремонтувати якусь одну трубу — а ми їх ремонтуємо вчасно, — немає необхідності зупиняти транзит. Газ іде іншими трубами. Немає ніяких переривань, споживачі Європи не потерпають. Тоді як росіяни періодично зупиняють «Північний потік-1», щоб проводити діагностику чи ремонт».
Утім, зберегти свій стратегічний транзитний статус Україна зможе лише за умови, якщо «Північний потік-2» так і не запрацює або запрацює на європейських умовах — лише наполовину від своєї потужності. Саме тому участь України в процесі сертифікації проєкту — надзвичайно важлива.
