24 жовтня відзначався День Організації Об’єднаних націй (ООН) – організацію створили 76 років тому, й Україна стала однією з 51 країн, яка першою прийняла її статут.
Сьогодні в країні працює 18 агенцій та фондів ООН, які розвивають наше суспільство, впроваджуючи, зокрема й Глобальні цілі сталого розвитку на період до 2030 року. В Представництві ООН в Україні назвали три пріоритети роботи в Україні: мир та свободи громадян, структурні реформи в співпраці з урядом та захист вразливих груп населення.
«Перший напрям діяльності – стійкість миру. В нас має бути уніфікований підхід: враховувати безпеку, захист прав, соціальний контекст і функціонування уряду. Другий – ми повинні зміцнювати структурні реформи, потрібно демонструвати їх позитивний вплив людям. ООН працює з лідерськими групами, ми залучені до урядової роботи, щоб посилювати децентралізацію (сюди входить і медична, і освітня сфери). Третій напрям – промоція прав і свобод громадян, це наріжний камінь нашої роботи, потрібно турбуватися про найбільш вразливих членів суспільства», – сказала координаторка програм ООН в Україні Оснан ЛУБРАНІ.
Реформи неможливі без агентів змін – людей, які творять їх власним прикладом. Програма розвитку ООН запропонувала познайомитися з такими людьми, які в тандемі з ООН допомагають досягати Цілей сталого розвитку, створюють середовище для змін в Україні та світі.
КОМУНІКАЦІЯ ТА МАТЕМАТИКА
Павло ХУД, священник, який співпрацює з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), розповів про секрет хорошої комунікації.
Священником він став 20 років тому. Тоді йому здавалося, що він на своєму місці, коли знає відповіді на всі запитання. Але це не завжди виходило. Якщо відповідь не знаходилася, він почував себе слабкою людиною.
«Згодом ця стратегія почала зазнавати сумнівів: бо запити збільшувалися, а спроможність відповісти зменшувалася. Особливо після смерті мого тата… – розповів Павло Худ. – Згодом я звернув увагу на те, що не завжди люди приходили, аби почути відповідь. Найчастіше, щоби знайти когось, хто міг почути. Як показало американське дослідження, 80% успіхів справи залежить від здатності слухати, адже більшість непорозумінь виникає через те, що ми неправильно почули чи неправильно потрактували. Емпатія дозволяє нам поставити себе в позицію іншої людини. Слухання – це також комунікація, воно дає сильну переговорну позицію, особливо в далекій перспективі. Якість слухання чітко корелюється з емпатією – здатності думати очима іншої людини».
Про ефект відкладеної дії розповіла докторка фізико-математичних наук Олена ВАНЄЄВА. Математикиня розповіла, що прийшла в науку через цікавість, а зараз у неї запитують, чого ще не зробили в математиці, що її продовжують вивчати. Вона навела приклади, коли ті математичні напрями, які вивчалися ще сотні років тому, використовують у найсучасніших технологіях.:
– Фундаментальна математика, здебільшого, робилася не на замовлення, а з цікавості дослідників. А чи знаєте ви, що прості числа, які використовуються для забезпечення безпеки банківських електронних рахунків, вивчали ще древні греки – вони шукали прості числа серед непростих. Наступний приклад – комп’ютерна індустрія: в іграх зараз використовують такий комплекс чисел, які були створені 150 років тому. Принцип відкладеної дії в математиці можна застосовувати, в певному сенсі, в житті. Я 17 років працюю в Національній академії наук, за цей час отримала багато нагород, хоча ніколи не прагнула ні посад, ні нагород – це стало побічним ефектом цікавості до задач. У Інституті математики ми створили проєкт для дітей, щоб показати, що математика – це класно. Я сподіваюся, що теж спрацює ефект відкладеної дії: з цих хлопчиків і дівчаток виростуть великі математики, що роблять відкриття, які людство почне використовувати за 150 - 200 років чи ще пізніше.
СОЦІОКУЛЬТУРНА ПІДТРИМКА
Яна ПАНФІЛОВА, співзасновниця міжнародного руху Teenergizer, уже в 16 років заснувала свою ініціативу, покликану припинити дискримінацію ВІЛ-інфікованих підлітків.
«Як людина, що живе з ВІЛ, знаю про дискримінацію. Я про свій статус дізналася в 10 років, і мені потрібно було ще сім, аби прийняти це. В підлітковому віці мене дуже хвилювало питання мого майбутнього, як воно складеться, чи вдасться жити нормальним життям, – розповіла Яна. – Мільйони підлітків у світі опинилися в такій самій ситуації: вони намагаються впоратися з травмою через ставлення до них, через соціальне дистанціювання, психічне і фізичне насилля. Багато хто з цим не справляється і приймає наркотики».
Сьогодні в проєкті Яни працює 120 психологів з усієї України, які допомагають підліткам із ВІЛ.
Ольга ДЗЕРЖИНСЬКА, голова Ради молодих учених при Донецькій ОДА, співзасновниця проєкту «Мирополіс – Молодіжна мандрівка «Схід», розповіла, що займалася громадською діяльністю все свідоме життя. Вона прагне, щоб дівчата та хлопці мріяли і втілювали свої мрії. Спочатку створила проєкт «Міраполіс» – це масштабний молодіжний рух, який об’єднав громадськість, підприємців, лідерів громад. Згодом змінили формат „Міра полісу” на Молодіжну мандрівку «Схід»:
– Ми запрошували колег побачити схід України, наш колорит та красу. Ми знайомимо з унікальною культурою Донеччини. Нам важливо показати, що потенціал сходу – не лише індустріальний. У нас є туристичні маршрути, самобутня природа, заповідники. Донеччина – дуже красива й колоритна, це невід’ємна частина України. Нам дуже важливо, щоби про це дізналося якомога більше людей.
Дарія КИЧУК, співзасновниця стартапу Effе, яка виробляє екологічні паперові зубні щітки, розповіла, що об’їздили десятки країн і сотні конкурсів, аж у 2020 році американська кінокомпанія «Нетфлікс» підписала з ними контракт на 500 тисяч доларів.
«За статистикою, виживає один стартап із 10, бо в людей опускаються руки. Ідея випускати паперові зубні щітки вперше з’явилася 1952 року, потім – ще в кількох десятків людей. Але нікому не вдалося довести цю ідею до завершення... Ми працювали наполегливо і важко, адже дали обіцянку, що втілимо ідею в життя», – розповіла Дарія.
НАУКА ТА ВІЙНА
Олександр ВІНЮКОВ, директор Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції ГО «Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба», з дитинства знав, що буде агрономом, бо таку професію мали і його батьки. До того ж він захотів стати науковцем. Після захисту дисертації влаштувався науковим співробітником дослідної станції НААН, яка розташовувалася в Пісках Донецької області. Олександр займався там виведенням нових сортів зернових. Згодом почав роботу над докторською дисертацією.
«18 липня 2014 року мене розбудили вибухи снарядів. Я вибіг і побачив, що горіли наші поля, в цей день мали розпочинатися жнива. На щастя, ніхто не постраждав. Ми загасили пожежу й покинули селище, а потім розпочали перемовини з військовими, щоб зібрати врожай. Вони не розуміли, навіщо ризикувати життям заради якогось зерна. Але це був сенс нашого життя – сотні сортів пшениці та ячменю. Це були наукові відкриття – наслідок роботи багатьох поколінь учених, – розповів Олександр Вінюков. – Наступного дня 10 людей розпочали збирати врожай. Сказати, що було страшно, нічого не сказати… Все, що ми зібрали, евакуювали за 100 км від Пісків у Покровськ, де й перереєстрували дослідну станцію».
Навесні 2015 року учені знову звернулися за допомогою до військових, щоб допомогли евакуювати з Пісків селекційну техніку, за допомогою якої можна було сіяти зерно. Військові дозволили вивезти мінімальний об’єм техніки. За сім років ученими цієї наукової станції було створено три сорти пшениці, два – ячменю, в найближчі два роки очікується ще близько 10 сортів зернових. За підтримки ФАО, Олександр Вінюков із колегами створили ГО «Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба», яка допомагає малим фермерам Донеччини.
***
Ці та інші спікери ділилися власними історіями успіху напередодні 76-річниці ООН. Однак на досягнутому ніхто не зупиняється. Вони продовжують і далі долати перешкоди, втілювати мрії та досягати результатів для себе і своїх громад.
