Ми вже майже звикли до того, що ювілейні дати корифеїв української культури не привертають достойної уваги та відбуваються десь на маргінесі суспільного інтересу. Але 2021 рік – рік святкування славного ювілею Лесі Українки – вселив надію, що спільними зусиллями громадськості та чиновництва можна зламати цей стереотип. Чимало знакових подій та заходів було проведено на початку року – масштабний мистецький проєкт «Леся Українка: 150 імен», у межах якого – опера «LE», дискусії та обговорення, флешмоби, виставки, фестивалі та конкурси, презентація 14 томів творів Лесі Українки тощо.
Але й кінець року ознаменувався низкою цікавих заходів, присвячених висвітленню життя і творчості Лариси Косач-Квітки. Згадаймо лише, що в Луцьку 18 - 20 жовтня відбувся черговий Всеукраїнський конкурс професійних читців Лесиної поезії, заснований Національною спілкою театральних діячів України. У вересні Посольством України в Нідерландах було передано до Літературно-меморіального музею Лесі Українки в Новоград-Волинському віднайдені перекладені фризькою мовою п‘ять віршів Лесі Українки, надруковані наприкінці 80-х років. У селі Прилуцьке, що на Волині, 21 вересня підбито підсумки Міжнародного конкурсу плакатів "Паралельні біографії: Габріела Запольська – Леся Українка”. В Харкові з 17 вересня до 16 жовтня тривав найбільший у історії Харкова освітньо-театральний проєкт – «Шляхи рівняйте Духові Його. Леся Українка: погляд зі сходу». Завершенням проєкту став тиждень благодійних показів прем’єрної вистави Театру P.S. – «Оргія» за останньою п’єсою Лесі Українки.
У межах проєкту «Привіт. Леся» від радіо СІД FM було створено серію радіопрограм та підкастів, що розвінчують міфи про життя поетеси, українська акторка театру та кіно, заслужена артистка України Ірма Вітовська озвучила листи Лесі Українки, а в Луцьку в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків із 11 вересня до 10 жовтня тривала виставка робіт Олександра Грехова, присвячених Лесі Українці.
У цю всеукраїнську географію осіннього відзначення ювілею поетеси дуже гармонійно вписується й одеський проєкт "Леся Українка. Присвята", що стартував 15 жовтня в Одеському літературному музеї.
Ініційований заслуженим художником України Сергієм Савченком, проєкт складається з серії подій, до яких долучилося широке коло учасників. Так, у Золотій залі музею стартувала конференція та презентація книжки «Леся Українка і Одеський культурний простір в текстах одеських діячів». Серед авторів – два письменники, лавреати Національної премії імені Тараса Шевченка Григорій Гусейнов та Володимир Рутківський; поетеса, учасниця українського правозахисного руху, лавреат премій імені Василя Стуса, імені Ірини Калинець Галина Могильницька; письменник, заслужений діяч мистецтв України Григорій Зленко; історик, громадський діяч, доктор історичних наук Олександр Музичко; журналіст, культуролог, член Національної спілки журналістів України Тетяна Ананченко; краєзнавець, громадський діяч, колекціонер Тарас Максимюк; журналіст і письменник, член НСЖУ та НСПУ Роман Кракалія; літературознавець, кандидат філологічних наук Володимир Сподарець, а також сам ініціатор проєкту Сергій Савченко.
Авторам – знаним дослідникам у галузі історії, етнології, фольклористики, мистецтвознавства – вдалось вирішити непросте завдання: пишучи про включеність Лесі Українки до широкого культурного контексту загальноєвропейської історії, знайти баланс поміж докладністю та інформативністю, з одного боку, й читабельністю та доступністю змісту широкому колу читачів, з іншого.
Тексти ці надзвичайно суголосні ідеї виставки графічних робіт, присвячених поетесі та її творчості, що розгорнулась у нижніх залах музею. Постать мисткині розкрилася через галерею зображень від видатних українських художників-графіків Михайла Дерегуса, Володимира Василенка, Василя Перевальського, Людмили Мітченко, Василя Лопати, Надії Лопухової, Василя Чебаника.
Вдало стихію творчості та пошуку власної ідентичності, генеровану феноменально обдарованою Ларисою Косач, підтримала виставка сучасного візуального мистецтва знакових одеських мистців, розміщена в сусідніх залах. Тут уже – роботи Валерія Басанця, Луки Басанця, Наталії Бережної, Дмитра Величка, Анатолія Горбенка, Сергія Зайця, Валентина Захарченка, Оксани Здоровецької, Віктора Ігнатьєва, Тетяни Іщенко, Олександра Карпушкіна, Олександра Коваля, Сергія Лозовського, Віктора Маринюка, Ігоря Марковського, Тетяни Маслової, Петра Нагуляка, Анни Носенко, Бориса Рум’янцева, Микити Рум’янцева, Дениса Савченка, Сергія Савченка, Василя Сада, Клима Степанова, Миколи Степанова.
Куратор виставки Сергій Савченко твердить, що для багатьох наших сучасників “не до кінця зрозуміла постать Лесі Українки, яка будучи органічною частиною цілісного українського, історично-культурного простору, явилось стимулятором діалогу українських культурних еліт Західної України та Великої України. Особливо зворушливий слід Леся залишила в Одесі, де побувала понад 20 разів і де дотепер відчутна магія її особистості”.
Саме цим, мабуть, пояснюється інтерес глядачів до двох варіантів проєкту пам’ятника Лесі Українці, що презентувались у експозиції виставки. Їх створено відомим одеським скульптором, монументалістом, Заслуженим художником України Миколою Худолієм на прохання членів ініціативної групи “За створення пам’ятника Лесі Українки в Одесі”, що почала діяти на початку 2020 року.
Нагадаю, що представники творчих організацій, краєзнавці, історики, звернулися до міського голови з пропозицією встановити пам’ятник Лесі Українці на Приморському бульварі. Тут завше багато людей, передовсім гостей міста, звідси відкривається гарна панорама моря, яке так любила Леся, неподалік - на вулиці Гоголя - будинок, де вона зупинялася і проживала деякий час. На жаль, ця ідея була відхилена, як відхилена й інша пропозиція про встановлення пам’ятника на Олександрівському проспекті в центрі міста.
Але ініціативна група не полишає спроб донести до представників органу місцевого самоврядування важливість увіковічнення образу аристократки духу і великої Українки в місті, що 2019 року долучилося до мережі креативних міст ЮНЕСКО, визначивши літературу серед пріоритетних напрямів свого розвитку.
Ярослава РІЗНИКОВА, лавреатка літературних премій імені І.Франка та Г.Сковороди, членкиня ініціативної групи “За створення пам’ятника Лесі Українки в Одесі”
