«Фатумата дуже смілива, і вона перша у своєму класі», — з гордістю говорить її вчитель у школі в Кідалі на півночі Малі, показуючи табель дівчини. До цього Фатумата (її ім’я змінено з міркувань безпеки) пройшла тривалий шлях, ідеться у статті на офіційному сайті ЮНІСЕФ www.unicef.org. 14-річним підлітком вона через знущання мачухи втекла з дому. «Коли я пішла, горе й біль, які я відчувала, були такі великі, що я не боялася», — розповіла вона. «Мачуха не пускала мене в школу, змушувала виконувати важку роботу, а батько нічого не говорив про її знущання». Фатумата познайомилася з дівчиною її віку, яка працювала в недержавному збройному формуванні. «Вона запропонувала мені попрацювати з нею», — каже дівчина. Відтоді протягом семи місяців Фатумата відповідала за покупки, прання, посуд та багато інших домашніх справ у таборі. «Одного дня до нас прийшов керівник групи і сказав, що ми більше не можемо там залишатися, бо ми занадто молоді», — згадує вона. «Він зустрів людей із партнерської організації ЮНІСЕФ «Соліса», які пояснили йому, що це не місце для дітей. Він хотів, щоб ми негайно пішли. Того ж дня приїхали посередники неурядових організацій, і ми поїхали в Кідал». А вже в Кідалі Фатумату взяли під опіку в підтримуваний ЮНІСЕФ центр для дітей, яким керує його партнер «Соліса». «Завдяки розмовам з наставниками я дізналася багато речей: що таке домашнє насильство, які ризики ранніх шлюбів, чому батьки повинні заохочувати та докладати зусиль, щоб і дівчата навчалися, а не тільки хлопці», — пояснює вона, додавши, що відтоді допомагає друзям, які також опинилися у складній ситуації.
Дівчина водночас боялася і прагнула возз’єднання з родиною, ідеться в публікації. За підтримки фасилітаторів «Соліси» з сім’єю Фатумати зв’язалися, і вона в листопаді 2020 року повернулася в родину. «Все пройшло добре. Я пояснила, що найбільше хочу вчитися. Я хочу зрозуміти життя та речі навколо мене», — згадує дівчина. Оскільки школа була зачинена, зв’язалися з її тіткою, яка проживає в Кідалі, і вона погодилася прийняти дівчинку протягом навчального року.
«Я хочу робити багато речей: ходити до школи, стати медсестрою, а потім повернутися сюди і щось робити, допомагати своїй громаді та не дати іншим дітям опинитися в моїй ситуації», — ділиться дівчина.
У Західній і Центральній Африці ЮНІСЕФ працює з усіма сторонами конфлікту, щоб сприяти звільненню дітей, і з партнерами, щоб надати їм турботу та соціально-економічну підтримку, щоб сприяти їх реінтеграції в громаду. Цілісна допомога, що пропонується дітям, включає притулок, психосоціальну та медичну підтримку, пошук і возз’єднання сім’ї, корекційну освіту та професійну підготовку, нагадують на офіційному сайті ЮНІСЕФ.
А Reuters тим часом наводить свіжу статистику агентства ООН у справах дітей: у Західній і Центральній Африці зафіксовано найбільшу кількість дітей, залучених до конфлікту з усіх регіонів світу, і ця кількість зростає.
Організація Об’єднаних Націй підтвердила, що приблизно 21 000 дітей була завербована збройними силами та недержавними збройними формуваннями в регіоні в період з 2016 по 2020 рік, стільки ж, скільки за все попереднє десятиліття. За даними ЮНІСЕФ, кількість підтверджених ООН випадків зросла на 16% до 4592 дітей у 2020 році з 3947 дітей у 2016 році.
Збройні групи від Малі до Демократичної Республіки Конго використовують дітей як бійців, а також гінців, шпигунів, кухарів, прибиральниць, охоронців і вантажників. За даними ЮНІСЕФ, у Західній та Центральній Африці також була найбільша кількість дітей-жертв сексуального насильства у світі та друга за кількістю викрадень за той же період. «Це рейтинги, у яких ми б воліли не брати участь. І це лише ті випадки, які ООН змогла перевірити: фактична кількість серйозних порушень набагато вища», — сказала Карін Гайслер, регіональний керівник ЮНІСЕФ із захисту дітей на брифінгу в Женеві, передає Рейтер.
На фото: 15-річна Фатумата, яка була помічницею по господарству у збройному угрупованні, відвідує початкову школу після того, як їй допомогло ЮНІСЕФ та його партнери, у Кідалі, Малі. Фото Рейтер
