Новорічна анкета «День»-2021
1. 2021-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).
2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?
3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше). Яких би тем хотілося від наших журналістів у наступному році?
4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?
5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?
6. У 2021-му "Дню" виповнилося 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?
Павло ДАНИЛЬЧУК, виконавчий директор ГО «Волинська фундація», керівник проєктів:
1. У світових та українських масштабах рік що минає, на жаль, став продовженням епідемії коронавірусу, яка вбила мільйони людей та несеться зі всією планетою у наступний 2022 рік. Епідемія, окрім смертей, залишає свій відбиток на економіці та усіх сферах суспільного життя. Разом з тим, це й елемент гібридної інформаційної війни, яку взяли на озброєння авторитарні режими, в першу чергу у Кремлі.
В регіональному вимірі це і рік можливої активізації воєнних дій зі сторони російського окупанта, яка тримає в напрузі весь західний світ та українську націю. Відповідна загроза реальна, які і понад 120 тисяч російських солдатів на українському кордоні та на окупованих територіях, а погрози західних союзників новими санкціями РФ на цьому фоні виглядають надто несерйозним аргументом.
2. Героями в цьому році, як і в минулому лишаються лікарі, які рятують життя хворих на COVID-19. Також герої наші військові, що вже восьмий рік тримають оборону на східному фронті, 76 з яких загинули від ворожих куль та снарядів. Кожна жертва не просто статистика, як це стало для доброї частини суспільства, це життя українського солдата, втрачене в обороні мирного життя того ж кострубатого суспільства.
Антигероями цього року є верхівка української чинної влади в особі чинного президента та його найближчого оточення, яке причетне до зриву операції української військової розвідки з захоплення колишніх бойовиків ПВК «Вагнер», яке провалює ефективну підготовку до обороноздатності країни, продовжує корупційну політику попередників та саботує призначення керівників незалежних антикорупційних правоохоронних структур.
3. «День» попри пандемію, зміну владних еліт чи інші проблеми, тримає свій професійний рівень з державницькою та україноцентричною позицією. Особливо чекаю щорічне видання книги «Дня» з обраною історично-світоглядною темою, яка повертає забуті імена та сенси, від яких залежить наше сьогодення та майбуття.
Також особливо цікавими є блоги різних авторів «Дня», які смачно розкривають старі та нові «українські прекрасності».
4. Праця над новими проєктами, які привертають увагу громадськості до збереження історико-культурної спадщини, формування нових сенсів та знайомство з новими дієвими українцями надавало сил та натхнення попри інші негаразди. Особливо приємно було втілити в життя історико-культурний екомаршрут «Волинський спадок» за підтримки Українського культурного фонду. Новим туристичним маршрутом ми об’єднали 150 кілометрів волинських історичних та природних локацій.
Важливим в цьому році стало знайомство з митцем Василем Григоровичем Парахіним, який у своєму поважному віці продовжує будувати меморіал пам’яті полеглим місцевим воїнам УПА на кордоні Волині та Галичини в урочищі Красна гора. Завдяки Олександру Положинському та полковнику запасу Олегу Вовку ми провели там на День захисників України перше музично-патріотичне дійство, яке об’єднало людей та місцеві громади. Маю надію, що в наступному році ми продовжимо цю правильну патріотичну традицію.
5. Важливо робити корисні справи для суспільства в тому місці, де ти перебуваєш та виходячи з наявних ресурсів та можливостей. Українська держава тримається на гідних та відважних вчинках справжніх представників української нації, тому нас має бути більше в наступному році, так у нас більше шансів на загальний успіх.
6. Минуло лише 30 років з моменту відновлення Української держави, тому команди та видання, які не просто існують, але і якісно розвиваються протягом майже всього цього часу – ознака великого внутрішнього стрижня, професійності та суспільної запотребованості кінцевого продукту. А завдяки головному редактору «Дня» Ларисі Івшиній цей інтелектуальний продукт завжди з правильними сенсами та акцентами, як би це комусь би не подобалось. Україну вже важко уявити без газети «День», це як інформаційний бренд, але який набагато більше, ніж просто засіб масової інформації.
