Новорічна анкета «День»-2021
1. 2021-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).
2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?
3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше). Яких би тем хотілося від наших журналістів у наступному році?
4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?
5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?
6. У 2021-му "Дню" виповнилося 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?
Наталка ЖМУД, етнолог, кандидат історичних наук, доцент кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін історичного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, член ГО «Подільська спадщина»:
1. Для України, насамперед, – це 30 років незалежності. У людському вимірі – це вже початок дорослого життя, оскільки базові знання набуті, необхідні синці та ґулі отримані, факапів достатньо. Тепер час усвідомити, що той, хто ощасливить тебе, – не батьки, не сусіди, не друзі, не добрий чарівник, а ти сам. Тому 2021 рік – це знаковий перехід кількісних змін у якісні, час надзвичайно важливих підсумків та висновків. А висновок прозорий: час уже припинити імітувати і тягнути за собою радянський спадок, треба починати жити реальністю. Також 2021 рік – це ще й символічний «дзвіночок», що вже минуло сторіччя від невдалого проєкту незалежної України. Вдячно пам’ятаючи предків та маючи відповідальність перед майбутніми поколіннями, ми сьогодні просто не маємо права недооцінити цей урок.
А ще 2021 рік особисто для мене – це вихід довгоочікуваної праці українського історика і публічного інтелектуала Ярослава Грицака «Подолати минуле: глобальна історія України». Книжка пропонує якісно новий підхід до розуміння сучасної України не як маргінального провінціала родом із XIX ст., що вічно страждає та бореться, а як модерного активного учасника світової історії. Вона про те, як розвінчати міфи, стереотипи та ілюзії про Україну, як відкрити нові горизонти і теми для осмислення минулого, знайти нові вектори для дискусії про сучасне та майбутнє України. Ця книжка – дуже важливий орієнтир для написання підручників з історії.
2. Я би визначила два основних антигероя року. Перший – це людське невігластво, яке шкодить всім складовим здоров’я – духовному, емоційному, інтелектуальному, соціальному і, безперечно, фізичному. На жаль, тут українці, як засвідчив 2021 рік – рік вакцинації, рік боротьби за життя у всьому світі, – пасуть задніх. Та біда в тому, що більшості добре з цим невіглаством, і вона не дуже поспішає щось робити із цим браком знань, необізнаністю та некритичним мисленням. А другий антигерой – це роз’єднаність українського суспільства практично щодо всіх головних питань, що не дає змогу конструктивно рухатися далі. І все це в час серйозного випробування для нас всіх – бути чи не бути.
Герої – це люди, які незважаючи на складні обставини, мужньо, професійно, не втрачаючи людського обличчя, виконують свою роботу. Це і українські військові на Сході та лікарі у щоденній боротьбі за своє і наше з вами життя; це і освітяни, працівники культури та журналісти у щоденній боротьбі за український інформаційний простір; це і ті нечисленні політики, які захищають честь України на міжнародній арені чи тут, в Україні; це і 80-літня бабуся, яка плете шкарпетки і робить закрутки для військових та багато інших достойних українців.
3. Можливо, через завантаженість, даруйте за каламбур, не щодня вдається відстежувати проєкти та теми щоденного «Дня». Але актуальними темами є, насамперед, ті, які висвітлюють, звичайно, життєдіяльність вінничан, наш спільний шлях до творення міста із своїм неповторним обличчям.
4. Я працюю з молоддю. Тому саме вона надає сили щодня. Це завжди багато енергії і креативу, за що я їм безмежно вдячна. Це лакмус, куди і як нам треба рухатися далі.
5. Цей рік вкотре підтвердив, що найголовнішими цінностями є життя, здоров’я, родина, люди. Найважливіший сенс – жити і знаходити щастя у кожному дні.
6. Окрім викладацької діяльності, я активно займаюсь громадською. Разом із колегами-істориками ми кілька років тому створили громадську організацію «Подільська спадщина». Основними векторами роботи нашої роботи є популяризація національної та регіональної історико-культурної спадщини й активне залучення студентської та учнівської молоді Вінниччини до поглибленого вивчення й переосмислення важливих й часто суперечливих сторінок історії. За 4 роки нашої діяльності «День» став другом, партнером, інтерактивною платформою для неупередженого висвітлення всіх наших культурно-просвітницьких проєктів, за що ми щиро вдячні журналістам-професіоналам. То ж у новому році сподіваємось на продовження і пошук нових форм співпраці. А «Дню» бажаємо залишатися з нами щоденно, і, як кажуть у народі, ще не раз по 25!
