Дякую, Рею.
Корбен Даллас. «П’ятий елемент».
Усі пам’ятають «П’ятий елемент» Люка Бессона? Хто не пам’ятає, обов’язково варто переглянути. Епічна сцена перестрілки на круїзному космічному лайнері, озброєні аж до переносних ракетних установок мангалори заганяють беззбройного Корбана Далласа (у виконанні тоді ще на вершині своєї акторської кар’єри Брюса Вілліса) за барну стійку. Тут Корбан бачить на підлозі поруч із підглухуватою кінозіркою Бебі Реєм, що сховався у кутку, бластер. — Рей! Зброя! — кричить Корбан Рею. Рей щиро намагається зрозуміти, чого від нього хочуть, і, навіть, прислухаючись, підносить руку до вуха. — Зброя, дай мені зброю! Зброя! — кричить Корбан. Тут ракета мангалорів розносить частину барної стійки, за якою переховується Корбан. Бебі Рей начебто починає щось розуміти. — Так, зброя!, — киває йому Корбан. Бебі Рей простягає руку, і котить через половину зали у бік Корбана дві більярдні кулі. — Спасибі, Рею, — приречено дякує йому той...
Ну а тепер з фантастичних космічних далечінь Голлівуду повернемося на нашу грішну Землю. Тут вже вісім років триває часом цілком справжня — з небувалими з часів Другої світової повномасштабними танковими битвами, збитими літаками, тисячами загиблих, без перебільшення мільйонами втративши дах над головою, і, без зупинки на вихідні й обід, гібридна агресія Росії проти України. Весь цей час Україна, яка стараннями двох Вікторів залишилася практично без армії, марно благала міжнародних гарантів її суверенітету та цілісності про допомогу. Ступінь занепокоєння її західних партнерів, хоч і повільніше за впевненість у своїй безкарності Кремля, усе ж таки зростала, поки наприкінці минулого року, значною мірою завдяки безпрецедентному ультиматуму Путіна до НАТО і США, хіба що в Москві та Пхеньяні не заговорили про реальну загрозу нового на цей раз повномасштабного вторгнення Росії. Відкинувши обамівську благодушність, Великобританія, США, країни Балтії, Чехія (цей список країн розширюється з кожним днем) нарешті розпочали постачати летальну зброю в Україну. У США, щоб зробити наслідки його дій для Кремля ще зрозумілішими, внесли до Конгресу законопроект про ленд-ліз.
І лише лідер об’єднаної Європи, одна з найбільших економік світу, Німеччина, незважаючи на здавалося б зміну правлячої коаліції як і раніше затято до останнього дотримувалася політики ембарго на постачання озброєнь. Ні для кого це не секрет, Німеччина керувалася при цьому навіть не «історичною провиною» за напад Гітлера на СРСР (що б не говорили про це у Москві та Берліні), а цілком прагматичними інтересами німецького бізнесу, що залежить від постачання російських енергоносіїв, і, незважаючи на міжнародні санкції, який продовжує продавати обладнання свого виробництва та вкладати свої гроші в Росію. Нинішня «триколірна коаліція» у запалі політичної боротьби чимало потопталася по колишньому канцлеру ФРН Ангелі Меркель за її вето на постачання в Україну вже оплачених нею через Агентство НАТО з підтримки та постачання (NSPA) 90 американських великокаліберних снайперських гвинтівок Barrett M82 та 20 литовських комплексів протидії дронам EDM4S-UA. Тим не менш, тиждень тому вже нова німецька влада так само відмовилася видати Естонії дозвіл на постачання в Україну зброї німецького виробництва.
Зрештою, численним зверненням українських активістів, діячів культури та науки, єврейської громади України та особисто Кличку, схоже, вдалося розтопити прагматичні німецькі серця. Цієї середи стало відомо, що, замість того, щоб хоча б зняти вето на поставки вже оплачених Україною гвинтівок і комплексів протидії дронам, замість того, щоб хоча б просто не заважати постачати зброю третім країнам, Німеччина передасть Україні цілих п’ять тисяч касок. «Це абсолютно чіткий сигнал: ми стоїмо на вашому боці», — без щонайменшої іронії в голосі, всім своїм виглядом демонструючи рішучість, заявила Міністр оборони ФРН Крістіне Ламбрехт. — П’ять тисяч касок, як мабуть здригнулися при цій новині від сміху в Кремлі! Так само, як чіткий сигнал, там сприйняли й озвучене німецькими політиками в ці вирішальні для нашої країни дні здивування включенням енергетики до списку нових санкцій, що загрожують Кремлю у разі його нового вторгнення в Україну. Сигнал, всупереч твердженню Крістіне Ламбрехт, адресований швидше не Києву, а Москві.
Аргументи скінчилися. Нам залишається хіба що чекати, доки «історична провина» Німеччини за річки пролитої за благодушного нейтралітету берлінських Чемберленів кремлівським диктатором крові, не переважить «комплекс німецької провини» перед Росією. А поки, звертаючись до німецького канцлера, українці кажуть: Дякуємо, Олафе! Добре, що хоч п’ять тисяч касок, а не п’ять тисяч білих прапорців.
