У середу в Маріуполі побував Президент України Володимир Зеленський. Він поїхав туди разом із дипломатами європейських держав та організацій (як-от посол Іспанії Сільвія Кортес Мартін, Польщі Бартош Ціхоцькі, Естонії Каімо Кууск, Німеччини Анка Фельдгузен та інші). Такий крок контрастує порівняно з перенесеннями посольств до Львова, це тішить і варте наслідування. Пресслужба глави держави повідомила, що там відбулася нарада щодо ситуації з безпекою у Донецькій та Луганській областях, пролунали доповіді командувача об’єднаних сил Олександра Павлюка про оперативну ситуацію в зоні проведення ООС, голів Донецької, Луганської ОДА, керівника української сторони Спільного центру з контролю та координації, представників підрозділів сектору безпеки й оборони двох областей.
Також Президент виступив перед військовослужбовцями, привітав їх із Днем єднання та наголосив: «Війна триває 10 років, ми стали у стільки ж разів сильнішими», «Україна має чудові Збройні сили, дипломатичні, волонтерські і сили національного спротиву. Сили захищати нашу землю, не піддаватися на провокації. Ми прокладемо цей шлях разом, ми побудуємо Україну разом. Ми сильні, бо ми разом».
Того ж дня в Маріуполі побував і олігарх Рінат Ахметов (разом із партнером по бізнесу Вадимом Новінським), де він зустрівся з працівниками підприємств «Азовсталь» і заводу ім. Ілліча, що входять до його Метінвесту. «Я тут, щоб розділити з вами ці хвилювання і тривогу. В нас із вами одна мета — сильні й успішні підприємства, сильний, мирний, красивий і успішний Маріуполь, сильна, мирна, єдина, красива й успішна Україна», — сказав він на зустрічі, яку представники корпоративних медіа піднесли ледь не в ранг події національного масштабу.
ФОТО З ФЕЙСБУК СТОРІНКИ ANNA TEREKHOVA
Звісно, такі одночасні і несподівані візити викликали чимало запитань і думок. Як це було сприйнято в самому Маріуполі? Як минув День єднання? Чи вдалося справді відчути таку атмосферу?
Про це «День» запитав редакторку місцевого сайта 0629.сom.ua Анну РОМАНЕНКО, котра поділилася особистим враженням:
— Мені здається, що в Маріуполі єдналися ті, хто і так поєднаний. Жодної довготермінової підготовки, звісно, не могло бути, бо ми дізналися про нове свято напередодні. І в багатьох людей було здивування: уже є свято День соборності, і знову мова про так само про єднання. Але якщо президент вважає, що треба ще — нехай буде. У людей не було сумніву, що потрібно якось показати нашому ворогу, що ми його не боїмося, для цього це свято було потрібно.
Громадська діячка Діана Берг і її артплатформа «Тю» у фейсбуці покликали людей зібратися разом і виконати гімн, і ті, хто побачив це запрошення, відгукнулися і прийшли. Це було десь два-три десятки людей, дуже небагато. Але в цілому місто було дуже красиве — муніципалітет розвісив по всьому місту до 300 прапорів. Ще цього дня в нас було позачергове засідання міської ради — термінове обговорення одного питання: щодо виділення будівлі для територіальної оборони, і воно було одноголосно ухвалено. Наші депутати теж фотографувалися з прапорами і демонстрували єднання.
ФОТО НАДАНО ОП
Але, мені здається, що все це якось відійшло на другий план на фоні таких потужних візитів у Маріуполь — пана Ахметова і пана Президента. Я наразі не маю інформації, чи зустрічалися вони. Ми будемо намагатися це дізнатися, але точно кажу, що офіційної інформації щодо цього не буде. Те, що показували нам, журналістам, — це були дві окремі події.
У незалежних медіа, не тільки нашого 0629, але й тих, які приїхали в Маріуполь висвітлювати ці події («Восточный вариант», «Суспільне», інші) — не було змоги висвітлювати ні візит Ахметова, ні візит Президента. Тому що до Ахметова підпускали тільки власні корпоративні медіа, і те, що вони показували, — це була загальна піар-картинка, і питання йому ставили на кшталт «а що відчуваєте, а як вам Маріуполь?». У нас дуже багато питань до пана Ахметова, і вони не провокаційні, а дуже конкретні. І стосовно нової екологічної програми, яку мало бути увалено на початку минулого року, але цього так і не сталося, і муніципалітет так і не отримав відповіді на питання, які плани щодо модернізації двох заводів. Але в нас не було жодної нагоди поставити ці запитання. Ми навіть приїхали на одну з локацій, де вони мали бути, чекали Ахметова, побачили його, але нам не дозволили підійти і поставити запитання. Потім ми вже облишили ці спроби.
Те ж саме було під час приїзду Президента. Наша журналістка Марина Молошна намагалася висвітлювати його, і вона ділиться: приблизно 30 журналістів чекали Президента, сподіваючись, що зможуть поставити запитання принаймні про те, що відбувається. Він зустрічався з військовими разом із послами іноземних держав, вони заслуховували певні звіти, але нам про це нічого не розповіли і не дали можливості поставити запитання. Що показали журналістам? Президент вручив нагороди військовим. Але ж це не наша робота — бути піарслужбою Президента. Чекати по дві години, щоб показати нашому читачеві, що Президент вручив нагороди. Наша робота — розповідати про те, що відбувається. Так от, ми не розуміємо, що відбувається. Не розуміємо, що відбувалося вчора на тій нараді і ми не мали жодної змоги поставити запитання. Отака була ситуація в Маріуполі 16 лютого.