Тиждень тому ми прокинулися в іншому житті. Ми прокинулися, ще не знаючи, що іншими вже стали і ми самі. Про це щоразу думаю, читаючи стрічку новин у соціальній мережі, спілкуючись з людьми, знайомими і незнайомими.
Напевне, потім ми дослідимо, проаналізуємо, вивчимо, чому українці під час цієї російсько-української війни стали такими єдиними. «Цей етап російсько-української війни максимально згуртував нашу громаду. Коли подивитись на наших людей, які будували блокпости, готували обіди, плели маскувальні сітки, шукали все необхідне для армії, координували дії інших, підвозили і відвозили все що потрібно, то таке враження, що на сьогодні у нас на Маневиччині – одна релігійна конфесія, одна політична партія і всі дуже-дуже дружні. Впевнений, що чимало тих, хто ще вчора могли з різних, іноді надуманих причин, і не спілкуватись, а сьогодні вони разом насипали пісок в мішки чи разом ліпили вареники! Шкода, що тільки така трагедія змусила багатьох переосмислити своє життя», – пише Андрій Линдюк, ексголова Маневицької райдержадміністрації, який сьогодні поруч із земляками.
«Люди, ви неймовірні!» – пише родина, яка має кілька магазинів тканин і учора оголосила, що не може залишатися осторонь війни в Україні і налагоджує виробництво бронежилетів для територіальної оборони. Адже кількість добровольців, які стали захищати свої домівки, з кожною годиною росте, однак захисту для них не передбачено – тому більшість хлопців і дівчат стоять у звичайних куртках. Родина має викупити спеціалізовану тканину у Польщі, металеві пластини та необхідну фурнітуру. «На складі у Польщі зарезервовано 1300 метрів, потрібно зібрати 490 000 грн. Це дозволить пошити 650 бронежилетів. Вартість однієї пластини 1200 грн, а це 780 000 грн. Фурнітуру, чесно кажучи, ще навіть не рахували. Пошиття та логістику – ми беремо на себе», – пишуть представники родини, які мають магазин «Два кольори» у Луцьку. Їм потрібно зібрати півтора мільйона гривень, і уявіть – лише за одну ніч їм надіслали 150 тисяч гривень.
Виробництво бронежилетів для Збройних Сил України організував і благодійний фонд Юрія Гупала «Віримо в Україну» спільно з TWINS. У Луцьку в галереї мистецтв – новий мистецький соціальний проєкт «Все для перемоги!» Просто у виставковому залі, серед творів художників, багато волонтерів плетуть маскувальні сітки для наших захисників.
Маскувальні сітки плетуть у найрізноманітніших місцях, і, здається, їх вже стільки, що ними можна накрити половину Волині… Сітки плетуть навіть люди, прикуті до інвалідних колясок – підопічні Луцького геріатричного пансіонату!
«Люди, ми вам безмежно вдячні!» – пишуть представники Луцького клінічного пологового будинку, який почав збирати допомогу для підтримки біженців. За один день лучани закрили потреби по багатьох позиціях, від дитячих пюрешок до ковдр.
Волонтери разом з акторами лялькового театру влаштували підтримку родин з дітьми. Для дітей облаштували безпечне місце у галереї мистецтв, де хороший підвал, і навіть в таких у мовах розважають малих, читають їм казки, показують їм вистави, просто з ними граються. Бо ніхто не відміняв, навіть за таких умов, дитинство, і «наш обов'язок забезпечити їм здоров'я не лише фізичне, а й моральне», – кажуть організатори.
Прикладів добрих справ, співчуття і взаємовиручки так багато, що потім ми обов’язково напишемо літопис цих днів, які нас об єднали проти спільного ворога, у боротьбі за Україну, у підтримці України.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
