З початку повномасштабної російської військової агресії проти України польські та українські психіатри почали проводити спільні зум-конференції з метою координації зусиль з надання психіатричної допомоги українському населенню в умовах війни і відповідно належної підтримки українським медичним установам даного профілю.
На нещодавній зум-конференції польські психіатри обговорили з українськими колегами нагальні питання, пов’язані з забезпеченням психіатричних лікарень України ліками та наданням психіатричної і психологічної допомоги українському населенню, а також українським біженцям на території Республіки Польща.
– Це вже третя зум-конференція, організована Польським товариством психіатрів з початку великої війни в Україні, – розповідає елект президентка Polskiego Towarzystwa Psychiatrycznego (PTP), професорка Домініка Дудек, яка є постійною учасницею цих онлайн форумів з українськими колегами.
За словами знаної польської фахіфчині, такі спільні наради дуже необхідні, адже в умовах війни українські психіатричні заклади і вся психіатрична служба загалом зіткнулися з масою викликів і проблем, які треба негайно вирішувати. Це стосується як забезпечення психіатричних лікарень необхідними ліками та медпрепаратами і вирішення питань логістичного характеру, так і налагодження системи психіатричної допомоги в екстремальних умовах, коли значна частина пацієнтів мусила евакуюватися у більш безпечні західні регіони України, або взагалі виїхати до Польщі та в інші європейські країни.
– Зазвичай люди мусили терміново залишати свої домівки, беручи з собою найнеобхідніше, – зазначає Домініка Дудек, – тому українські біженці, які потребують психіатричної допомоги на території Республіки Польща, звертаючись, скажімо, до польських лікарів, дуже часто не мають первинних медичних документів – тобто історії хвороби тощо. Тож одним із нагальних питань, які обговорювалися на зум-конференції, було налагодження інформаційного обміну, зокрема й обміну первинними медичними документами пацієнтів між фахівцями. До речі, наразі в Польщі працює чимало фахівців з України, які досить добре володіють і польською, і українською мовами. Приміром, у нашій клініці працює психіатр з Донецька Сабір Талібов, який є прекрасним лікарем і надзвичайно доброю й гарною людиною, яку дуже поважають і його колеги, і пацієнти.
Ще однією проблемою, з якою зіткнулися українські психіатричні заклади в умовах війни, стала нагальна потреба у створенні додаткових місць для стаціонарного лікування.
– Справа в тім, що сучасна психіатрія сповідує такий принцип роботи з пацієнтами, який не передбачає стаціонарного лікування, – пояснює пані Домініка. – Тобто замість лікарняного ліжка пропонується кабінетно-домашня форма лікування, коли пацієнт лише відвідує свого лікаря в лікарні, проходить амбулаторно необхідні медичні процедури, а вже вдома приймає призначені йому ліки під опікою близьких і рідних. Для самотніх людей у таких випадках передбачається опікунство. Також психіатричних хворих можуть відвідувати лікар і медсестра на дому. Однак в умовах війни вся ця система не працює.
Домініка Дудек наводить приклад, посилаючись на розповідь лікаря з-під Києва, який повідомив на зум-конференції, що чимало пацієнтів, переважно людей похилого віку, залишилось наразі без будь-якої опіки і потребують постійного стаціонарного медичного догляду. До цієї ж категорії належать і люди похилого віку з деменцією, які за мирних умов не потребували якогось особливого медичного догляду і їм достатньо було домашньої опіки близьких і рідних. Однак, з різних причин лишившись на самоті, ці люди стали абсолютно безпорадними і беззахисними, а отже потребують стаціонарного медичного догляду.
– Взагалі чомусь вважається, що психічні захворювання, порівняно з кардіологічними чи хірургічними, не є предметом особливої уваги в плані надання невідкладної медичної допомоги, – зазначає Домініка Дудек. – Хоча з такою точкою зору можна було б і посперечатися, особливо в умовах війни, коли важких психологічних травм зазнають маси людей, які перебувають у найбільш гарячих точках військового конфлікту, у тім числі й діти. Психологічні травми отримують навіть польські волонтери, які безпосередньо не потрапляють у подібні стресові ситуації, однак спілкуючись з українськими біженцями й одними з перших чуючи від них масу трагічних і надзвичайно болісних історій, з часом також мусять звертатися за допомогою до психологів. Тобто ми мусимо допомагати й тим, хто допомагає.
За словами обраної президентки ПТП, такі пункти психологічної допомоги наразі відкриваються в польських містах на великих залізничних вокзалах і в місцях масового скупчення прибульців з України. У питанні надання необхідної психологічної допомоги служба має постійний зв’язок з волонтерами, які там працюють.
Значну допомогу надають польським фахівцям і психотерапевти з Ізраїлю, у яких є чималий досвід роботи з людьми, особливо з дітьми, що отримали психологічні травмами саме воєнного характеру. Як зазначила Домініка Дудек, у ізраїльських колег є й досить ефективні програми суто профілактичного характеру. Разом з тим, за словами професорки, спеціальні курси, на яких навчають працювати з людьми з важкими психологічними травмами, отриманими під час бойових дій в Україні, організовує й Польське товариство психіатрів.
Всі оці кричущі проблеми саме й були предметом обговорення на нещодавній зум-конференції українських і польських психіатрів і, за інформацією Домініки Дудек, про них також повідомлено і загальноєвропейську організацію – Європейську асоціацію психіатрів (EPA).
– Наш нинішній президент Польського товариства психіатрів пан Єжи Самоховець, – підкреслила Домініка Дудек, – наразі виступає головним комунікатором на теренах Євросоюзу у питаннях надання всебічної допомоги психіатричним закладам України. Він багато виступає й пише на цю тему, інформуючи європейську професійну спільноту психіатрів про ситуацію в українській психіатричній галузі, актуалізуючи основну її проблематику на вищому європейському рівні.
Домініка Дудек також повідомила, що безпосередньо Польське товариство психіатрів наразі вже надало допомогу Україні по лінії психіатрії у розмірі 100 тисяч злотих. З метою збору коштів на психіатричну допомогу ПТП відкрило також спеціальний банківський суб-рахунок, на який можуть спрямовувати свої благодійні внески не лише професійні об’єднання психіатрів з інших країн Євросоюзу, а й будь-хто з бажаючих зробити свій внесок у цю важливу справу. Зокрема із зазначеної суми допомоги, наданої ПТП, було закуплено спеціальні рюкзаки з набором найнеобхідніших речей, які можуть знадобитися у разі термінової евакуації.
У зв’язку з масовою евакуацією населення зі східних регіонів України в західні, зокрема до Львова, має місце значне перевантаження місцевих лікарень. Тож у режимі зум-конференцій, які проходять кожні два тижні, відбувається обмін думками і щодо вирішення тих чи інших особливо гострих проблем, пов’язаних з психіатричними закладами. З одного боку, українські психіатри мають можливість повідомити про свої безпосередні потреби, а їхні польські колеги – шукати шляхи, як їх задовольнити.
За інформацією Домініки Дудек, безпосередньо організацією допомоги з польського боку займається директор неврологічно-психологічного шпиталю м. Ополє Кшиштоф Назімек, який має багато контактів в Україні. З українського боку цю роботу координує заступник генерального директора з лікувальної роботи Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, Віце Президент Асоціації Психіатрів України Юрій Закаль.
Домініка Дудек повідомила, що в психіатричних лікарнях Києва, Львова, інших українських міст, до яких є більш-менш вільний доступ, особливих проблем з ліками наразі вже немає, а от у медичних закладах Харкова, Маріуполя, Херсона, які поки що окуповані або заблоковані російськими окупантами й до них пробитися неможливо, вже немає практично нічого. Тож конче потрібна у цьому питанні термінова допомога Червоного Хреста.
Отже, на нещодавній зум-конференції, яка пройшла за участі представника Міністерства охорони здоров’я України Яни Української, було підсумовано, скільки і яких ліків наразі відправлено, а яких ще не вистачає. Як підкреслила співрозмовниця, у зв’язку з тим, що певні групи ліків, особливо психотропні препарати, можуть постачатися лише суто централізовано, ці питання попередньо узгоджуються з профільним міністерством.
На завершення нашої бесіди пані Домініка зазначила, що в Європі інформація про трагічні події в Україні, яку люди отримують в основному з медіа, сприймається дещо відсторонено. Тому більшість європейців вважають, що це відбувається десь далеко і їм особисто нічого не загрожує.
– Коли ж під час зум-конференції наші колеги з Харкова повідомили, що змушені терміново припинити зв’язок і спуститися в укриття, я особисто відчула, що ця війна дуже близько і стосується кожного з нас, де б ми не знаходились», – зізналася наостанок професорка з Кракова, яка вболіває за Україну і прагне допомогти українцям загоїти важку психологічну травму, завдану війною.
______________________
*Домініка Дудек – одна з провідних польських спеціалісток у галузі психіатрії, професорка, завідувачка кафедри психіатрії дорослих у Кракові. Закінчила з відзнакою медичний факультет Collegium Medicum Ягеллонського університету в Кракові. Нині є обраною президенткою Polskiego Towarzystwa Psychiatrycznego (PTP). Головна редакторка журналу Psychiatria Polska, членкиня вченої ради Інституту психіатрії та неврології. Її досягнення включають кілька сотень наукових публікацій, низку книг і розділів у підручниках з психіатрії. Викладає психіатрію як лікарям, так і студентам. Очолює кафедру психіатрії дорослих у Collegium Medicum Ягеллонського університету. Проводить численні навчальні лекції, організовує всепольські конференції, в яких беруть участь сотні слухачів. Є співавторкою стандартів лікування психічних розладів у Польщі.
