26 липня в Укрінформі відбулася -прес-концеренція на тему “Авторське право в Україні: як зробити роялті справедливим для авторів та необтяжливим для користувачів”, де представники провідних бізнес-асоціацій та органів влади обговорили проєкт закону №5552-1 та можливості врахування в ньому пропозицій бізнесу.
– 1 липня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт 5552-1 «Про авторське право і суміжні права», спрямований на гармонізацію українського законодавства у галузі авторського права з європейським. Експертиза проголосованого документа вже показала, що він в цілому відповідає нормам директив Європейського Союзу, – розповів Юрій Пероганич, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ). – Але проблемні питання між представниками авторів (так званими організаціями колективного управління, ОКУ) та користувачами (імпортерами та виробниками техніки) залишилися неврегульованими: за якою методикою будуть розраховуватися збори за приватне копіювання (так званий «податок на смартфон»)? Адже саме пропозиція ОКУ необґрунтовано збільшити цей збір у 3-4 рази призвела в 2019 році до кризи у сфери приватного копіювання та репрографії, а також до судових справ між ОКУ та виробниками-імпортерами техніки.
У результаті цієї кризи, автори з одного боку не отримували коштів, а представники виробників були змушені захищати свої права в судовому порядку. Це все своєю чергою негативно впливало на бізнес-клімат в Україні та імідж держави в цілому – розповіла передісторію кризи Вікторія Куликова, керівник Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА). Відтак, ще минулого року Асоціація для того, щоб якимось чином розблокувати цю ситуацію, запропонувала Київській Школі Економіки провести ґрунтовне дослідження та визначити, якими на сьогодні є економічно обґрунтовані розміри тарифів для сплати з техніки за можливість здійснювати приватне копіювання музики, відео та репрографічне відтворення літературних творів. Результатом цього стало розроблення методології та формули розрахунку зборів Київською школою економіки (КШЕ).
Відтак, Асоціація звернулась з офіційними листами до народних депутатів та Міністерства економіки України з проханням доопрацювати законопроєкт 5552-1 та врегулювати в його рамках найбільш проблемні для сфери приватного копіювання питання, зокрема (1) необхідність використання методології та наукового підходу при розрахунку відсотка збору за приватне копіювання; (2) а також необхідність включення представників імпортерів до комісії з акредитації ОКУ.
Зміст формули, яку вивели в КШЕ, презентував Геннадій Сморжевський, голова комітету з інтелектуальної власності АПІТУ. «Підхід КШЕ до вирахування формули збору за приватне копіювання враховує рівень доходів населення, практику українських споживачів завантажувати аудіо та відеоконтент на гаджети, рівень піратства в Україні та користування стрімінговими сервісами, з яких за законодавством України не береться збір, та також враховує останні доступні дані щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо, відео, паперового копіювання.
– Не можна безпідставно підвищувати збір за можливе копіювання паперових авторських творів, коли соціологічне опитування, замовлене КШЕ під час розрахунку формули, довело, що 43% респондентів взагалі не долучаються до практик копіювання паперового контенту. Цей реальний споживацький досвід враховується в формулі КШЕ і дає сподівання на справедливу ставку збору.
Методологія КШЕ з розрахунку «податку на смартфон» пройшла експертну верифікацію. Як повідомив Юрій Пероганич, нещодавно було презентовано 4 незалежних дослідження, які дали оцінки формулі. «Формула КШЕ об'єктивна, оскільки вказані показники не залежать від волі стейкхолдерів, тобто ні від організацій колективного управління, які отримують відрахування за приватне копіювання та репрографію, ні від виробників чи імпортерів, які сплачують цей збір, – зачитав Юрій Пероганич висновок експертки Інни Поліщук, начальниці відділу економічних досліджень ВСП ДП «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень».
Під час прес-конференції учасники повідомили, що протягом липня Європейська Бізнес Асоціація, Асоціація підприємств інформаційних технологій України, Асоціація «Українські імпортери побутової електроніки» та Спілка Українських Підприємців звернулися з відповідними листами до народних депутатів та з проханням: передбачити в ЗП 5552-1 необхідність методології розрахунку тарифів у сферах приватного копіювання та репрографії.
Про зміст листа, який написала Спілка Українських Підприємців (СУП) розказав Андрій Єрашов, голова Аналітичного центру СУП: «У разі закріплення на рівні закону необхідності методології для визначення ставок авторського збору, такий збір буде чесним та адекватним реаліям України, а наша країна може стати першою серед європейських країн з економічно обґрунтованою формулою розрахунку “податку на смартфон”, забезпечивши тим самим дотримання справедливого балансу прав та інтересів авторів і користувачів, як того вимагає європейське законодавство».
Підтримали рішучість бізнес-асоціацій у розв’язанні проблеми зборів з обладнання та носіїв інформації представники влади. “Закон 5552-1, прийнятий в першому читанні, є важливим для євроінтеграції України, це засадничий закон про цілу сферу, тому таких обговорень буде багато, щоб кожна галузь була почута, - сказав Олександр Санченко, народний депутат України, голова підкомітету з питань музичної індустрії Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. На його думку, саме в дискусії між усіма стейкхолдерами реформи треба знайти відповіді, як вирішити проблему прозорих авторських зборів.
“Ви (бізнес-асоціації - ред.) давно цим займаєтеся, значить є питання несправедливої ціни, незрозумілого процесу, тому ми маємо це виправити, - сказав Олександр Санченко. - Погоджуюся, що в акредитаційних комісіях, у змінній частині її складу, має бути представник громадської організації, якої стосується ця історія, а от чи можна закріпити методологію в законі, чи покластися тут на профільне міністерство економіки? Варто почути від вас пропозиції і йти далі у вдосконаленні цього закону”.
“Варто закріпити в законі необхідність наявності методології для розрахунку зборів, а вже найефективнішу методологію закріпити на рівні підзаконного акта”, - відповів Юрій Пероганич.
«Прозоре впровадження змін шляхом досліджень та експертиз - це цивілізований підхід до інституційних змін», - оцінив ініціативу бізнес-асоціацій Дмитро Гузій, директор Департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності та інноваційної політики Міністерства економіки України. Він зауважив, що наявність методології забезпечує прозорість нарахування зборів, а обговорення її змісту – подальша перспектива співпраці у вирішенні проблеми прозорих і справедливих авторських зборів.
