За час активної війни Україна отримала від країн-донорів 84,2 мільярди євро, 60% з яких це військова або гуманітарна допомога. Ще 750 мільярдів доларів потрібно інвестувати у відновлення нашої держави до 2032 року. Такі цифри озвучили у спільному звіті «Україна: стійке економічне відновлення для людей і природи» фахівці WWF Центральної та Східної Європи, WWF-Україна і Boston Consulting Group, спираючись на дані нашого уряду та країн-донорів.
Ці кошти підуть на відновлення житлових будинків, шкіл, лікарень, доріг, університетів, трубопроводів тощо. Експерти з містобудування вже готують плани відновлення країни так, щоб не просто відбувати, аби було. А щоб нові вулиці, нові мікрорайони, нові міста і нові зелені зони навколо них працювали на наше майбутнє. І не тільки захищали від злого сусіда на сході, а й допомагали боротися зі змінами клімату, ставати енергоефективними та енергонезалежними.
Як досягти такої мети, зважаючи на масштаби руйнувань і невідомість, коли ж буде перемога і коли саме зможемо взятися за відновлення? У згаданому звіті фахівці WWF і Boston Consulting Group спробували дати кілька порад на цю тему. Пропонуємо короткий огляд аналітичного документу, зокрема, тієї частини, яка стосується відновлення природного середовища.
10 КРОКІВ ВІДНОВЛЕННЯ
Розробники звіту підготували 10 кроків, які варто виконати Україні, щоб почати відновлення усіх сфер, які зачепила війна.
Перший. У короткостроковій перспективі — сприяти доступу до основних товарів і послуг та поновити економічну діяльність, дотримуючись наміру «не завдати значної шкоди навколишньому природному середовищу».
Другий. Розробити план відновлення, узгоджуючи його з переходом до економіки з низьким рівнем викидів вуглецю. Для цього визначити траєкторії декарбонізації кожної ключової галузі відповідно до Паризької угоди та поставити ще більш амбітну мету, ніж досягнення вуглецевої нейтральності до 2060 року. Це також означає забезпечення виконання зобов’язань щодо скорочення викидів до 2030 року
Третій. Узгодити всі ініціативи щодо відновлення з «Порядком денним у сфері сталого розвитку до 2030 року». Це означає обов’язковий розгляд впливу на клімат і біорізноманіття під час ухвалення будь-якого рішення та забезпечення дотримання стандартів і правил.
Четвертий. Визнати соціальну, культурну та економічну важливість українських екосистем як основи для відновлення країни: надати захист 30% сухопутних, прісноводних і морських територій України, запровадити стале управління прісноводними та лісовими ресурсами і поставити амбітну мету щодо відновлення.
П’ятий. Застосувати цілісний просторовий та екологічний підхід у плануванні реконструкції або заміни будівель та інфраструктури, забезпечуючи підвищення стійкості до зміни клімату і збереження наземних та водних екокоридорів.
Шостий. Сформувати послідовну стратегію дружнього до природи розвитку в усіх секторах, мінімізуючи вплив на довкілля й стимулюючи заходи з відновлення природи під час ухвалення інфраструктурних рішень для енергетики, управління відходами та транспорту
Сьомий. У кожному секторі застосувати найкращі доступні технології відповідно до стандартів і орієнтирів ЄС. Це, зокрема, матеріали з низьким вмістом вуглецю, інструменти циркулярної економіки, стандарти будівель з нульовим рівнем викидів, низьковуглецевий транспорт, що зменшують витрати протягом життєвого циклу попри вищі початкові інвестиції.
Восьмий. Підтримати сталий розвиток сільського господарства відповідно до визнаних міжнародних політик, зокрема, стратегія ЄС «Від лану до столу» й екологічних схем для підвищення стійкості до зміни клімату, зменшення викидів, гарантування продовольчої безпеки, здорового та сталого харчування.
Дев’ятий. Інвестувати в людський капітал, освіту й навчання для розвитку необхідних навичок та сприяння створенню робочих місць на місцевому рівні, зокрема, завдяки розвитку технологій і систем даних, а також підтримці інновацій та підприємництва.
Десятий. Підтримати Україну в розбудові кліматично й екологічно стійкого суспільства на основі міцної екологічної демократії та успішної моделі соціального інклюзивного державного управління, відповідно до принципу 4 «Демократична участь», визнаного в Лугано, і принципів справедливого, інклюзивного та прозорого впровадження плану відновлення.
«Війна все ще триває, і виклики складні, тому цей звіт описує наші поточні перспективи, а не остаточні відповіді. Він був розроблений як основа для обговорення, планування та співпраці з особами, які приймають рішення, і зацікавленими сторонами як в Україні, так і за її межами», – зазначив генеральний директор WWF-Україна Богдан ВИХОР.
Глобальний лідер відділу клімату та сталого розвитку Boston Consulting Group Хубі МАЙНЕКЕ додав, що план треба готувати не лише на відновлення зруйнованого, а й на майбутнє. Ідеться і про адаптацію до змін клімату, і про скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року.
«Я виріс у Хорватії і на власному досвіді відчув труднощі та невизначеність відновлення після закінчення вітчизняної війни в 1995 році. Українці матимуть доступ до нових технологій і зможуть використовувати свої цифрові навички для будівництва житла та інфраструктури, сприятливого для людей, сталого сільського господарства, а також промислові, транспортні та енергетичні рішення з низьким вмістом вуглецю. Щоб відбудувати Україну економним та екологічно чистим способом, знадобляться сильне керівництво та наполегливість. І те, й інше можливо. Для цього нам потрібно почати планувати зараз», - наголосив керуючий директор і партнер BCG Томіслав ЧОРАК.
ЯК ДОПОМОГТИ ПРИРОДІ?
У звіті описані рекомендації, як відродити повоєнну енергетику, транспортну сферу, інфраструктуру, а також довкілля (ознайомитися з документом можна за посиланням тут). Щоб зберегти біорізноманіття, розробники звіту наголошують: треба розробити національну стратегію біорізноманіття відповідно до Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року. Вона має базуватись на національній оцінці біорізноманіття та внеску природи в добробут людей.
Україна повинна мати природоохоронну стратегію захисту 30% території України, розробити політику відновлення природи (Nature Restoration Policy) й активно підтримувати відновлення природоохоронних територій, що постраждали від війни. Також пропонується запровадити фінансові інструменти, приміром, плату за екосистемні послуги й компенсацію за шкоду, якої завдають дикі тварини, щоб зменшити конфлікти між людиною і дикою природою.
Під час війни загострилася проблема доступу до питної води. За даними звіту, через війну понад 6 мільйонів українців не мають або мають обмежений доступ до чистої води. «У короткостроковій перспективі необхідно надати доступ місцевим громадам до безпечної води та створити належні санітарні умови, ліквідувавши наслідки екологічної шкоди, яких завдала війна, - зазначають у документі. – Розробити й затвердити плани управління для 9 річкових басейнів України відповідно до Водної рамкової директиви ЄС та забезпечити їх реалізацію; запровадити систему плати за екосистемні послуги, де це можливо. Розробити та забезпечити фінансування інтегрованих, стійких до зміни клімату проєктів відновлення річок і водно-болотних угідь, які можуть створювати множинні переваги (наприклад, природоорієнтовані рішення та природне утримання води), щоб зменшити ризики, пов’язані з посухами та повенями, збільшити поглинання вуглецю, зберегти біорізноманіття тощо. Надати пріоритет водоефективним проєктам з потенційним впливом на доступність води. Розробити сталу стратегію зрошення і дренажу для України, переходячи до кліматично розумного управління водними ресурсами, зокрема, в сільськогосподарському секторі».
Як бути з лісами, які через війну горять і забруднюються боєприпасами? За попередніми оцінками, 600 тисяч гектарів лісу опинилися у зоні бойових дій. Збитки, завдані лісовим підприємствам, оцінюються у 440 млн доларів. Через воєнні дії доступ до лісів обмежений що зараз, що у найближчому майбутньому. Поки всі лісові ділянки не перевірять сапери, відновлювати тут будь-яку господарську діяльність неможливо.
«До відновлення лісів у постраждалих від війни південних і східних регіонах України потрібно підходити виважено. Оскільки ці регіони спочатку були степами, то такі території мають більші пожежні ризики. Альтернативним рішенням було б замість цього відновити природний рослинний покрив степових екосистем, який би сприяв збереженню природи, поглинанню вуглецю та протипожежному захисту», - ідеться у звіті.
Для довгострокової охорони лісу пропонується покращувати моніторинг за ним, зокрема, через впровадження цифрових технологій. Також у звіті йдеться про розвиток екотуризму, щоб краще оцінити свої ліси та деревину. «Збільшення лісів України важливе для використання потенціалу екосистемних послуг, які вони надають, особливо з огляду на те, що 83% українців вважають нагальним врахування екологічної ролі лісів. Відновлення лісів має бути спрямоване на збалансування переваг для біорізноманіття, накопичення вуглецю та екологічних зв’язків».
Автори документу наголошують – план відновлення повинен орієнтуватись на наше майбутнє. А всі інвестиції треба спрямувати на реформи, сталий розвиток та збереження природних ресурсів.
