Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Очікуючи на свято

Напередодні новорічних свят «День» відвідав Київський дитячий будинок «Берізка», привізши в подарунок малюкам не лише солодощі, а й те, що згодом формуватиме їхню особистість, — хороші книжки...
27 грудня, 2011 - 00:00
ЗОВСІМ СКОРО ДИТЯЧУ ЦІКАВІСТЬ ДО ПІРАМІДОК І КОНСТРУКТОРІВ ЗАСТУПИТЬ ПЕРШИЙ ІНТЕРЕС ДО КНИЖОК. ВАЖЛИВО, ЩОБ У ЦЕЙ ЧАС В ДИТЯЧІ РУКИ ПОТРАПИЛИ СПРАВДІ ВАРТІСНІ КНИЖКИ

У дитячому будинку «Берізка» активно готуються до зимових свят: щойно провели святого Миколая та вже чекають на Діда Мороза. Вихователі шиють для малюків костюми, а маленькі мешканці дитячого будинку вчать вірші та пісні до новорічної вистави.

«Хлопчики будуть Петрушками, ми їм пошили гарні жабо й ковпачки, а дівчаткам зробили гарненькі фартушки — вони будуть виконувати танець ялиночок», — розповідає «Дню» вихователь сенсорної кімнати й музичний співробітник Галина КРАВЧЕНКО. За її словами, прийдуть до малечі й Дід Мороз із Зимою.

Сьогодні в будинку дитини «Берізка» мешкають 73 дитини віком від двох місяців до шести років. «У нас спеціалізований заклад, тому дітки можуть перебувати тут із будь-якими захворюваннями», — пояснює директор «Берізки» Олександр МОГИЛЬНИЙ. За його словами, працівники закладу намагаються приділити достатньо уваги кожній дитині.

Починаючи з одного року, малюки відвідують сенсорну кімнату, де розвивають дрібну моторику рук та всі види відчуттів — слух, зір, нюх, тактильні відчуття, вчаться спілкуватися. «Діти самі обирають собі іграшки, я не нав’язую їм свою думку. Заняття будуються на принципах Марії Монтессорі», — розповідає пані Кравченко.

Тут є іграшки й розвивальні ігри на будь-який смак. Четверо малюків під наглядом пані Галини зайняті кожен своєю справою: трирічний Олексій збирає кольорову пірамідку, чотирирічний Богданчик грається іграшковим коником, а його дворічна сестричка Ліза перебирає кольорові кульки. Найактивніший тут п’ятирічний Леонід — хлопчина постійно міняє іграшки, бігає й на всі спроби виховательки допомогти йому з іграшками відповідає: «Я сам». «Леонід переживає період адаптації — він прийшов до нас із дому, і йому все дуже цікаво, звідси така гіперактивність», — пояснює вихователька сенсорної кімнати.

Таких діточок, як Леонід, які тимчасово перебувають у «Берізці», тут чимало. «У нас є діти-сироти, є діти, позбавлені батьківського піклування, і діти, які тут перебувають тимчасово. Коли батьки чи матір-одиначка перебувають у скрутному матеріальному становищі, соціальні служби дають розпорядження віддати дитину до нас. Як тільки в батьків з’являється можливість, вони забирають малюків додому», — пояснює Олександр Могильний.

Особливу увагу тут приділяють і емоційному стану дітей. Регулярно, лежачи на м’якому пуфі, діти слухають класичну музику, спів пташок та різні звуки природи. «Також у нас є кімната, де з малюками займається психолог, там у нас є живий куточок, де дітки годують черепаху і рибок», — розповідає Галина Кравченко.

Втім, зазначає Олександр Могильний, як би добре вихователі та нянечки не піклувалися про малюків, дітям все ж таки потрібна справжня сім’я. Пан Олександр розповідає, що молоді сім’ї стали менше боятися й соромитися брати малюків з дитячих будинків. «2011 року всиновили 21 мешканця «Берізки», ще 21 взяли під опіку з подальшим усиновленням. Ось на днях п’ятирічний хлопчик пішов у сім’ю», — розповідає директор.

За словами Олександра Могильного, також усе більше людей допомагають дитячим будинкам. «Нам приємно, що до долі кожної дитини є увага, що криза не стала перешкодою і люди знаходять можливість допомогти і потішити малюків. Це вже стало доброю традицією», — розповідає він. Наше видання також завітало до «Берізки», прихопивши з собою подарунки: солодощі — дітям, а передплату на «День», наші фотоальбоми та свіжі номери газети — всім тим, хто щодня піклується про малечу: вихователям, нянечкам, медсестрам і директору...

Марія СЕМЕНЧЕНКО, фото Костянтина ГРИШИНА, «День»
Газета: 
Рубрика: