Весь світ зараз дуже уважно спостерігає за подіями в Росії. Останній мітинг у Москві, на проспекті академіка Сахарова, не набув масштабів київського Майдану. Організатори московських протестів не змогли поки організувати тривалий постійний протест. Проте складається враження, що в Росії починаються тектонічні безповоротні зміни. Інша річ, в яку сторону можуть повертатися російські протести. Поза сумнівом, ці зміни в Росії, її рух у бік демократії можуть вплинути на ситуацію в Європі й Азії. І передусім — на Україну, яка не закінчила державну розбудову, тоді як Росія в умовах суверенної демократії будує капіталізм. І схоже, українська влада, що перебуває між минулим київським і майбутнім московським майданом, не готова до викликів, які може поставити нова Росія, що зароджується після цих протестів. Чи можуть за масовими протестами, що відбулися в Росії після виборів, відбутися зміни режиму в Росії, демократизація країни? Чого не вистачає демонстрантам, щоб змусити владу прислухатися до їхніх голосів? «День» попросив прокоментувати події в Росії та їхні можливі наслідки для регіону президента Фонду прикладних політичних досліджень «ІНДЕМ» («Інформатика для демократії») Георгія САТАРОВА.
— Говорити про це можна, але передбачати стовідсотково не можна. Нам не вистачає якогось спільного знаменника між Москвою й регіонами. Усе-таки дух протестів у Москві та регіонах не збігається. Це перше. По-друге, поки цієї масовості недостатньо. По-третє, поки немає нових адекватних лідерів.
— Проте в суботу зібралося багато народу...
— Це здебільшого самоорганізація. І тут більше заслуги не опозиції, а самого режиму, який сам виводить людей на вулиці своїми діями, словами.
Люди самі збираються міняти режим і не чекають якоїсь допомоги від Заходу. Я жодного разу не чув подібного гасла на мітингах. Воно не сприймається в Росії.
— Наскільки важливими є події в Росії, її, безумовно, мирний рух у напрямку демократизації, для реалізації справжніх демократичних перетворень?
— Вони, протести, мають породжувати певну нову політичну самоорганізацію. Слід сказати, що це в мережі вже відбувається. Мають народитися нові партії з цього руху. І це дуже важливо. Тому що старі вже себе дискредитували.
— На яких принципах повинні будуватися нові партії та які якості мусять мати нові лідери?
— Нічого собі запитання. Я не готовий сходу відповісти на нього. Це непросто.
Що стосується партій, то, як мені здається, тут факт новизни важливіший за їхні принципи. Має відбуватися політичне оновлення. Принципи добирає виборець, якщо є конкуренція. Має з’явитися нова пропозиція на цьому ринку. Фактично, йдеться про вільну творчість мас.
— Чи допоможуть появі нових партій останні пропозиції Медведєва про спрощення процедури реєстрації партій?
— Так. Медведєв не дуже розраховував на те, що це допоможе. Але насправді — допоможе.
— Наскільки небезпечними й реальними є заяви політиків, що влада може спровокувати зіткнення під час протестів і в результаті посилить режим?
— Я про це писав тижні зо два тому до Ілларіонова. І це абсолютно реально. Цього сценарію виключати не можна.
— А чи бачите ви якісь прояви, що влада готується до цього сценарію?
— По-перше, це розставляння на ключові посади чекістів. Я маю на увазі Думу, адміністрацію президента. Зрозуміло, що це дуже мало кореспондується з цими балачками про демократію Медведєва. По-друге, це явно провокаційні переслідування Удальцова, просто спрямовані на те, щоб викликати несанкціонований протест. Явні провокації були, наприклад, на Манежній 6 грудня. Вони зафіксовані. Єдине, що їх збило, — це різке зростання кількості протестувальників. Це готувалося й готується. І це слід враховувати.
— Чи очікуєте ви, що тепер, після цих протестів, Захід у діалозі з Росією більше говоритиме про цінності, а не про газ?
— У принципі, Захід уже почав це робити. І чудово, що було рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи. Я сподіваюся, що вони це продовжать. Я не вважаю, що це найголовніше. Адже найголовніше те, що відбувається всередині.
— А морози не остудять ці протестні рухи?
— Ні. Тому що президентські вибори сильніші за будь-які холоди.
— Тоді опозиції слід виставити одну людину, щоб розраховувати на якийсь успіх...
— Опозиція зараз не в змозі в Росії щось виставляти. А на цих виборах тим паче. Ці вибори не призначені для того, щоб опозиція могла когось виставити. Ці закони, що зараз ухвалені, правова практика спрямовані лише на одне, щоб у виборах брали участь лише ляльки, легко керовані адміністрацією, що й відбувається.
— А лідер «Яблока» Явлінський?
— Подивимося, чи братиме він участь у виборах, чи ні. Якщо виявиться, що він бере участь у виборах, то великим є шанс, що це лялька. Бо зібрати 2 млн підписів за цей час нереально.
