Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / Панорама дня

23 грудня, 2011 - 00:00

Українці їздитимуть до Туреччини без віз

Під час офіційної зустрічі Президента України Віктора Януковича із головою Турецької Республіки Абдуллахом Гюлем була укладена угода про безвізовий режим. Орієнтовно він почне діяти з травня 2012 року. Угода має запровадити безвізовий порядок для в’їзду, виїзду, прямування транзитом і перебування громадян за умови, що строк їх безперервного перебування не перевищує 30 днів від дати в’їзду. При цьому сумарний термін їх перебування не повинен перевищувати 90 днів протягом кожного періоду в 180 днів. «Ми розуміємо: що швидше знімемо всі перепони на шляху розвитку бізнесу, то швидше зростатиме товарообіг», — зазначив Президент України. Під час зустрічі також йшлося про подальше поглиблення та розвиток двосторонньої співпраці у різних сферах, у тому числі і в енергетиці. Президенти наголосили на важливості розбудови культурних та гуманітарних зв’язків між Україною і Туреччиною.

Сейм Латвії відмовився надавати російській мові статус другої державної

Cейм Латвії на вчорашньому пленарному засіданні відхилив переданий президентом Андрісом Берзіньшем законопроект про надання російській мові статусу другої державної в країні. Центральна виборча комісія Латвії з 1 по 30 листопада проводила збір підписів за присвоєння російській мові статусу другої державної. За підтримку російської мови підписалися 187,378 тисячі громадян Латвії, які мають право голосу. Цього достатньо для проведення референдуму про зміну її статусу в республіці. Для проведення референдуму необхідно було зібрати не менше 154,379 тис. підписів. «Зібрана необхідна кількість підписів для проведення референдуму про надання російській мові статусу другої державної», — заявили представники ЦВК. Але перед тим як ініціювати референдум, згідно з процедурою, президент Латвії повинен передати в сейм законопроект, складений відповідно до вимог громадян країни, які підписалися. У супровідному листі спікеру сейму Солвіті Аболтінє («Єдність») Берзіньш висловив думку, що спірний законопроект не сприятиме об’єднанню латвійського суспільства. «Встановлення російської мови як другої державної — це відмова від Латвії як національної держави, воно суперечить основам Сатверсме (Конституції), ідеям заснування Латвії та відновлення незалежності», — підкреслив глава держави. Більшість депутатів сейму (60 зі 100) проголосували проти надання російській мові статусу другої державної.

Франція може запровадити статтю за «заперечення геноциду вірмен»

Парламент Франції готується обговорити законопроект, що передбачає покарання за заперечення геноциду вірмен у Османській імперії під час Першої світової війни. Згідно із законопроектом, публічне заперечення геноциду каратиметься ув’язненням до одного року або штрафом розміром до 45 тисяч євро. Згідно із вірменськими даними, 1915 року в османській Туреччині було вбито близько 1,5 млн осіб. Туреччина не згодна з цією цифрою, відкидає слово «геноцид» і попереджає Францію про «серйозні наслідки» у двосторонніх відносинах, якщо закон буде ухвалено. Понад 20 країн, зокрема й Франція, офіційно визнали події 1915 року геноцидом. Французькі депутати тепер збираються зробити наступний крок, що має неминуче викликати гнівну реакцію Туреччини. Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що метою голосування є підвищення рейтингів президента Франції Ніколя Саркозі до виборів, що мають відбутися наступного року, але такі дії можуть «завдати шкоди французько-турецьким відносинам». Як передає інформаційне агентство Анатолія, Ердоган заявив, що як захід у відповідь Туреччина розглядає можливість запровадження санкцій проти Франції. Правляча й опозиційні партії Туреччини виступили зі спільною заявою, що засуджує законопроект, зазначивши, що він «порочить турецьку історію».

Останнє послання Медведєва

Президент Росії Дмитро Медведєв, термін перебування якого на посаді незабаром добіжить кінця, пообіцяв згорнути низку розкритикованих реформ Володимира Путіна, зокрема відновити прямі вибори губернаторів регіонів. Він запропонував створити в Росії суспільне телебачення, на редакційну політику якого не впливатиме держава й власники цього ЗМІ, а також запровадити контроль витрат державних чиновників. У той же час, Медведєв підкреслив, що не дозволить «маніпулювати громадянами», незадоволеними офіційними підсумками виборів до Держдуми. Виступаючи вчора з щорічним посланням до членів Держдуми й Ради Федерації, Медведєв натякнув на іноземний вплив на жителів різних міст Росії, які останній місяць взяли участь у безпрецедентно масових акціях з вимогою нових виборів. Він також висловився за пом’якшення вимог до реєстрації політичних партій і кандидатів на посаду президента, посилених також за Путіна. Наразі кандидати в президенти РФ, яких не висунула одна з представлених у Думі партій, зобов’язані збирати мінімум 2 млн підписів громадян з різних регіонів на свою підтримку; Медведєв запропонував зменшити цю кількість до 300 тис., а для кандидатів від непарламентських партій — до 100 тис. При цьому він не уточнив, коли саме пропонується реалізувати ці зміни. Президентські вибори, призначені на березень, вочевидь, відбудуться за чинними нормами. Торкаючись міжнародних питань, президент тоді попереджав, що крах переговорів про створення спільної з НАТО системи ПРО може призвести до нової гонки озброєнь. У питаннях внутрішньої політики Медведєв рік тому приділив найбільше уваги проблемі демографічного спаду, запропонувавши росіянам заводити не менш як три дитини, пообіцявши за це виділяти земельні ділянки.

Газета: