Учора Віктор Янукович перебував з робочим візитом у Москві. Президент прибув у столицю сусідів, щоб взяти участь у ювілейному саміті країн СНД. У рамках візиту до Москви у Януковича була також запланована двостороння зустріч з Президентом РФ Дмітрієм Медвєдєвим. У пресі навіть з’явилась інформація з посиланням на достовірні джерела з оточення глави держави про те, що Президенти зустрічаються, аби поставити остаточну крапку в газовій історії.
Утім Медвєдєв за декілька годин до зустрічі зробив досить показовий «маневр» і скасував зустріч. Про те, що зустріч не відбудеться журналістам у Москві повідомив працівник прес-служби Кремля, не назвавши причини, пише УНІАН. «День» зателефонувати до прес-секретаря Президента Дарки Чепак з проханням підтвердити або спростувати інформацію. Утім, пані Чепак на зв’язок не вийшла. Тож на час здачі матеріалу до друку прес-служба Адміністрації Президента України ніяк не прокоментувала, чи справді і з яких причин Медвєдєв скасував зустріч з Януковичем.
Продовжувати газовий діалог вилетів до Москви прем’єр-міністр України Микола Азаров. Як повідомили у прес-службі глави уряду, Азаров має намір зустрітись зі своїм російським колегою Владіміром Путіним. В повідомленні йдеться про те, що прем’єр-міністр збираються обговорити питання співпраці та подальші плани на рік, зокрема щодо ціни, за якою українці купуватимуть російський газ. Сподіваємося, у Путіна краще з часом...
КОМЕНТАРI
«У 1990-Х РОКАХ МИ ЗРОБИЛИ ДУЖЕ «ДОРОГУ» ПОМИЛКУ, ДОЗВОЛИВШИ РОСІЇ КОРИСТУВАТИСЯ КАТЕГОРІЄЮ «ГАЗ» У ПОЛІТИЧНИХ ЦІЛЯХ»
Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ, колишній уповноважений Президента України з енергетичної безпеки:
— Ми вже не вперше чуємо такі бравурні настрої. Ситуація навколо нашої енергетичної безпеки сьогодні справді критична, і градус дискусії високий. Єдине, у що я сьогодні вірю, — це те, що наша влада не поступиться стратегічними інтересами України в Москві хоча б через те, що вже раз опеклися на Харківських угодах.
Як позитив я би відзначив послідовність нинішнього уряду в відстоюванні знижки на газ і те, що українська ГТС все ще українська. А от те, що засмучує, — це, однозначно, Харківські угоди.
Чи можна сьогодні сподіватися на успіх у газовому діалозі з Москвою? Скоріше ні, аніж так. У російської сторони немає мотивації йти на поступки. Вони дуже довго добивалися того, щоб ціни були такими високими й умови — такими незручними для України. І просто так, із доброї волі відмовитись від того, до чого прагнули роками, було б абсурдно. А в нас немає переконливих аргументів, щоб здобути перевагу в газовій грі. Такими «козирями в рукаві» для нас могли стати альтернативні варіанти енергопостачання, скажімо, термінали з прийому зрідженого газу, збільшення власного видобутку, енергозберігаючі технології, альтернативні маршрути постачання класичного природного газу. Але над цим треба було працювати, готувати ці аргументи. Це ж робиться не за рік і не за два. Якщо ми почнемо над цим працювати вже зараз, то пройде 5, а то й, враховуючи наші умови, цілих 7 років, щоб підготувати цей запас «переконливих аргументів». Тобто фактично ми маємо шанс підготуватись до нових контрактів із Росією, а зараз треба працювати на тих умовах, які є.
Думаю, що Україна купуватиме російський газ за тією ціною, яка прописана у нині діючому контракті і в наступному році, і в 2013, і в подальші роки, доти, доки у нас не буде отих потрібних аргументів для прагматичного діалогу. Тільки з позиції тверезого розрахунку можна сідати за стіл переговорів з РФ. Або ми беремо газ за такою ціною і в таких умовах, які нам підходять, у нас є такі й такі й такі варіанти, або ми не купуємо у вас, а будемо брати в іншому місці — тільки на таких прагматичних умовах можна говорити з Росією. Інакше ніяк. Я не вірю в прориви.
Ми свого часу у 90-х роках, коли ще Президентом був Леонід Кравчук зробили ключову і дорогу для нас помилку. Ми дозволили російській стороні використати економічну категорію «газ» у політичних цілях. І якраз це сьогодні дуже активно експлуатується в діалозі Росії та України. Наші сусіди зрештою не приховують те, що вони використовують енергоресурси, зокрема газ, для вирішення своїх політичних цілей. На жаль, цей спадок свого часу передався Кучмі, потім — Ющенку, а тепер — і Януковичу.
«БУДЬ-ЯКЕ ЗАГРАВАННЯ З РФ... ТІЛЬКИ ПОГІРШУЄ СИТУАЦІЮ»
Володимир МАЙСТРИШИН, партнер, проектний менеджер компанії «Granite opencast» LLC, колишній народний депутат України:
— Янукович, безумовно, поїхав до Москви з поганим настроєм після того, як Європа повернулася до нас, говорячи дипломатичною мовою, зовсім не передом. Та, якщо говорити серйозно, докір нашого Президента Європі щодо підтримки нею «Південного потоку» свідчить про те, що, підписавши Енергетичну хартію, Європа взяла на себе певні зобов’язання. Я не знаю достеменно, чия провина в тому, що вони не виконуються. Але те, що Європа вчора не надала підтримки нашому Президенту (я з великою повагою ставлюся до нього), позначилося не тільки на його настрої, а й на статусі українських учасників переговорів. Україна залишилася з Росією один на один. Нам не допомогли ні Харківські угоди, ні Енергетична хартія. Як відомо, згідно з нею ми не маємо права продавати трубу тим, хто продає нам газ. Європа за цим слідкує та вимагатиме нашого виходу з цієї хартії в тому разі, якщо ми віддамо трубу постачальникові газу.
Говорячи про Росію, я не став би звинувачувати вовка за те, що він любить їсти ягнят. А відтак будь-яке загравання з Росією на кшталт Харківських угод або типу «дайте нам знижку на газ, а ми вам щось продамо» тільки погіршує ситуацію. Тож і нам треба було поводитися адекватно. А загравання завжди будуть закінчуватися тим, що й нині. Але в мене ще є надія. Я покладався б на наше промислове лобі в Росії, яке має якимось чином скоординувати дії наших урядовців та убезпечити країну від небезпечних тенденцій, згідно з якими здається одна позиція за одною. Що це за підхід: віддамо трубу на умовах паритетної власності?
Чим усе це закінчиться? Якщо ми зараз не набудемо захисту, в тому числі судового, нічого хорошого не буде...
