Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Андреас УМЛАНД: «Українці поводяться цивілізовано, хоча й живуть у скрутних умовах»

16 грудня, 2011 - 00:00
У КИЄВІ НАПЕРЕДОДНІ ЄВРО-2012 З’ЯВИЛИСЯ ВКАЗІВНІ ЗНАКИ. ЦЕ, БЕЗУМОВНО, ДОПОМОЖЕ ІНОЗЕМЦЯМ ОРІЄНТУВАТИСЯ У МІСТІ, АЛЕ Й НЕ ПЕРЕШКОДЖАТИМЕ ЖИВОМУ СПІЛКУВАННЮ З КИЯНАМИ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

До Євро-2012 лишилося півроку. Україна активно звітує про нові стадіони, відремонтовані дороги та аеропорти. Проте основна проблема так і лишається невирішеною — загальна культурна атмосфера країни, її готовність гідно зустріти іноземних гостей, що виросли в іншому соціокультурному середовищі. Деякі представники українського суспільства демонструють вперте небажання репрезентувати незалежну Україну як таку, що хоче позбутися радянського сліду. Тут продовжують будувати «потьомкінські селища», також і в культурному середовищі, та демонструють радянську звичку робити все «для галочки», про що, зокрема, засвідчила ситуація з офіційним сайтом України до Євро-2012, на якому вивісили не вичитаний машинний переклад тексту з численними помилками.

Про власний досвід адаптації до українських реалій та про те, з чим доведеться зіткнутися в Україні іноземним туристам, «Дню» розповів німецький політолог, викладач Києво-Могилянської академії Андреас УМЛАНД.

— Як людина, що певний час живе та працює в Україні, розкажіть, що вас найбільше тут здивувало й до чого довелось звикати?

— Потрапивши в Україну, насамперед звертаєш увагу на культуру сервісу та обслуговування, яка на сьогодні досить кепсько розвинена. Варто бути готовим до низької культури обслуговуючого персоналу, чия неввічливість в Україні не є поодиноким випадком. Проте варто пам’ятати й те, що неввічливість українського персоналу не завжди означає, що люди негостинні чи погано до вас ставляться. На мою думку, це пов’язано з низькою заробітною платою, яка не мотивує до надання якісніших послуг. Люди заробляють мало, тому й поводяться не так, як обслуговуючий персонал у французьких чи швейцарських готелях.

— Чи бачите ви якісь суттєві для іноземного гостя особливості України й чи настільки вона небезпечна для непідготовленого туриста, як про це можна почути?

— Часто іноземці просто не бачать і не усвідомлюють, що в Україні люди живуть в зовсім іншому ритмі. Не думаю, що Україна може становити якусь небезпеку для туристів, на відміну від Росії, наприклад. Мене приємно дивує той факт, що українці поводяться цивілізовано, хоч і живуть у дуже скрутних умовах. Я б сказав, що за настроєм, який панує в суспільстві, Україна — європейська країна. Хоча за рівнем життя можна було б очікувати більшої злості та агресії від українського народу, як це ми спостерігаємо в Росії. Тут такого немає. І це тішить.

— На які ще моменти українських реалій варто звернути увагу іноземним туристам, до чого підготуватися?

— Україна тривалий час була закритою радянською країною. Тому зі знанням іноземних мов ситуація склалася не дуже добре. Варто пам’ятати й про досить невисоку якість медичного обслуговування. Також, на відміну від деяких західних країн, де воду можна пити з крана, в Україні низька якість питної води. Іноземцям важливо пам’ятати, що воду слід принаймні кип’ятити. Також іноземці мають бути готовими, що їх можуть пограбувати в метро чи наземному громадському транспорті. Я знаю чимало людей з-за кордону, в яких вкрали гаманець. Часом дратує бруд і безлад на вулицях міста. Але варто зауважити, що й рівень життя українців значно нижчий, ніж в більшості європейських країнах.

Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День», Єлизавета ОЛІЙНИК
Газета: 
Рубрика: