...Із такою країною складно домовлятися. Європейські політики, напевно, хотіли б бачити серед своїх українських переговірників людей з іншими поглядами. Необов’язково, щоб вони гралися в піддавки, головне — сповідування демократичних цінностей.
Про нове покоління в українській політиці говорять давно. За останні 20 років з’являлися різні політичні сили, проекти, платформи, фронти, нові прізвища, але пострадянська еліта як керувала країною, так і керує. Це не означає, що серед цих людей не було і немає достойних, але докорінно ситуацію в державі так і не вдалося змінити. Прихід у політику молодих людей має два проблемні аспекти. Перший — відсутність можливостей потрапити в систему, другий — якість нових політиків (зовсім інше). Звісно, якщо це молода команда Черновецького, то таке оновлення для країни не матиме результату (або він буде зворотний); якщо ж це самостійні, інтелектуально потужні та цілеспрямовані люди, то вони справді мають шанс. Тим більше — сьогодні, коли український виборець перебуває в пошуках альтернативи чинним можновладцям.
«Оглядинами» назвали перебування деяких українських політиків у Марселі. Євгенія Карр (Тимошенко), Віталій Кличко, Валентин Наливайченко, Наталія Королевська, Ігор Уманський та інші були запрошені нещодавно на XX Конгрес Європейської народної партії. «До них придивлялися, з ними зустрічалися, їх слухали, намагалися зрозуміти, а що ж нового, як і коли принесе це нове — європейське, нерадянське — покоління політиків України європейському політичному процесові? — гадає політолог Вадим Карасьов. — У Європі чудово розуміють, що сьогодні в Україні при владі перебуває останнє радянське політичне покоління: люди, чий досвід, навички та служіння, а точніше, — неслужіння суспільству формувалися за радянських часів. На зміну їм приходить нове суспільство, громадянські лідери, які пов’язують надію на процвітання своїх країн з об’єднаною Європою».
Відомо, що рушієм грузинських реформ було саме нове покоління політиків, що прийшли до влади з Михаїлом Саакашвілі. Останній, до речі, був присутній у Марселі. Обговорював європейські перспективи з президентом Франції Ніколя Саркозі. Також президент Грузії провів неофіційну зустріч із лідером партії «УДАР» Віталієм Кличком. Про підсумки зустрічі говоримо з грузинським політологом Ніко ЧІТАДЗЕ:
— Гадаю, ця зустріч невипадкова, як і зустріч Саакашвілі та Саркозі щодо перспектив дальшої інтеграції Грузії в європейські структури. І, мабуть, не лише Грузії, а також і України, і Молдови. Скоріше за все, говорили про те, як надалі розвивати відносини між Грузією та Україною. У цьому разі потрібно виділити грузинський досвід, що сприятиме дальшому просуванню України до європейських стандартів.
— Наскільки результативним був внесок молодих політиків у проведення реформ у Грузії?
— Вони відіграли значну роль у реалізації реформ у Грузії. Сьогодні багато представників молодого покоління в законодавчому, виконавчих органах влади Грузії. Зокрема, прем’єр-міністрові Грузії Нікові Гілаурі 36 років, є багато молодих міністрів. Адже тут головне — не лише вік, молоді грузинські політики мають західну освіту, отже, вони вільніші від радянської ментальності, притаманної представникам старшого покоління. Також західна освіта мотивує проведення реформ соціального, економічного, правового характеру. Саакашвілі — харизматичний лідер, але один у полі не воїн. Він би не зміг здійснити реформи без підтримки з боку молодих політиків. Особливо слід звернути увагу на реформи у сфері освіти та соціального захисту населення.
— Якою мірою сьогодні у Грузії стежать за молодими українськими політиками?
— Багато хто в Грузії вважає, що молоді політики повинні відіграти дуже важливу роль у здійсненні реформ в Україні. Після помаранчевої революції, коли до влади прийшов Ющенко із проєвропейською орієнтацією та демократичними поглядами, радикальні реформи так і не відбулися. Україна має дуже високий інтелектуальний потенціал, але молодих інтелектуальних людей за часів Ющенка так і не було залучено до політики. Тому реформи загальмували. Проте, зважаючи на високу культуру українського народу, я впевнений: Україна має великі шанси зблизитися з європейськими структурами.
