8 листопада на вул. Л. Толстого, 25 відбулися урочистості — відкриття меморіальної пам’ятної дошки, яку встановили на будинку, де мешкав відомий український гуморист, член Спілки письменників Павло Прокопович Глазовий. Ще за життя його називали «класиком гумору». Невичерпними джерелами творчості Глазового є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний. Його байкам притаманні дотепність і влучність. Чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту. Твори майстра із задоволенням виконували такі майстри художнього слова, як Сова, Литвинов і Паламаренко.
Захід організувала громадська організація «Міжнародний фонд імені Павла Глазового» за сприяння Християнсько-демократичного союзу. Серед учасників були учень Глазового, письменник-гуморист Віктор Євтушенко, один із найкращих читців Анатолій Паламаренко, відома актриса Театру ім. І. Франка Галина Яблонська, а також колеги Павла Прокоповича — письменники-гумористи.
«Сміху іскорки ясні залишив по собі класик сучасного українського гумору, справді-бо народний улюбленець Павло Глазовий (1922 — 2004 рр.) — підкреслив Анатолій СКРИПНИК. — Славі, що прийшла до нього, він не прагнув запобігати. Пошуковцем посад, звань, нагород ніколи не був (Глазовий у 1950 — 1961 рр. працював заступником головного редактора журналу «Перець», а згодом — журналу «Мистецтво». — А.А.). Тим надійнішою постає ця слава тепер. А народна шана — це передовсім природне відлуння на добро, яке ніс Павло Глазовий у світ... Він був високий, ставний, із красивим відкритим обличчям, що ледь-ледь підсвічувала тепла усмішка, навіть на людях він здавався самітником, зосередженим на своїх думках — наче над отією книгою, що кожен Майстер пише все життя. Павло Глазовий створив у своїх творах строкату й різноманітну галерею персонажів, що самі промовляють за себе, живуть своїм життям, постають такими, якими є: не кращими й не гіршими, але скрізь — справжніми. Котрі, то на жаль, то на радість, втілюють риси, характерні для свого часу і свого народу. У гумористиці Павла Глазового, в єдності віршованих історій, ситуативних подробиць, постає широка картина народного життя та його особливості: духовні, моральні, етичні й побутові»...
Серед останніх книжок відомого поета-сатирика: «Вибрані усмішки» (1992), «Веселий світ і Чорна книга» (1996), збірка «Сміхослов» (1997). У них зібрано твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, прозу, жартівливі поеми й дитячі казки.
