Українське відлуння Року Чеслава Мілоша
Триває Рік Чеслава Мілоша, яким у Польщі був оголошений 2011 рік. Але заходи, пов’язані з цією видатною постаттю поезії та культури загалом, відбуваються не лише у Польщі, а й в Україні.
У Києво-Могилянській академії відбулася презентація книжки українських перекладів есеїв Чеслава Мілоша «Велике князівство літератури» (видавництво «Дух і Літера» за підтримки Польського інституту). Як зазначила Оля Гнатюк, це «справжня енциклопедія культури ХХ століття». До книжки ввійшли роздуми поета над літературою, свободою, відносинами між країнами, ідентичностей, культур, над тими питаннями, які хвилювали його протягом цілого життя.
— Дуже важливо, — сказав Костянтин Сігов, — зокрема й для українського читача, що Чеслав Мілош завжди прагнув поєднати культуру своєї батьківщини, тихої литовської провінції, з усесвітнім, універсальним, однаково цінуючи й перше, й друге.
Організатори презентації — Центр польських і європейських досліджень Могилянки —показали присутнім невеличкий фільм «Зустрічі з Чеславом Мілошем», де про досвід спілкування з ним розповідають діячі сучасної польської культури, а сам поет декламує кілька своїх творів.
Також з’явився аудіодиск, на якому Сергій Жадан і Тарас Прохасько начитують у музичному супроводі ансамблю Nostri Temporis свої переклади віршів Чеслава Мілоша.
І, як повідомила заступниця директора Польського інституту Анна Лазар, до кінця 2011 року вийде друком нова антологія перекладів поезії Мілоша. Вірші для перекладів добирали сучасні молоді польські поети, а переклади робили молоді українські поети. Це, звичайно, має додати проектові експериментальності, накреслити цілу мережу перетинів поезійних і перекладацьких концепцій, індивідуальних контекстів.
Узагалі, в поезії творчість Чеслава Мілоша можна вважати одним із символів ХХ століття. Цей автор пережив чимало характерних для свого часу ідеологічних, естетичних мутацій (чого варті хоча б його спогади в нещодавно перекладеній українською «Абетці» про те, як він із друзями в молодості сперечався, яка рима є більш пролетарською). У його віршах поєднались оголена сюжетність, притча, напруга екзистенційних моментів, метафоричність, спокій і експеримент, лагідність і епатаж. Тому читаючи його, ми згадуємо, вшановуємо, осмислюємо цілу епоху в історії літератури. А, можливо, навіть робимо висновки.
Письменники спробували стати футболістами
Під час львівського Форуму видавців відбулася незвична літературна, а, точніше, навкололітературна подія — любительський футбольний матч «Письменники проти читачів». Його було приурочено до презентації антології малої прози «Письменники про футбол», що вийшла у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля». Основу команди письменників склали харківські автори — Сергій Жадан, Сашко Ушкалов і Ігор Зарудко. В команді читачів можна було побачити найрізноманітніших гравців, серед яких і інші письменники чи їхні друзі. Матч закінчився з рахунком 6:3 на користь читачів. Двох письменників-футболістів було травмовано — це «натуралізований» в Україні білорус Сергій Прилуцький та Андрій Бондар. Незважаючи на поразку, письменники планують продовжити свою любительську футбольну кар’єру. Як знати, можливо, це приверне додаткову увагу до літератури в контексті пріснопам’ятного чемпіонату Європи, а, може, принесе авторам нові враження, що плідно позначаться на їхній творчості.
Пам’яті двадцяти борців за незалежність
У Києві, в Музеї літератури, презентували нове видання, присвячене двадцятиріччю незалежності. Це — книга «Біля витоків незалежності». В ній розповідається про двадцятьох різних і яскравих діячів, котрі в останні десятиліття радянського тоталітаризму, як могли, наближали 24 серпня 1991 року, але сьогодні їх уже немає з нами.
Ініціатором проекту виступив Арсен Пушкаренко, а упорядником — Михайло Сидоржевський. Серед героїв книжки читач зустріне В’ячеслава Чорновола, Василя Стуса, Петра Григоренка, Юрія Іллєнка, Валерія Марченка, Василя Симоненка, Назарія Яремчука, Володимира Івасюка, Данила Шумука, Олексу Тихого, Аллу Горську, Анатолія Солов’яненка, Григора Тютюнника, Віктора Некрасова та інших.
— Двадцять постатей — це, звісно, лише мала частина патріотів, — сказав Михайло Сидоржевський. — Насправді їх були мільйони. Тому багатьох із тих, хто мав би бути в цій книжці, вона, на жаль, не вмістила. Дуже сподіваюся, що ідея матиме продовження. Адже наші «підлі і скупі» часи вимагають героїв, особливо коли держава від своїх героїв відмовилася. Ця видання — ніби ще одна цеглинка в підмурівок українського дому.
— Ці люди були справжніми «магнітами» свого часу, — зазначив один із авторів книжки, Павло Мовчан. — А їхнє життя стало однозначним запереченням міфу про те, що Україні незалежність буцімто «впала з неба». Втішно, що такі проекти втілюються всупереч політиці офіційної влади, зокрема того осоружного міністра, що його ім’я навіть не хочеться згадувати. Ще важливіше, що їх ініціює наша молодь, котра вже, на щастя, має можливість знати справжню історію.
Під час презентації Атена Пашко прочитала два вірші публіцистичного характеру — один присвячено В’ячеславу Чорноволу, другий звернено до української молоді. А Арсен Пушкаренко розповів, що «Біля витоків незалежності» хочуть презентувати і за кордоном, у Відні, Празі, Варшаві.
