Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Важкі будні легкої промисловості

Щоб успішно освоїти європейський ринок, бізнес просить записати в договір про ЗВТ нульові або дзеркальні ставки на експорт продукції
5 жовтня, 2011 - 00:00
ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ ВАЛЕНТИНИ ІЗОВІТ, НЕЛЕГАЛЬНИЙ СЕГМЕНТ РИНКУ ОДЯГУ ТА ВЗУТТЯ В КРАЇНІ У П’ЯТЬ РАЗІВ ПЕРЕВИЩУЄ ЛЕГАЛЬНИЙ... / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Підприємці легкої промисловості цього тижня мають зустрітися з прем’єр-міністром України Миколою Азаровим. Очільникові Кабміну бізнес уже підготував чимало запитань і пропозицій, наприклад, про внесення змін до Податкового кодексу та договору в рамках СОТ, про умови роботи в рамках зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС, відшкодування ПДВ тощо. За словами президента-голови правління асоціації «Укрлегпром» Валентини Ізовіт, зустріч потрібна, щоб дати друге дихання галузі, яка перебуває в кризовому стані з 1991 року.

Внутрішній ринок на 70—80% заповнено імпортним взуттям та одягом (переважно китайським), тимчасом як українське виробництво товарів легпрому скоротилося в десятки разів, каже вона. За її словами, замість 750 тисяч працівників в галузі лишилося 100—104 тисяч. Загалом весь внутрішній ринок товарів легпрому Ізовіт оцінює в 60 мільярдів гривень. Причому з них 6,6 мільярда гривень — продукція українського виробництва, 20,5 мільярда гривень — імпорт, а решта — контрабанда і «сірий» імпорт, повідомила Ізовіт, відповідаючи на запитання «Дня». На її думку, реформування галузі поверне всі втрачені місця і збільшить зайнятість у суміжних галузях, зокрема в текстильній, фарбувальній, хімічній.

Щоб цього досягнути, потрібно розв’язати проблему діяльності базарів, висловлює свій погляд на спосіб реанімації українського легпрому директор концерну «Ярослав» Олександр Барсук. За його словами, Україна на 20 років застрягла в базарах, тимчасом як мала йти шляхом розвитку цивілізованої торгівлі — створення магазинів. Базари, на його думку, найбільше зло для легпрому, бо вони — грунт для корупції та збуту контрабанди.

Ускладнює розвиток галузі, на думку підприємця, і високе податкове навантаження на зарплату та надмірна сплата відрахувань у різні фонди. За інформацією Ізовіт, з однієї заробленої гривні підприємство сплачує до бюджету 75—84 копійок. 2010 року тільки 57% підприємств легпрому мали прибутки, каже вона. Тому багато підприємців, щоб вижити, переходить працювати в «тінь».

Паралельно з послабленням податкового тиску підприємці просять державу всіма можливими способами максимально сприяти їхньому освоєнню зовнішніх ринків.

У цьому контексті важливе питання зміни правил гри в рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Як відомо, Кабінет Міністрів України сьогодні готує заявку до секретаріату цієї організації, щоб змінити окремі пункти угоди, підписаної три роки тому. На думку Ізовіт, треба збільшувати ставку на ввезення вживаного одягу та готовий одяг і взуття. За рештою статей легрпомівського імпорту, на її думку, потрібні нульові ставки мита.

З іншого боку, підприємців галузі цікавить європейський ринок. За словами Барсука, очолюване ним підприємство експортує 15% всієї продукції. Причому половину відправляють у Росію. «І не тому, що вона найбільший покупець. Просто Європа відгородилася від України митами, які сягають 6—12% залежно від виду продукції. Це дуже велика сума», — пояснює він. Тому, готуючись підписувати договір про зону вільної торгівлі з ЄС, українській стороні варто записати до нього нульові ставки на експорт українського одягу та взуття або ж дзеркальні мита, підсумовує він.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: