На фасаді дніпропетровського кінотеатру «Батьківщина» в урочистій обстановці відкрито меморіальну дошку відомому українському кінематографісту Данилові Сахненку (1879—1930). Мешкаючи в дореволюційному Катеринославі, він почав свою кар’єру звичайним кіномеханіком у синематографі. Потім знімав хроніку для французької фірми «Пате», вистави театру М. Садовського, а пізніше поставив історичний фільм «Запорізька Січ» про кошового отамана Івана Сірка, фільми «Кохання Андрія» (за мотивами «Тараса Бульби» М. Гоголя), «Мазепа» (за поемою О. Пушкіна «Полтава»). Після революції Д. Сахненко служив кінооператором у Першій кінній армії С. Будьонного, працював у Катеринославській філії кінокомітету і в центральній лабораторії ВУФКУ в Харкові. Творчість одного з перших кінематографістів України після його смерті незаслужено забули на довгі роки, а могила майстра в Харкові не збереглася. Велику роль у «поверненні» Д. Сахненка відіграли дослідження дніпропетровського краєзнавця, автора «Дня» Миколи Чабана, який вивчав це питання понад три десятиріччя. «На жаль, фільми Д. Сахненка наразі не вдалося знайти в кіноархівах, хоча є дані, що вони зберігаються в Москві. Виявлено лише зняті ним фрагменти, зокрема хронікальні стрічки про приїзд до Катеринослава імператора Миколи II, про Лютневу революцію 1917 року й про деякі події Першої світової та громадянської війни», — розповідає він.
Відкрити меморіальну дошку в Дніпропетровську вирішив «Інститут україніки» — громадська організація, яка увічнює пам’ять про видатних земляків. Урочиста церемонія відбулася в рамках міжнародного фестивалю «Дніпро-Синема». Цікаво, що ця подія збіглася зі 100-річчям зйомок першого повнометражного українського фільму «Запорізька Січ», який за підтримки відомого історика Д. Яворницького знімав у Катеринославі Д. Сахненко. Історичний музей, який очолював Д. Яворницький, надав для цих зйомок старовинний козацький одяг і зброю, а сам директор музею виступив у ролі консультанта. Зйомки фільму «Запорізька Січ» відбувалися на ще не затоплених дніпровських порогах.
На церемонії відкриття меморіальної дошки голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач зазначив, що саме на базі робіт Д. Сахненка пізніше виросло українське кіно початку минулого сторіччя. «Довгий час вважали, — сказав він, — що до 20-х років в Україні кіно практично не було, хіба що якесь аматорське. Але зараз багато робіт показали, що на початку ХХ сторіччя кіно розвивалося, розвивалася кіноіндустрія, були такі люди, як Данило Сахненко. Тобто ми починаємо поступово виявляти фігури людей, які створювали кінокультуру. Блискуче кіно, яке виникло в Україні 20-ми роками, з’явилося не на порожньому місці». На пам’ятній дошці, відкритій на фасаді кінотеатру «Батьківщина» в Дніпропетровську, немає портрета Д. Сахненка: його фото дослідникам поки знайти не вдалося. Пошук матеріалів про життя і творчість піонера українського кінематографа триває.
