Заснована 2002-го, «Бібліотека газети «День» щороку представляє новинку, а то й дві. Цього разу — книжку «Сила м’якого знака, або Повернення Руської правди», до речі, дванадцяту за рахунком. Як зауважує головний редактор газети «День» Лариса Івшина, «Сила м’якого знака» — це «продовження історичного «серіалу» «Дня», який значно цікавіший за все те, що змушені були дивитися українці по «ящику». Просто тому, що він — про наше життя. І тому, що історія — це наука не про минуле...».
Ця книга — спроба «Дня», наших авторів, експертів і журналістів дослідити, як обкрадали українську історію, чого це коштувало українцям і чому ці спроби, попри все, провалилися.
— За тих інформаційних умов, в яких нині перебуває українське суспільство, такі видання, як «Сила м’якого знака», украй потрібні, — вважає історик Сергій КОТ. — Проблематика спадщини давньоруської держави надзвичайно важлива. Не з огляду на амбіції і самолюбство, мовляв, Київ був епіцентром величезної імперії, яка за впливом могла позмагатися з Візантією. Інакше кажучи, ми належали до когорти тих держав, що визначали долю Європи. А йдеться про те, що між Україною і Росією ведеться тривала боротьба за київську спадщину. Цей наш період Москва поцупила собі ще кілька століть тому. Її знахабнілість нині набирає нових форм. Наприклад, відзначення 1150-річниці російської державності. А насправді Київська Русь — один із каменів нашого самоусвідомлення. Тому що в світі відчувається інтерес до неї як до цивілізаційного високодуховного спадку. Як до первооснови багатьох культурних явищ в європейських країнах. Щоправда, чимало наукових розвідок про ті часи й не згадують про нас, адже виходять на замовлення і коштом РФ. Ясна річ, ми не можемо стояти осторонь. Це — наша боротьба!
Треба сказати, що автори газети (Петро Кралюк, Дмитро Степовик, Володимир Панченко, Сергій Кот, Олександр Палій, Станіслав Кульчицький, Кирило Галушко, Оксана Пахльовська, Валерій Степанков, Сергій Грабовський та, на жаль, уже покійні Клара Гудзик і Сергій Кримський) цю тему «освоювали» давно. Щоб довести, що наявність цього «малопомітного» м’якого знака розставляє правильні акценти і знімає з багатьох очей «імперські окуляри» й великодержавну полуду. «Ь», за словами одного з упорядників Ігоря СЮНДЮКОВА, — своєрідний індикатор (наче в хімічному досліді), що, власне, заперечує так звану спільну історію.
«Історія Київської держави для сьогоднішньої України — це «паспорт» в Цивілізації, — вважає Лариса ІВШИНА, за загальної редакцією якої книга вийшла друком. — Визнання повноти нашої історії — це складна робота. Передусім для самих українців. Можливо, тому до неї так довго не приступалися...»
Уже в процесі роботи над книжкою стало очевидним, що історія ІХ-ХІ століття набула гострої актуальності. Видання «Сили м’якого знака» співпало в часі з показовими подіями. Зокрема, виставкою Holy Russia («Свята Росія») з багатьма українськими експонатами під чужою вивіскою в паризькому Луврі (потім її ж експонували в Третьяковській галереї в Москві), підписанням Дмитром Медведєвим указу про святкування 1150-річчя зародження російської державності...
— Чи має право сучасна Росія на давньоруську спадщину? — говорить історик Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ. — Звичайно ж. Російські обласні центри Ярославль і Володимир носять імена київських князів, які їх заснували. Та виникає запитання, коли в одному з них збираються політики і вчені, щоб заявити: давньоруська спадщина — це наше все! (За Олександром Пушкіним.) У радянські часи побутувала концепція спільної колиски трьох східнослов’янських націй, народжених з одного кореня. Єдина давньоруська народність, подібно радянському народу як новій історичній спільності, — це позбавлена наукового фундаменту ідеологема імперського походження. Твердження про спільну колиску не перешкоджали долучати все східноєвропейське середньовіччя в історію Росії, а про українців згадувати тільки з XІV століття... Але тепер в РФ відроджується більш радикальна дореволюційна концепція, в якій ми, як самостійний народ, відсутні в усі часи. Ось чому українське суспільство мусить звернути увагу на давньокиївську спадщину.
До речі, Сергій Кот, а також Кирило Галушко, Володимир Панченко та Петро Кралюк безпосередньо презентуватимуть новинку на львівському Форумі видавців — 15 вересня о 14 годині у Блакитній залі Палацу Потоцьких. Запрошуємо! «Сила м’якого знака» має всі шанси стати бестселером, вважають експерти «Дня», а ви, дорогі наші читачі, можете отримати автографи авторів книги. Шукайте нас на Форумі видавців у Палаці мистецтв (стенд № 335, 3 поверх) або замовляйте книгу вже зараз за номером (044) 414 64 00 або електронною адресою [email protected].
