Події, що розгортаються в Лівії, перебувають у центрі уваги світової спільноти. Дедалі більше країн визнають Національну перехідну раду Лівії. Наприкінці минулого тижня в Парижі під головуванням президента Франції Ніколя Саркозі та прем’єр-міністра Великобританії відбулася міжнародна конференція «Друзів Лівії» за участю понад 60 глав держав та урядів. Які можливості відкриваються перед Україною після закінчення громадянської війни в Лівії? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю Спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки Євгена МИКИТЕНКА.
«УКРАЇНА І ЛІВІЯ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ДРУЖНІМИ КРАЇНАМИ...»
— Чи не запізно Україна визнала Національну перехідну раду Лівії? Наприклад, Росія зробила це раніше і навіть встигла взяти участь у конференції «Друзів Лівії», що відбулася минулої середи в Парижі.
— Із самого початку внутрішньополітичного конфлікту і в період ведення інтенсивних бойових дій у Лівії ми дуже уважно відстежували їхній перебіг. На той момент, як і зараз, у центрі уваги нашої держави була турбота про життя і здоров’я кількох тисяч українців, які перебували на територіях, підконтрольних як повстанцям, так і режиму М. Каддафі. За нашими оцінками, в Лівії досі продовжують залишатися близько тисячі громадян України. Саме на гарантування їхньої безпеки, що є головним обов’язком нашої держави, й були спрямовані наші двосторонні контакти ще на ранній стадії конфлікту з усіма учасниками збройного протистояння: з високими представниками НПР Лівії під час червневої зустрічі в Києві, у межах Четвертого засідання міжнародної Контактної групи в липні, представництвом НПР при ООН, а також із представниками офіційної влади. До речі, ані Росія, ані будь-яка інша європейська держава не мала й не має на лівійській території такої кількості своїх громадян.
Вважаю, що саме закінчення основної фази збройного протистояння в Лівії й стало зваженим, логічним та своєчасним кроком нашої держави з визнання Національної перехідної ради єдиним законним представником лівійського народу. Ми цінуємо те, що під час конфлікту кожна з його сторін намагалася не допускати порушення прав громадян України, визнаючи їхню благородну місію медичної допомоги постраждалим. Україна вже звернулася з відповідною вимогою до нової лівійської влади й надалі забезпечувати безпеку громадян нашої держави на території Лівії.
До речі, Україна і Росія визнали НПР практично одночасно — 1 вересня цього року.
— А як вирішуватиметься доля затриманих громадян України, які перебувають під арештом повстанців?
— Так, дійсно, станом на понеділок у Триполі під арештом перебувають 22 громадянина України, які підозрюються в участі у лівійському збройному конфлікті на стороні режиму М. Каддафі. Умови утримання дев’ятнадцяти громадян України є задовільними: вони перебувають у кондиціонованому приміщенні, їх годують, дають питну воду. За сприяння відповідних органів нової влади одного українця звільнено з-під варти. Також здійснюються заходи щодо переведення ще трьох українців до більш прийнятного місця утримання. Питання їхнього оперативного визволення — на особливому контролі МЗС України і нашого посольства в Триполі.
«МИ РОЗУМІЄМО ПОТРЕБИ СУЧАСНОЇ ЛІВІЙСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ...»
— Які можливості відкриваються перед нашою країною зі зміною влади в Лівії? Чому не вдалося скористатися домовленостями, яких було досягнуто нашими президентами з лівійським лідером?
— Відповідаючи на ваше запитання, хотів би розпочати відповідь з його другої частини. Вся історія відносин між нашими країнами, починаючи з 1992 року, була досить насиченою, відбулися візити на найвищому рівні. Різні делегації на рівні керівників міністерств і відомств двох держав здійснили чимало візитів в Україну та Лівію, досягнуто середньо- і довгострокових домовленостей щодо реалізації конкретних взаємовигідних економічних та інвестиційних проектів, які поступово починали реалізовуватися.
Сьогодні Україна і Лівія залишаються дружніми країнами, пов’язаними між собою давніми взаємними симпатіями. Зрозуміло, сьогодні перед новим керівництвом Лівії стоїть першорядне завдання — відбудова країни і налагодження постконфліктного життя. Як це має бути, друзі завжди повинні допомагати одне одному, отже, наші дві країни співпрацюють і співпрацюватимуть у майбутньому. Ми завжди були поруч. Наші медичні працівники дотепер лікують лівійців. Україна також має намір активно долучатися до відбудовчих процесів, надання гуманітарної й технічної допомоги лівійцям.
Що в цьому контексті може запропонувати Україна Лівії? Це, передусім, високі технології, промисловий та сільськогосподарський потенціал за конкурентною ринковою ціною. Ми розуміємо потреби сучасної лівійської економіки і здатні запропонувати ефективні способи задля їх задоволення. У цьому контексті наші країни мають ще не використаний значний потенціал реалізації взаємовигідних інвестиційних проектів у нафтогазовій, машино-, авіа- та суднобудівній сферах, у галузях хімпрому, агропромислового комплексу, водного господарства тощо.
Також сподіваємося на заявлений раніше головою НПР Лівії намір визнати всі досягнуті минулою владою міжнародні домовленості.
— Загалом, на вашу думку, як надалі розвиватиметься Лівія? Яку форму правління обере народ цієї країни?
— На теперішньому етапі на території Лівії ще тривають бойові дії, що продовжує негативним чином впливати на процес внутрішньополітичної стабілізації в країні. Ми вітаємо завершення активної фази воєнних дій у країні. Проте як надалі розвиватиметься країна, яка в неї буде Конституція, форма правління і державна структура, визначатиме народ Лівії. Це його законне суверенне право. Ми ж сподіваємося на остаточне припинення збройного протистояння, відновлення стабільності та активізацію політичних процесів, кінцевою метою яких повинно стати створення нової процвітаючої демократичної Лівійської держави.
— Чи зміниться політичний ландшафт у Північній Африці та на Близькому Сході після перемоги повстанців над лівійським диктатором?
— Переконаний, що зміниться. Зрозуміло, події в Лівії не можуть не вплинути на політичну ситуацію в регіоні Північної Африки та Близького Сходу. Водночас, на мою думку, це питання має стати предметом серйозного вивчення на рівні експертів, політологів і науково-дослідних центрів.
«МИ УВАЖНО СТЕЖИМО ЗА НИНІШНЬОЮ СИТУАЦІЄЮ В СИРІЇ...»
— Євгене Олеговичу, на вашу думку, чи не повторить долю Каддафі президент Сирії, де тривають масові протести і проти цієї країни запровадили санкції США, ЄС?
— Вважаю, що нині навряд чи хтось може спрогнозувати, чи повторить президент Сирії Б. Асад долю М. Каддафі. Насамперед тому, що ситуація в Сирії та ситуація в Лівії суттєво відмінні.
Як відомо, за час масових акцій протесту в Сирії керівництво цієї країни виконало низку вимог маніфестантів щодо демократизації політичної системи країни та покращення соціальних-економічних умов.
Зокрема, було ухвалено важливі закони, які лібералізують політичну систему країни, скасовано Закон про надзвичайний стан, який діяв у країні з 1963 року. Слід згадати ухвалення законів про проведення мирних маніфестацій, про політичні партії та про загальні вибори.
Ми сподіваємося, що внаслідок національного діалогу, про який було заявлено сирійським керівництвом, урядові САР вдасться досягти консенсусу з представниками опозиції та, таким чином, відновити громадянський мир і злагоду в країні.
— Яку політику слід вести нашій країні стосовно Сирії, зважаючи на це?
— У своїй політиці стосовно Сирії ми, насамперед, виходимо з багатого досвіду двосторонніх відносин із цією країною. Українсько-сирійські відносини мають давню історію, яка сягає часів існування СРСР, та залишаються традиційно дружніми.
У Сирії проживає багато українських громадян — за неофіційними даними, понад дві тисячі, — активно розвивається економічне співробітництво між двома країнами.
Водночас ми також уважно стежимо за нинішньою ситуацією в Сирії. Ми підтримуємо кроки уряду Сирії, спрямовані на реформування політичної системи, і сподіваємося, що вони будуть позитивно сприйняті міжнародною спільнотою та призведуть до стабілізації ситуації в цій арабській країні.
ДО РЕЧI
Учора стало відомо, що Міністерство закордонних справ України повторно викликало посла Лівії у Києві Фейсала Атію Аль-Мабрука Аль-Шаарі щодо арешту в Лівії 23-х українців. Лівійські повстанці й досі утримують 19 громадян України в гуртожитку підприємства, де вони працювали; ще трьох утримують окремо, біля аеропорту «Мітіга». Зусиллями українських дипломатів було звільнено поки що одного полоненого, який зараз перебуває у рідних у Триполі. Командир повстанців Отман бен Отман спочатку казав, що українці були озброєними та навченими снайперами, але після того як затримані дали інтерв’ю журналістам, змінив свої свідчення. Прізвища затриманих українців, у яких повстанці відібрали паспорти, гроші та комп’ютери, не називаються. Як відзначили у МЗС, українські дипломати й надалі домагатимуться звільнення полонених і переведення їх на територію Посольства України в Лівії, де їм гарантована повна безпека.
