Запорізькі мости матимуть державний статус
Нещодавно до Запоріжжя надійшла радісна звістка: прем’єр-міністр Микола Азаров дав доручення надати державний статус запорізьким мостовим переходам (через Новий і Старий Дніпро — з острова Хортиці відповідно на Лівий та Правий береги) й завершити будівництво першої черги 2012 року. А нині ж ситуація з багатостраждальними мостами в Запоріжжі така: потрібно або будувати, або консервувати споруджене, інакше багато з уже збудованого доведеться руйнувати і робити заново, адже ті сім років, коли можна було освоювати виділені з державного бюджету гроші, минули. Бо сталеві ванти, які має виготовити німецький завод британської фірми, буде поставлено через 18 місяців після повної передоплати. Та й конструкції 600-метрової «нерозрізної балки», такого собі «містка», що його збираються перекинути через Дніпро між двома основними опорами, також будуть поставлені не раніше ніж через вісім місяців після оплати. І хоч виготовлятимуть їх вітчизняні заводи, але й вони замовлять спецсталь лише тоді, коли будуть впевнені, що гроші від замовника є. Потрібні кошти й на добудову плавучого крана в Севастополі, яким ту «нерозрізну балку» підніматимуть частинами з понтонів на місце монтажу. Адже кинуті напризволяще конструкції за рік-два вже точно не дадуть досягти точності до міліметра на вже згадуваній 600-метровій ділянці моста. Тому сьогодні це вже не залежить навіть від наявності обіцяних коштів — півтора мільярда гривень, що в десять разів більше, ніж суми, які щороку виділяли всі попередні уряди. Бо коли гроші будуть сьогодні й зараз, то британсько-німецькі постачальники зможуть надати ванти не раніше, ніж у лютому 2013 року. А без цих сталевих канатів, що підтримуватимуть головний проліт мосту, годі й говорити про якусь першу чергу, повідомляє Леонід СОСНИЦЬКИЙ, Запоріжжя.
У Луцьку не буде ні вулиці Тимошенко, ні вулиці Гонгадзе
І сталося це з волі луцького міського голови Миколи Романюка, який заветував рішення міської ради про перейменування одразу 27 вулиць обласного центру Волині, одна з котрих мала б ім’я опального екс-прем’єр-міністра. Ці 27 вулиць нині названі іменами героїв комуністичних часів — Доватора, Лазо, Олега Кошового, Баумана, Тухачевського тошо. Проте пропозиції депутатської комісії про нові назви не знайшли підтримки ні серед народних обранців, ні серед міщан і краєзнавців. Пропонувалось увічнити імена людей, які були знані в Луцьку, однак від часу їхньої смерті минуло небагато часу, щоб оцінити їхній внесок в історію Волині та України. Або це були особи, відомі в історії, проте мало пов’язані з Волинню.
Особливий ажіотаж виник навколо найменування однієї з вулиць іменем Георгія Гонгадзе. Громада не сприйняла поверхового пояснення причин такого найменування тим, що на вулиці Лазо, яка мала стати Гонгадзе, розташований приватний виш, який готує журналістів. Про поверховість і політичні ігри навколо перейменування луцьких вулиць газета «День» уже повідомляла (№131 за 28 липня 2011р.), з цього приводу публічно висловлювались і фахівці, й рядові громадяни. Можливо, якби депутати з «Батьківщини» та «Свободи» врахували і думку громади або принаймні кваліфіковано пояснили намір назвати ту чи іншу вулицю саме так, подальшого розвитку подій не було б. Але у прагненні бути більшими патріотами, ніж хтось, луцькі «біло-сердечні» додумалися замість вулиці Гонгадзе назвати її вулицею Юлії Тимошенко. Міркування міського голови, що згідно з положенням вулиці можна називати лише іменами покійних людей, не сприймалися. На недавній сесії міської ради вето міського голови не було подолане. 27 вулиць нині матимуть свої тоталітарні імена й надалі. Але шкода, що в цій дискусії постраждали особи, які справді прислужилися Волині та Україні. Це, зокрема, князі Ружинські, чий рід із села Ружин, що у Турійському районі, дав Україні кількох гетьманів. Не буде поки що у Луцьку й вулиці талановитого самодіяльного композитора Степана Кривенького, автора неофіційного гімну Волині. Як не буде повернуто й гарних історичних назв — Шпитальна, Срібна, Рогова, П’ятницька гірка.., повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
Iван Франко постав у Немирові
За ідейного натхнення очільника місцевого об’єднання «Просвіта» та спілки журналістів газети «Акценти» Володимира Яременка, активної допомоги районної ради, що виділила левову пайку коштів, у Немирові, з нагоди 155-річчя від дня народження, відкрито пам’ятник Іванові Франку. Автором його є тамтешній скульптор Яків Куленко, у творчому доробку котрого монументи архітекторові Владиславові Городецькому, письменниці Зінаїді Тулуб, композиторові Миколі Леонтовичу та іншим визначним українським особистостям. У відкритті бюста взяли участь, окрім представників обласної та районної влади, громадськості, письменники Микола Рябий, Григір Мовчанюк, голова Конгресу української інтелігенції Вінниччини та літературно-мистецького об’єднання ім. В. Стуса Василь Кобець та ін. Голова благодійного фонду ім. І. Богуна, генерал-отаман Володимир Лебедевич вручив ініціаторові проекту Володимиру Яременку орден Івана Богуна I ступеня, повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.
Тракторне ралі з благодійним ефектом
У балці Тубай поблизу Сімферополя вже втретє за підтримки Ради Міністрів АРК відбулися тракторні змагання «Трак ПроХват-2011». Як розповідають організатори, захід відвідали близько 10 тисяч глядачів. Заїзди проходили на кільцевій трасі завширшки 10 метрів і завдовжки 1000 метрів із природними й штучними перешкодами. Крім того, всі трактористи взяли участь у четвертому етапі Чемпіонату України з екстремального автокросу — перегонах на виживання «Дербі ПроХват». У перегонах узяли участь 20 спортсменів-трактористів аграрних підприємств Криму, Краснодарського краю і Ростовської області (Росія). В українському фіналі перше місце виборов спортсмен з аграрного підприємства «Крымтеплица» Ярослав Домбровський, друге — Олександр Пренко з фіторадгоспу «Радуга», третє — Петро Трандафілов із агрофірми «Приазовське». У міжнародному фіналі переможцем визнано Анатолія Шишкіна (Росія), а друге місце судді присудили Ярославу Домбровському, третє — Олександрові Пренку. Під час змагань традиційно проходить благодійний збір пожертв. Цього дня кошти збирали для потреб онкологічного відділення Кримської дитячої лікарні ім. Титова, повідомляє Микола СЕМЕНА, Сімферополь.
