Заява про реформування НАК «Нафтогаз України» викликала нову хвилю словесної перепалки між Росією та Україною щодо газового питання. Усе почалося з п’ятничного доручення глави української держави Віктора Януковича Кабміну до 1 жовтня подати на розгляд керуючої ради Комiтету економiчних реформ програму реформування НАКу.
Кілька годин потому прем’єр-міністр України Микола Азаров пояснив: реструктуризація нафтогазового монополіста зумовить перехід до нового формату стосунків з «Газпромом». «Нафтогаз» як суб’єкт господарювання припинить своє існування, буде ліквідаційний період, і через певний час, після врегулювання всіх потрібних формальностей, будуть діяти на цьому ринку зовсім інші, нові компанії, сказав Азаров. Оскільки з’являться нові суб’єкти господарювання, продовжив прем’єр, усі чинні контракти між двома монополістами будуть переглядати. Однак реструктуризація, на думку Азарова, — не єдиний аргумент перегляду газових домовленостей. Контракт 2009 року суперечить міждержавним угодам України і Росії, а ратифіковані міждержавні угоди в газовій сфері вищі, ніж господарський контракт, підписаний НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром», уважає він. Тож ці аргументи український прем’єр виклав у листі до глави російського уряду.
Реакція російської сторони була миттєвою. Першу репліку у відповідь подав голова «Газпрому» Олексій Міллер. Він схвалив реструктуризаційні наміри й бажання переглянути газовий контракт, але тільки за умови злиття українського та російського нафтогазового монополістів.
Наступних заяв експерти чекали після зустрічі українського й російського президентів в рамках роботи на саміті СНД у Душанбе. Але, як заявила прес-секретар президента Росії Наталія Тимакова, окремої робочої зустрічі двох глав держав не відбулося, і президенти тільки «обмінялися думками на полях саміту». Не пролунало й прямої оцінки від Дмитра Медведєва, який за кілька днів до того вже встиг назвати дії України в газовому питанні «утриманством» і запропонував знизити ціну на газ в обмін на приєднання до Митного союзу або ж продаж газотранспортної системи. Та попри мовчанку першої особи Росії в Душанбе, Україна таки отримала чергову оцінку своїх газових пропозицій із вуст офіційної речниці Москви. «Вважаємо неприйнятними маніпуляції процедурою реорганізації для того, щоб виправдати односторонню відмову від чинної угоди. Будь-які внутрішньодержавні рішення України не мають впливати на виконання міжнародних зобов’язань. Інакше це може спричинити тяжкі наслідки для економіки України», — заявила Тимакова.
Схоже, такі репліки та аргументи не сподобалися Віктору Януковичу, який, перебуваючи в Душанбе, публічно заступився за своїх підлеглих. Україна не сприймає будь-якого тиску в процесі переговорів щодо перегляду ціни на російський газ, заявив він. «Спочатку загнали нас у кут, потім почали диктувати умови. Це принижує сьогодні не мене особисто, а це принижує державу, і я не можу цього допустити», — підкреслив Янукович. Зробивши різкий випад у бік Білокам’яної, він паралельно наголосив, що попри категоричну вимогу сусідки знизити ціну тільки в разi об’єднання «Нафтогазу» i «Газпрому» Україна продовжуватиме діалог зі своїм стратегічним партнером. А суд для розв’язання газового питань, на думку Януковича, — остання інстанція. Наприкінці свого виступу глава держави також натякнув, що газове «питання вирішуватимуться на найвищому рiвнi».
Чи допоможе реструктуризація НАКу переглянути газові контракти? Та які ще є варіанти розв’язання цього питання? Про це «День» запитав експертів.
Провести український ринок газу до європейського зразка (зокрема, реструктуризувати НАК) Україна мала до 1 січня 2012 року, розповідає «Дню» експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. На думку експерта, реструктуризація потрібна, бо НАК вже давно став важким ярмом для бюджету України. За його підрахунками, через дотування цін на газ для населення цьогорічний дефіцит компанії на кінець 2011 року буде 15—20 мільярдів гривень та ще плюс 2 мільярди доларів (борги перед західними банками, які вдалося реструктуризувати 2009 року). Але різка зміна термінів виконання цього завдання, на його думку, свідчить про «продовження «тихої» війни між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» в контексті переговорів про ціну на газ».
Крім того, продовжує Корольчук, «реструктуризація — це сигнал для росіян, що Україна готова йти на діалог у певних питаннях». Наприклад, як варіант, каже експерт, може бути виокремлення внаслідок реструктуризації в окрему компанію «Укртрансгаз», яку згодом акціонують. Тож «трубою» зможуть управляти Україна, ЄС та Росія. Але, каже Корольчук, росіяни хочуть мати пакет 50% і більше. Тому питання, чи вдасться домовитися.
«Реструктуризація НАК «Нафтогаз України» навряд чи вплине на розірвання газового договору з «Газпромом», — говорить «Дню» старший партнер компанії «Ілляшев та Партнери» Роман Марченко. — Двосторонній договір може не виконуватися винятково лише за згодою іншої сторони. Тобто жодні дії однієї зі сторін не можуть бути підставою для невиконання газового договору... Без згоди «Газпрому» впливу на виконання зазначених у договорі пунктів це не матиме».
З юридичного погляду, на думку Марченка, може бути три варіанти розв’язання питання. «Перший — звернення до компетентного суду, який вказано в самому договорі (Стокгольмський арбітраж). Другий — за згодою обох сторін. І третій — банкрутство або ліквідація юридичної особи, що є учасником договору, тобто припинення в цьому разі діяльності НАК «Нафтогаз України», причому без правонаступництва. Одноосібною стороною за зобов’язаннями в цьому газовому договорі з української сторони є юридична особа НАК «Нафтогаз України». Інші юридичні особи чи держава Україна не несуть прямої відповідальності за боргами цієї компанії (звичайно, не йдеться про відповідальність політичну)», — зазначає можливі варіанти врегулювання газового спору він. «На мій погляд, оптимальним варіантом в цій ситуації є досягнення політичних домовленостей. Газове питання не мають розв’язання в арбітражі, але якщо юристи НАКу знайдуть реальні підстави для перемоги в міжнародному арбітражі, тоді — так. Але найгірший варіант — звернутися до суду і програти. Тоді шлях до компромісу буде ще складнішим», — підсумовує він.
Натомість Корольчук уважає, що найкращий варіант — звертатися до суду. «Треба було подавати ще півроку назад і спокійно, виважено, без зайвих емоцій розв’язувати суперечку, як всі це роблять», — каже він. «А так, — зауважує він, — Україна ризикує опинитися без газу в опалювальний сезон».
За інформацією «Економічної Правди», яка посилається на ІТАР-ТАСС, віце-президент найбільшої енергетичної компанії республіки «Польське Гурніцтво нафтове і Газовніцтво» (ПГНіГ) Радослав Дудзінский убачає серйозні підстави вимагати від «Газпрому» зниження цін на газ. І з лютого 2011 року польська компанія почала проводити з російським «Газпромом» переговори, які мають завершитися в жовтні. Якщо до того часу сторони не досягнуть згоди, то польська сторона готова шукати справедливості в арбітражному суді.
