Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Handmade – на передову

На Михайлівській площі волонтери провели акцію «Подарунок солдату»

Затягнене хмарами небо, де-не-де падає дрібний дощ, закінчується служба у Михайлівському соборі, лунають дзвони із дзвіниці, у перемішку з ними звучить «Два кольори мої…» Дмитра Павличка, а на Михайлівській площі опівдні запановує особлива атмосфера. На фоні уже добре відчутної осені волонтери спробували створити атмосферу домашнього затишку та тепла і передати цю енергетику солдатам на Схід. Так, у центрі Києва проходила недільна акція «Подарунок солдату». Для участі у ній запросили майстрів, котрі б навчили бажаючих виготовити щось своїми руками: варити мило, в’язати теплі шалики, робити ляльку-мотанку, плести маскувальну сітку, розписувати торбинки чи вирізати листівки. А зібрані за день ручні подарунки уже ввечері, відразу після акції, хочуть повезти солдатам на передову.

Мабуть, якби не антисонячна погода, людей прийшло б значно більше. Найбільше зацікавила акція батьків з дітлахами. Саме діти найохочіше долучались до майстер-класів, не минали практично жодної палатки, де б на свій вік змогли щось зробити власноруч. Семирічна Катруся розмальовувала і кружку для солдата, і прикрашала кольоровою глазур’ю печиво, і навіть варила мило. Мама Людмила Миколенко привела доньку сюди, щоб долучити до чогось хорошого. Подібні заходи намагаються не пропускати, це вже стало для родини елементом патріотичного виховання.

«Минулими вихідними ми теж брали участь у благодійному пробігові. Катруся знає, що це для солдат, ми робили вже листи на передову, - розповідає  мама Людмила, у якої навіть навіть нігті на руках у жовто-блакитній гамі. Це улюблений родинний колір. – Минулого року уперше донька намалювала для бійців величезне серце жовто-блакитне, і написала: «Бажаю перемоги». А перед Днем Незалежності ми їздили у госпіталь до солдатів, привезли подаруночки. Одному з них задзвонив якраз хтось зателефонував, а він каже: «Ти не уявляєш, до нас такі красуні прийшли просто поговорити». Наскільки їм було приємно. Вони нас захищають, а ми підтримуємо їхній моральний дух».

Акція «Подарунок солдату» проводиться уже втретє. Крім неї волонтери проводять «Благодійний аукціон побачень для бійців АТО». «Після нового року у нас виникла ідея вийти в оф-лайн, зробити щось на зразок фестивалю, коли люди можуть зробити щось своїми руками і відправити бійцям. Ми робимо корисні подарунки або щось для душі», - каже координаторка акції Ксенія Пасічник.

Зібрані за акцію подарунки цього разу поїдуть до бійців 501-го батальйону. «Ми допомагаємо ще 11-му батальйону територіальної оборони та 128-ій бригаді. З аукціону ми зібрали за рік десь 150 тисяч гривень. Кожна людина може виставити як побачення з собою лот, переможець іде на зустріч, а гроші – на АТО. У нас уже дві подружні пари склалось, і дуже багато пар, котрі зустрічаються, - розповіла Ксенія Пасічник. – А за дві попередні акції «Подарунок солдату» ми відправили десь 50 чималих коробок. Їм там холодно на фронті. А такі душевні подарунки трохи їй підбадьорять».

Про холод на передовій нагадувала і сама погода, і присутні на акції волонтери фонду «Єдина країна», вони привезли на Михайлівську площу буржуйку власного виробництва, одночасно вона служить для обігріву бліндажа та сушки білизни. Активісти вже відправили на фронт близько 30 таких саморобних пічок. Роблять ще міні-буржуйки, котрі служать суто для розігрівання їжі. До зими хочуть по максимуму забезпечити солдат такими обігрівачами, а на акцію прийшли, щоб нагадати нам: попри нібито затишшя на передовій підтримка бійцям вкрай необхідна.

«Зараз наче усі заспокоїлись, перестали вірити у будь-що, тому наша мета – не показати, що ми щось робимо, дайте нам гроші тощо, а нагадати, що боротьба триває. Є бійці, які потребують нашої підтримки і чекають на неї. Зараз не можна зупинятись, треба робити щось кожного дня, доки не настане мир і спокій», - пояснила волонтерка фонду Катерина.

Організатори зазивали киян долучатись до акції, то розповідаючи про подію у мікрофон, то вмикаючи патріотичні пісні. Однак одні проходили швидко повз ятки, інші зазирали до кожного майстра, аби щось зробити. Ми зустріли двох дівчат, котрі переходили від майстра до майстра. Юлія Письменна розповіла, що прийшли сюди на запрошення знайомої, за якусь годину встигли розмалювати торбинки-обереги, прикрасити пряники і виготовити листівки. Її подруга Катерина Іващенко поділилась написаним у листі: «Ми віримо у вас, пишаємось, здоров’ячка і тримаємо кулачки».

На столику у майстрині Владислави Верхогляд за перші години акції назбирався добрий десяток металевих кружок, розписаних дітьми та дорослими. Здебільшого малювали наш стяг та писали коротке побажання бійцеві. Жінка розповіла, що проводити різні майстер-класи- це її хобі, бо сама за освітою філолог. На акцію зголосилась, бо це поклик душі і можливість підтримати бойовий та моральний дух хлопців.

Були серед майстрів і такі, що ніякого відношення до мистецтва не мають, але хочуть щось робити для фронту. Аліса Андейко працює у телекомпанії «1+1», а на акції вчила варити мило: «Якось подумала, що такого цікавого передати на фронт, випадково побачила ролик про миловаріння, спробувала зробити. Це доволі нескладно. Вже дещо передала на передову, наче хлопцям подобається». Дівчина розповідала і заодно вчила маленьких учнів, як же зробити мило власноруч: до розігрітої у мікрохвильовці мильної основи діти додавали по кілька крапель ефірного масла, харчових барвників (вже традиційно – жовтого та блакитного), виливали у формочку. І з нетерпінням чекали, доки маса загусне та захолоне.

Тож з порожніми руками активісти до бійців не поїдуть. За кілька тижнів до акції «Подарунок солдату» волонтери почали отримувати цінні коробки від небайдужих людей, а в них солодощі, засоби гігієни, рукавиці, шкарпетки і навіть книги! У ці та акційні коробки вклали ще й недільні дарунки, і, мабуть, частинку свого тепла та хороших помислів.

Інна ЛИХОВИД, фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів