Останнім часом я все частіше відчуваю ностальгію за Києвом часів мого дитинства й юності. Пригадую, як ми, дівчата-подружки (наша сім’я жила тоді на Прорізній), любили зустрічатися влітку та ранньої осені у затишному сквері біля Золотих Воріт. (Одразу зауважу, що їхні благородні руїни, на мій...