29 листопада
Його не стало рано вранці.
Я не злякалась. Таке бувало й раніше. Проте минув день, минув тиждень, а він не повернувся. В його відсутність ніщо не радувало мій дім. Поступово разом із холодом на тихих оманливих лапках почав підповзати голод. В очах сина постало мовчазне: «За що?»...
