Мої приятелі були наполегливими, а дідусь — невблаганним. Я ж відчував себе самотнім і нещасним, як в’язень замку Іф. Мені залишалося лише вийти на балкон...
Хлопчаки вітали мою появу радісними криками. Я пояснив їм своє безвихідне становище. Тоді Славко порадив мені спуститися в двір...