Віднедавна я розлюбила слухати київську вулицю. Взагалі-то це така невідчепна письменницька звичка — завжди тримати вухо наставленим до людського гомону: ану ж упаде якесь колоротине слівце, чи дотепна фраза, чи пощастить підслухати короткий монолог, який хоч живцем перенось у роман або повість (...