Традиційно зовнішня політика сприймається як прерогатива держави, суспільству ж відводиться пасивна роль — підтримувати прийняті вгорі рішення. А якщо думки держави й суспільства розходяться, то останньому лишається чекати, коли чиновники приймуть і почнуть реалізовувати програми інформування...