Програма Днів «Дня», що розпочалися минулої п’ятниці у місті на Дніпрі, виявилася напрочуд збалансованою інтелектуально й емоційною. Насамперед відбулася взаємно цікава розмова Лариси Івшиної зі студентами, викладачами та громадськістю міста у Національному гірничому університеті.
Ректор НГУ, академік Геннадій Півняк відзначив, що співпраця між університетом та «Днем» триває багато років. «Це можливість зустрітися з надзвичайно цікавими та патріотичними журналістами з видання, яке сприяє формуванню громадянського суспільства та європейських стандартів в Україні», — сказав він. За словами ректора, в НГУ зараз навчається 17 тисяч студентів, і серед них є багато представників Донбасу. «Вони не відчувають якихось проблем, навчаються, займаються спортом. Ми допомагаємо вирішувати їхні проблеми. А газета «День» допомагає у формуванні поглядів наших вихованців. У жодному технічному університеті не приділяють стільки уваги гуманітарній складовій навчання і не мають такої інфраструктури, як у нас. «День» не випадково в нашому університеті, оскільки ми створювали і створюємо середовище, яке необхідне для виховання студентської молоді», — наголосив Геннадій Півняк.
«ПОТРІБНА «НАЦІОНАЛЬНА ЗБІРНА» ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЗА ДОЛЮ КРАЇНИ ЛЮДЕЙ»
У своєму виступі Лариса Івшина підкреслила, що два десятиліття тому газету «День» було створено з головним завданням — сприяти формуванню громадянського суспільства в Україні. За її словами, в середині 90-х українське суспільство «в політичному сенсі було наївним, але відкритим» для процесів перетворення, попри постколоніальну та посттоталітарну спадщину. «День» ніколи не забував про своє призначення, і весь цей час навколо нашого видання гуртувалися інтелектуали. Такі, як відомий український філософ та культуролог Сергій Кримський, американський дослідник проблем Голодомору Джеймс Мейс та інші», — сказала Лариса Олексіївна.
Це підштовхнуло і започаткування Бібліотеки «Дня», де вийшли вже десятки книг з історії України та актуальних політичних подій. Представляючи книжкові бестселери, які видала редакція, Лариса Івшина навела показовий приклад: коли до редакції завітав боєць полку «Азов», щоб придбати книги «Дня» і передплатити газету, у бесіді він відзначив, що на фронті бійцям потрібні видання саме «з кутом зору газети «День» — патріотичні та з громадянською позицією. «Ми абсолютно правильно вибрали напрямок руху — треба об’єднувати в «національну збірну» всіх людей, які хочуть бути відповідальними за долю своєї країни. Багато людей кажуть, що потрібно осмислити те, що відбулось за два десятиліття в Україні. Це осмислення газета «День» розпочала ще в перших книгах, які показували, що Росія, «впоравшись» зі своїми внутрішніми проблемами, знову візьметься за Україну. Я не поділяю думку, що не можна було уявити війну з Росією — це було підготовлено всім ходом історії», — сказала Лариса Івшина.
«МИ ВСІ МАЄМО ПРАЦЮВАТИ НАД РОЗШИРЕННЯМ «ТЕРИТОРІЇ РОЗУМУ»
Невипадково одні з останніх книг «Дня» вишли в серії під назвою «Новітня історія для «чайників». Редактор вважає, що провідну роль у просвітницькій роботі повинні відігравати університети та ЗМІ. Саме тому у «Дні» відбулося вже понад 10 випусків Літньої школи журналістики, вихованці якої й самі стали авторами книг із Бібліотеки газети.
На зустрічі в НГУ перед студентами виступив і журналіст відділу політики «Дня» Валентин Торба, котрого минулого року було нагороджено премією імені Дж. Мейса. Його книга «Я — свідок» — результат особистих спостережень за трагічними подіями на Донбасі, який ще за часів президентства Кучми «було віддано на відкуп» людям, пов’язаним із кланово-олігархічною системою. Все це призвело до того, каже Валентин, що Донбас, де свого часу більшість населення голосувало за незалежність України, перетворився на осередок сепаратизму. Журналіст вважає, що повернення окупованих територій треба починати з боротьби за розум та душі людей.
Саме це відзначила й головний редактор газети «День», відповідаючи на запитання аудиторії. «Ми всі маємо працювати над розширенням території розуму. Трагічні події на Донбасі трапились через те, що ці території були спочатку віддані в гуманітарно-інформаційному сенсі, а вже потім туди прийшли чужі танки. Там не було такої роботи, яка мала бути в незалежній державі. Ризики зберігаються і сьогодні. Це реальна загроза національній безпеці. І це не можна довіряти тільки політикам. Ці питання треба ставити радикально, якісно і з великими вимогами. Я апелювала до університетів з самого початку, коли з’явилась така форма інтелектуального спілкування, як «Острозький клуб», — наголосила Лариса Івшина.
За її порівнянням, університети є своєрідними «островами», на яких мають вирости зразки нового державницького мислення, а газета є провідником між цими островами. «У нас є велика пропозиція, а у вас — велика потреба. Але іноді здається, що між нами стоїть «Берлінська стіна». Давайте її зруйнуємо!» — закликала науковців Лариса Івшина.
«ЗУСТРІЧ СПРИЯТИМЕ РОЗВИТКУ СВІТОГЛЯДУ СТУДЕНТІВ»
Лариса Олексіївна неодноразово була гостею гірничого університету — він став першим технічним вишом, який ще з 2004 запросив до себе головного редактора «Дня», щоб представити фотовиставку. Відтоді НГУ постійно підтримує проекти «Дня». У п’ятницю зусилля Лариси Івшиної з розвитку громадянського суспільства були гідно відзначені — за рішенням Наукової ради НГУ ректор Геннадій Півняк вручив головному редактору «Дня» університетську відзнаку — «Знак вдячності». Також академік подарував Ларисі Олексіївні альбом власних фотографій, який редагувала його дружина — Галина Андріївна, за фахом журналіст.
«Під час цього спілкування я почув багато цікавої інформації — того, що я раніше й не знав. Зокрема, мене зацікавили книжки з Бібліотеки газети. Не тільки з історії, але й про події на Донбасі, оскільки зараз це актуальна тема. Чимало моїх знайомих служать у зоні АТО. Є серед них і ті, що отримали поранення. Тепер буду читати «День», — поділився після зустрічі студент третього курсу Олександр. Його тезка Олександр Гулай зараз працює практикантом. На зустріч прийшов із професійного інтересу. «Я навчаюсь на журналіста, тому мені корисно було побувати на такому заході. «День» — відоме і успішне видання в нашій країні. Сподіваюсь, що студенти, які прийшли на зустріч, почули для себе чимало цікавого та корисного. І це сприятиме розвитку їхнього світогляду», — сказав він.
ЧЕРГА ЗА... ВРАЖЕННЯМИ
Багато з учасників зустрічі в НГУ ввечері прийшли на відкриття фотовиставки газети «День». Біля входу в одну з найсучасніших галерей Дніпропетровська «Арт-Світ» навіть утворилася черга. Тут були люди різного віку — школярі та студенти, творча інтелігенція і науковці, підприємці, представники місцевої влади та навіть іноземні дипломати. Охочих побачити мистецькі фото, в основному присвячені війні на Донбасі та долям людей, зібралось стільки, що на двох поверхах, у просторих залах галереї було тісно. І це не дивно, адже Дніпропетровськ сьогодні — це прифронтове місто, яке напряму пов’язане з подіями в зоні АТО. Деякі містяни впізнавали на фото своїх друзів та знайомих, або самі були учасниками зображених подій.
«У цій виставці я бачу драматизм подолання стану, в якому перебуває країна, чуємо відлуння війни», — сказала Лариса Івшина під час відкриття фотовиставки.
ГУМАНІТАРНИЙ РЕКОРД!
Не меншу увагу гостей галереї «АртСвіт» привернула до себе презентація книжок з Бібліотеки «Дня». За сприяння міського голови Бориса Філатова підприємці Дніпропетровська зробили щедрий подарунок для системи освіти. Вони закупили комплекти книжок з «Бібліотеки газети «День» для усіх шкіл міста, а їх — 161 (!). Тим самим, за словами Лариси Івшиної, дніпропетровські спонсори поставили гуманітарний «рекорд» — достойний взірець для інших міст України. Радник мера — Євген Гендін — давній читач «Дня», передав вітання нашому виданню від міської влади Дніпропетровська. «Від імені міського голови передаємо 161-й школі комплекти нових українських книжок. Маємо надію, що школярам вони сподобаються, оскільки в них розповідається правдива українська історія», — зазначив Є. Гендін.
Як повідомили в управлінні освіти та науки Дніпропетровської міськради, вже у п’ятницю третину книжок було відправлено в шкільні бібліотеки, решта надійде до шкіл упродовж тижня. «Відверто кажучи, не пам’ятаю таких випадків, — сказала для «Дня» директор методичного центру управління освіти Олена Саєнко. — Зараз до шкіл небагато надходить книжок, і всі вони переважно за бюджетні кошти. Позаминулого року передала книжки міськрада, і ще надсилали з Києва художню літературу». Представник спонсора — компанії Genesis Ukraine, якою керує Тарас Прокоф’єв, у бесіді з кореспондентом «Дня» відзначив: «Патріотичне виховання дітей — це дуже правильна ідея. Тому ми вирішили зробити свій скромний внесок і допомогли донести до шкільних бібліотек книжки газети «День».
Цікаво, що бажання придбати книжки висловили також представники вишів та військових підрозділів. Крім того, до Акції «Подаруй бібліотеку «Дня» рідній школі» приєднався голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов, котрий придбав книги «Дня» англійською мовою для школи № 23 Дніпропетровська, де колись навчався, та школи села Курилівка Петриківського району. «Там де є книжки Бібліотеки газети «День», проходить передова лінія оборони. Там неможливі події, що відбулись у Донецьку та Луганську. Це найкращий «бронежилет», — відзначила на презентації головний редактор «Дня».
«У ЦИХ ОБЛИЧЧЯХ ВИДНО СИЛУ»
Дніпропетровці охоче діляться враженнями про фотовиставку. «Фотографії вражають своєю силою — силою духу, погляду. Я не можу навіть назвати їх фото, це — картини, які передають душевні страждання, неспокій людей, які бачать цей день, хвилину, мить. І очі цих людей не брешуть. Найбільше вражають очі дітей. Такі виставки мають відбуватися частіше. Хай наша молодь вчиться на цих світлинах будувати краще життя», — поділилася Наталя Костюк, викладач Національного гірничого університету.
Інший відвідувач виставки, відомий волонтер, протоієрей УПЦ КП, настоятель храму Пресвятої Богородиці отець Дмитро, який часто буває в зоні АТО, теж вважає виставку дуже цікавою. «Побачив якісь речі, на котрі раніше дивився «зсередини», а зараз ззовні й очами інших людей. Багатьох людей зі світлин, як бійців, так і переселенців, я знаю особисто. Думаю, що важливо цю виставку побачити тим, хто не знає, що відбувається на Донбасі», — сказав він.
«Мене дуже вразили фото. На одних люди дивляться з усмішками, а на інших — сльози навертаються на очі. Мій чоловік там був там, на фронті, слава Богу, що повернувся живий. Ми пережили цей рік, але було дуже важко», — розповідає архітектор Ольга. «Мабуть, я ще раз прийду на виставку, — каже викладач Транспортного університету Григорій Іващенко. — Бо треба уважно розглянути, постояти перед світлинами і подумати. Для мене слово «Донбас» звучить не просто так. Після війни там працював мій батько, якого відправили після закінчення ФЗУ. Працював під землею п’ять років. Тому повідомлення з фронту, назви населених пунктів, для мене звучать, як спогади про батька та дитинство. Зараз на фронті перебувають мої друзі. Цікаво було подивитися також на останні роботи моїх знайомих, наприклад, Олександра Клименка. «День» писав про мою роботу й українську світлицю, яку відкрили в Транспортному університеті, — причому цікаво і якісно. Обов’язково найближчим часом приведу на фотовиставку своїх студентів».
Були відгуки й дуже емоційні. «Враження від виставки надзвичайно потужні, не можу навіть сказати, що переважає, Напевно, біль і одночасно почуття гордості. Тому, що в цих обличчях видно силу. Ми обов’язково переможемо. Я вірю в Україну, вірю, що ми станемо незалежними і вільними. Слава Україні!»
А ось враження від візиту до Дніпропетровська головного редактора газети «День». «Фантастичний Дніпро! ... Вперше на вході в галерею, на нашу виставку, я побачила чималу чергу. Вражена щирим інтересом і теплим виразом почуттів! ... Один наш читач приніс баночку меду з власної пасіки — для зміцнення сил редакції, і торбину власноруч зібраної шипшини..! Люблю вас!», — написала на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» Лариса Івшина.
