Лише минулої п’ятниці відкрилася експозиція 350 світлин Міжнародного фотоконкурсу «Дня» в столичній галереї «Лавра», яка триватиме до 15 листопада. А вже в понеділок до редакції завітав перший покупець однієї з фоторобіт. Нагадаємо, щоб придбати найкращу, на ваш погляд, світлину (а можна й не одну), треба звернутися за телефоном (044) 303 96 21 або за адресою: [email protected]. Редакція узгодить усі необхідні нюанси з автором знімка, сплачуйте кошти — і робота ваша!
Такою нагодою скористалася давня «соратниця» «Дня» пані Ірина Мацепура, директор підприємства ТОВ ВГ СМ — одного з найбільших виробників дерев’яних стільців із м’якими сидіннями у державі, що розташовано на Закарпатті. Тож світлина Володимира Фаліна «А вибору-то немає...» поїде у Великий Бичків — село Рахівського району, що за декілька кілометрів від кордону з Румунією. Пані Ірина із великим захопленням говорить і про улюблений «День», і про рідний Великий Бичків. «Хутірське життя з високошвидкісним Інтернетом» — це ми, — усміхається жінка. — У нас десять тисяч населення, підприємство, на якому працюють 500 осіб, чотири школи, історико-краєзнавчий музей, велика бібліотека...». Нині у Великому Бичкові «День» і «Маршрут №1», книжки з нашої «Бібліотеки» є й у школах, і в бібліотеці, й на підприємстві — зусиллями пані Ірини. «Крім того, я всі випуски вашого розкішного глянцю пересилаю в Румунію. Це дуже велика підтримка для української громади там», — каже жінка. А ще пані Ірина долучилася до фінансування випуску видання «Катастрофа і Тріумф» з цьогорічної публіцистичної трилогії «Дня».
«Своїми роботами ви створили велику історичну базу. І загалом «День» дуже важливий у плані інтелекту. Без цього тонесенького «прошарку», культурного шару, який плекає Лариса Олексіївна і весь колектив, ми багато не досягнемо. Ваші фотоальбоми — «мовчазна» історія, книжки, як історія писана, — це все родинне срібло, велике надбання. Також «Маршрут № 1» зробив надзвичайно багато — ця яскрава візуалізація, колонка Лариси Олексіївни, яка задає дуже важливий «ритм»... Гадаю, діти, які почнуть читати ваш глянець, потім дійдуть через фотоальбоми і до «Бронебійної публіцистики» та «Підривної літератури» та інших книжок. Як кажуть у Закарпатті, хуснуйте — користуйтеся!» Вибір придбаної фотороботи Ірина Мацепура пояснює так: «Мені здавалося, що другий Майдан відбувся тому, що не було виходу. А зараз всього-на всього немає вибору, — сумно усміхається пані Ірина. — Ми просунулися на великий крок уперед. Я купила цю фотографію тому, що я й сама стикаюся з цими питаннями... Хоча вибір є завжди і його потрібно робити і самим створювати альтернативу».
